#ВЕТО_12089. Звернення громадських організацій до Президента України Володимира Зеленського
(звернення відкрите до підписання; заповнити гуглформу, щоб підписати цей текст)
12 березня 2025 року Верховна Рада проголосувала в 2 читанні законопроєкт №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”.
Всупереч назві, законопроєкт спрямований на захист недобросовісного набувача.
Законодавством України встановлені обмеження на передачу у приватну власність тих земель, які складають особливу цінність для всієї держави – лісів, водного фонду, історико-культурної спадщини, природно-заповідного фонду, земель оборони тощо.
Особи, які набули такі землі у власність (наприклад, пляж на березі моря чи ділянку лісу) не можуть бути добросовісними набувачами. Особа, яка купує такий актив, усвідомлює, що така земля не може бути відчужена законно. Численні розслідування свідчать, що схеми з відчуженням землі початково будують так, аби земля пройшла кілька ланок підставних власників. Перш, ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який від самого початку бере участь в цій схемі. І який формально і є добросовісним набувачем. Проте фактичне місце розташування ділянки часто є свідченням де-факто, що ділянка вилучалася незаконно, а формальна де-юре зміна кількох “добросовісних власників” не узаконює набуття такої.
Проте законопроєкт 12089 пропонує обмежити 10-ма роками термін, протягом якого можна повертати в державну та комунальну власність незаконного відчужену власність. Ця норма не поширюється на землі оборони, гідротехнічні споруди, деякі інші категорії земель, проте поширюється на ліси, водойми, прибережні захисні смуги річок. Така норма не сприятиме покращенню рівня обізнаності залучених осіб про правильні алгоритми вирішення земельних спорів, не сприятиме розвитку правовідносин, а навпаки, сприятиме деградації та приховуванню інформації про земельні справи на років 10.
Також звертаємо Вашу увагу на те, що держава Україна десятки років ігнорує ст.54 Конституції та міжнародні зобов’язання, відповідно до яких має забезпечувати збереження об’єктів, що становлять культурну цінність.
На жаль, з понад 142 000 об’єктів культурної спадщини до державного реєстру занесено не більш 10%, а інші залишені напризволяще. Десятки тисяч незахищених пам’яткоохоронним статусом цінних архітектурних об’єктів XVIII – початку XX ст. перебувають в аварійному або вкрай незадовільному стані, левова частка яких за типовими корупційними схемами активно виводилася останні 25 років (разом із землею під ними) з комунальної/державної власності, з метою їх подальшого протиправного знесення й забудови земельних ділянок. Так само протиправно було передано до приватної власності величезну кількість земель на територіях пам’яток археології національного значення, заповідників та інших цінних земель, межі яких не визначено та більшість з яких також не встигли отримати охоронний статус.
Підписання Вами законопроєкту 12089 назавжди позбавить можливості повернути згадані протиправно відчужені об’єкти культурної спадщини, спотворить історичне обличчя українських міст, позбавить територіальні громади можливості розвивати свій туристичний потенціал, а майбутні покоління українців – права на свою історію та власний культурний спадок. Дозвольте Вам нагадати, що збереження культурної спадщини – це питання національної безпеки, жодна нація без історії та культури не має майбутнього.
Законопроектом 12089 ігнорується також стаття 66 Конституції України, якою встановлюється обов’язок не шкодити довкіллю. Норми законопроекту будуть шкодити довкіллю, оскільки роблять території, які мають особливий статус та не були відведені для господарського використання, незахищеними і такими, що примусово вилучаються з довкілля без врахування негативних наслідків.
Відповідно до проекту 12089, якщо держава виграє відповідний судовий позов – то має за рахунок бюджетних коштів сплачувати власнику ринкову вартість земельної ділянки в якості компенсації. Ця норма поширюється в тому числі на землі оборони (!). За даними Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, лише в 2024 році вартість ділянок, за якими були подані позови, становить 407 млрд 285 млн гривень.
Відповідні кошти не лише відсутні у бюджеті, який має максимально використовуватись для відбиття російської агресії, сама схема може породити схеми для виведення бюджетних коштів. Наприклад, незаконно вилучена ділянка, переоформляється по фіктивних договорах, а потім програється суд, земля повертається проте отримується ринкова вартість за таку землю, або і більше, враховуючи її природоохоронну вартість.
Також, законопроєктом формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих рф територіях України. На цю проблему депутатам прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради.
Законопроєкт протирічить положенням Конституції України в частині порушення принципу рівності всіх форм власності. Оскільки приватна власність отримує переваги у порівнянні із державною та комунальною власністю.
Свої зауваження до законопроекту в частині недопустимості прийняття в чинній редакції надавались суддями Верховного Суду України, фахівцями Міндовкілля, Мін’юстом, Держлісагентством, Держводагентством, адвоками, експертами, громадськими активістами.
Норми законопроєкту мають зворотну дію в часі, тому можливості повернути землі, за якими зараз тривають суди, буде неможливо. Йдеться зокрема про ділянки:
- пов’язані з екс міністром аграрної політики Миколи Сольським, якого НАБУ звинувачує в участі у схемі із заволодіння державною землею на понад 290 млн грн;
- пов’язані з Денисом Комарницьким та його спільниками в Києві (великі забудовники для отримання статусу “добросовісного набувача” залучали до схем фіктивні підприємства, про що в журналістських розслідуваннях відкрито говорять самі фігуранти);
- викрадені до Революції Гідності соратниками Віктора Януковича під забудову лісів, водойм, пляжів.
Зважаючи на вищезазначені аргументи та з метою забезпечення дотримання Конституції України, просимо Вас не підписувати законопроєкт №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” та накласти на нього вето.
Ірина Федорів, голова громадської ініціативи “Голка”
Василюк Олексій Володимирович, ГО “Українська природоохоронна група”
Мішель Терещенко, засновник БО “ФУНДАЦІЯ СПАДЩИНИ ТЕРЕЩЕНКІВ”
Наталія Старкова, ОСН “Вуличний комітет “Багриновий”
Коваленко Марина, ГО “Громада Китаєва”
Олена Терещенко, ВГО “Київське Віче”
Віта Думанська, голова ГО “Рух ЧЕСНО”
Олексій Пасюк, виконавчий директор ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”
Щукіна Олександра Станіславівна, голова ГО “СМАРТ МЕДІА”
Дмитро Люшун, засновник ГО “СИСТЕМНИЙ КОНТРОЛЬ”
Наталія Соловйова, ГО “Майдан Прес центр”
Вишневська Наталія Олександрівна, ГО “Зберегти Пікуй”
Олена Мудра, голова правління ГО “Код 21”
Кравченко Олена, директор МБО “Екологія – Право – Людина”
Сніцар Олександра Ярославівна, директор ГО “Координаціний центр громадського контролю”
Карван Віктор Йосипович, голова правління ГО “Річки Хмельниччини”
Станкевич – Волосянчук Оксана Ігорівна, експерт – еколог ГО “Екосфера”
Тетяна Супрунова, голова ГО “АГРОНОМІЧНЕ БЕЗ КОРУПЦІЇ. Громадський контроль”
Бурковський Олексій Петрович, голова ГО “Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги”
Костюкова Ольга Тимофіївна, фінансовий менеджер ГО “ФОРЗА”
Трунова Марія Степанівна, Голова ГС “Українське об’єднання захисників тварин”
Шостко Олена, Голова ради ГО “Всеукраїнська ліга правників проти корупції”
Бургун Оксана Вікторівна, Член правління ГО “СВАРОЖИЧІ”
Шутяк Софія Володимирівна, керівник правового напрямку, адвокат ГО “Центр економіко-правової аналітики”
Антощук Марина Леонідівна, Голова організації “ГО КИЇВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ”
Іванченко Катерина Олександрівна, Голова Правління ГС “ЦЕНТР РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ”
Десятник Валентин Володимирович, Голова ГО “СВІЖА КРОВ”
Денис Селін Платформа, голова Правління “Громадський Контроль”
Тігунов Петро Олександрович, голова організації ГО “Київська Пуща”
Наталія Гозак, директорка ГО “Грінпіс в Україні”
Ольга Сладкова, ГО “Захистимо парки і дерева Запоріжжя”
Ганна Гопко, експертка з зовнішньої політики ГО “ANTS”
Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Просвітницький проект “Ціна держави”
Склярська Наталія Володимирівна, координаторка проєктів ГО “Соціальний Капітал”
Мартина Богуславець, голова ГО “Антикорупційний центр МЕЖА”
Яненко Анна Сергіївна, ВГО “Спілка археологів України”
Галина Левіна, ГО “ЕкоПраво-Київ”
Погребиський Михайло Петрович, Голова ГО “Екозагін”
Маліченко Альона Володимирвна, голова ГО “Центр журналістських розслдіувань Полтавщини “МедіаДоказ”
Воронянська Наталія Володимирівна, голова ГО “Я Сортую”
Янчук Віра Василівна, секретар ГС “Асоціація місцевого самоврядування”
Булах Дмитро, голова правління ГО “ХАЦ”
Чиляєва Ірина Анатоліївна, ГО “Микільська Слобідка”
Боброва Варвара Андріївна, ГО “Голосіївський шлях”
Теліженко Сергій Анатолійович, голова Луганського осередку ВГО “Спілка археологів України”
Пуголовок Юрій Олександрович, заступник голови правління ВГО “Спілка археологів України”
Синиця Євген Валентинович, голова правління ВГО “Спілка археологів України”
Осаульчук Олег Миколайович, директор НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології Національної академії наук України
Шкрумида Олег Романович, голова Центру Молодіжних Ініціатив
Рутковська Ольга Анатоліївна, співзвсновниця ГО “Музей Однієї Нації на Поштовій площі”
