Уряд хоче мінімалізувати шкоду від “закону Ігоря Мазепи” і захистити держбюджет 2026 року. Хто проти?
Верховна Рада збирається розглядати бюджет на 2026 рік. У часи війни і постійних зовнішніх позик задача уряду і народних депутатів розподіляти кошти максимально ефективно.
Навесні цього року депутатська більшість підтримала в інтересах забудовників “закон Ігоря Мазепи” – це проєкт 12089 народного депутата Ігоря Фріса з “групи Коломойського” (візуалізовані результати поіменного голосування).
Цей документ не просто обнулив претензії до тих, хто незаконно став власником лісів та узбереж за часів Януковича. У тексті закону йдеться, що якщо з моменту відчуження майна ще не пройшло 10 років і держава чи громада захоче повернути собі вкрадене, то треба внести з бюджету на депозит суду ринкову (!) вартість майна.
І тут є дві проблеми. Одна – несправедливість, бо коли в громадянина вкрали квартиру він не має вносити ринкову вартість вкраденої квартири, щоб повернути собі своє майно. А закон, згідно з Конституцією, має захищати майно держави, громади і громадян в однаковий спосіб.
А друга проблема – відсутність грошей у бюджеті. І мова не лише про державний бюджет, а й про місцеві бюджети. Першою жертвою закону Мазепи став Протасів Яр у Києві, де суд без депозиту відмовився розглядати цю справу. Європарламент вже розкритикував цей закон, який не лише вихолощує бюджетні кошти, а й блокує роботу правоохоронних органів.
У проєкті урядового бюджету на 2026 рік, який готувала команда Юлії Свириденко, і який наразі перебуває на розгляді парламенту, зробили так, щоб можна було не виводити кошти з бюджету на ділків. А саме: призупинили термін дії норми, що прокуратура має вносити на депозит ринкову вартість ділянок лісів, водного фонду, заказників тощо перед тим як в суді повертати їх назад державі.
І тут таки від народних депутатів з’явилися правки, аби заблокувати цілком державницьку ініціативу Кабміну. Усі три правки мають один колектив авторів – голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, ключовий автор “закону Ігоря Мазепи” – Ігор Фріс (“Слуга народу”) та очільник групи “За майбутнє” Тарас Батенко. Батенко і Фріс, як повідомляли ЗМІ, входять у неформальну групу Коломойського.
Уривок з порівняльної таблиці проєкту бюджету на 2026 рік
Увагу слід звернути на правки 899, 903 та 906. Народні депутати, для яких нацбезпека це цінність, – мають ставили ці правки на підтвердження, щоб вивести їх із загального голосування за бюджет. Ці три правки не слід підтримувати. Якщо в держави є кошти – вона має їх витратити на оборону.
Уривок з проєкту Бюджету на 2026 рік. Червоним кольором виділені шкідливі правки
Аналітик “Української природоохоронної групи” Петро Тєстов наголошує:
“Ми уважно аналізуємо застосування сумнозвісного “закону Ігоря Мазепи”, який позиціонували як такий, що захистить інтереси “добросовісного набувача”. І вже маємо низку рішень, де держава просто не може повернути вкрадені у неї землі через те що в України немає грошей, аби покласти на депозит суду ринкову вартість. Це десятки ділянок лісів біля Буковелю, Козина, зелені зони Одеси тощо. Фактично відхилення пропозицій Уряду буде означати остаточне узаконення їх дерибану”.
Карта, на який світло зеленим позначені ділянки, щодо яких тривають судові позови
Коли в державі бракує коштів і Україна отримує допомогу від партнерів, дорога на Буковель, де є інтерес групи Коломойського, – не проблема. На неї планували виділити кілька мільярдів.
На дорогу до Буковеля планували 2 млрд гривень. Колаж “Суспільне Івано-Франківськ”
По суті під час засідання Верховної Ради треба зробити те саме, що сталося минулого тижня. Тоді народна депутатка від “Голосу” Наталія Піпа поставила на підтвердження правку, яка давала можливість будувати вітряки в Карпатах без проходження оцінки впливу на довкілля. Тоді за цю правку забракло одного голосу і план лобістів, які працюють в інтересах бізнесу колишнього регіонала і колишнього народного депутата Максима Єфімова, – провалився. Але це не значить, що така спроба не повториться.
Що стосується шкідливого впливу “закону Ігоря Мазепи”, який уряд намагається мінімалізувати, то скасовувати було б варто загалом весь закон, але бодай часткова мінімалізація його шкоди – це теж важливо.
Блокувати часткого дію закону можна було б і на рівні бюджетного комітету, який засідав на минулому тижні, щоб не витрачати час усіх народних депутатів у залі, але члени комітету, на жаль, це не зробили.
Добре, що і урядова гілка влади, і судова вбачають ризики у “законі Ігоря Мазепи”. А Верховний Суд на Пленумі ухвалив рішення звернутися до Конституційного Суду. І до прийняття закону голова Господарського суду Лариса Рогач попереджала, що судді керуватимуться Конституцією.
Народні депутати теж мали б написати від себе звернення до Конституційного суду. Принаймні ті, для кого в часи війни нацбезпека – цінність. І хто розуміє, що гроші з бюджету виводити на тих, хто вкрав в держави ліси і узбережжя недоцільно.
Спеціально для “Главкому“
