“Закон Ігоря Мазепи”. Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до Конституційного Суду
Верховний Суд направить подання до Конституційного суду щодо “закону Ігоря Мазепи”( проєкт 12089), який передбачає обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, якщо з моменту дерибану комунальної чи державної землі пройшло понад 10 років.
Якщо ж десятирічний термін не сплив – то з бюджету громади чи держави треба на рахунок суду внести депозит – ринкову вартість оспорюваного майна, інакше суд не буде розглядати позов.
За те, щоб підтримати подання до Конституційного суду на Пленумі Верховного Суду проголосували 79 суддів, а проти – 28.
Щодо цього питання на Пленумі брала слово голова Господарського касаційного суду Лариса Рогач, яка пояснила, що є низка судових справ, які вже розглядалися і їх відправили на повторний розгляд у нижчі інстанції:
Рогач навела у своєму виступі одну із таких справ, яка перебуває на розгляді у господарського суду Тернопільської області, де у задоволенні клопотання щодо внесення депозиту суд відмовив, посилаючись на норму Конституції. Рогач зауважила, що до Верховного Суду надійшло звернення розглянути подання до Конституційного Суду і пояснила, чому до ініціативи Верховної Ради надати закону зворотну дію у часі виникли питання:
Рогач наголосила, що це може вплинути на результати розгляду справ, де однією зі сторін є держава і що Верховний Суд своїм листом до прийняття закону Верховною Радою надсилав свої застереження комітету з питань правової політики і стосувалися вони неконституційності норми.
Нагадаємо, у вересні 2025 року Європарламент ухвалив Резолюцію, в якій йдеться про те, що норми “закону Ігоря Мазепи” не відповідають європейським стандартам, бо дозволяє легалізувати у приватній власності земельні ділянки, які незаконно були виведені у приватну власність з державної власності, включаючи ліси та водні об’єкти. Такий підхід не належить до правової системи ЄС і у наявному формулюванні містить юридичну невизначеність, яка зробить повернення такої землі у власність держави неможливим”.
У березні 2025 року громадський низка громадських організацій наголошувала на цих же ризиках і вимагала в Володимира Зеленського ветувати цей закон. З аналогічною вимогою до президента звертався у своїй петиції Мішель Терещенко, якого підтримали понад 25 000 громадян. Але Зеленський попри ці звернення підписав закон.
Громадська ініціатива “Голка” провела дослідження, результати якого підтверджують, що у медіа упродовж року велася лобістська кампанія з боку забудовників, яка формувала інформаційне поле для прийняття “закону Ігоря Мазепи”. Першою жертвою “закону Мазепи” став Протасів Яр – зелена зона Києва, яку захищав нині загиблий захисник України Роман Ратушний.
За цю законодавчу ініціативу лише фракція ЄС не дала жодного голосу.
У інструменті “Перезарядити країну тобі під силу” наявний поіменний список депутатів, які голосували за цей законопроєкт із урахуванням фракційного розподілу та мажоритарних округів.
Раніше Європаралмент вже робив застереження щодо іншого закону – містобудівної “реформи” голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк. Королівський інститут Chatham House наголошував, що через норми законопроєкту 5655 можлива картельна змова забудовників. Президент його після цього не підписав, але зазначив, що це його особисте рішення.
