Уряд може скасувати екологічну оцінку для великих проєктів. Чому зростуть економічні ризики?
Міністерство розвитку громад та територій розробило проєкт постанови про експериментальний порядок реалізації планів стійкості. Він скасовує важливі процедури не лише для захисту довкілля, а й для економічної стійкості. Проєкт постанови ще не оприлюднили, але його вже отримали для ознайомлення урядовці, народні депутати і експерти.
Аналітик громадської ініціативи “Голка” Георгій Могильний зауважує, що планують скасувати стратегічну екологічну оцінку та оцінку впливу на довкілля:
“Якщо уряд прийме цю постанову, то це дійсно дозволить швидше розпочати великі проєкти, бо так знищиться етап контролю за екологічними вимогами. Але на стадії реалізації проєктів запобіжники і далі існують. Таким чином у нас зростають не лише екологічні, а й економічні ризики. Не буде жодних гарантій, що після того, як у проєкт вкладуть значні кошти, його можна буде успішно завершити. Хочу звернути увагу, що, коли приймали Орхурську конвенцію, яка на міжнародному рівні гарантує право людям на безпечне довкілля, то її приймали під егідою Європейської економічної комісії ООН. Звертаю увагу – економічної! Тому мета стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, яку в уряді намагаються знищити на початковому етапі, це не лише про екологію, а й про економіку. Проблеми у реалізації багатомільйонних проєктів слід вирішувати на ранніх стадіях, коли ресурси ще не витрачені”.
Наразі вже готують масштабні проєкти, зокрема у Закарпатті. Так Закарпатська обласна військова адміністрація підготувала регіональний комплексний план стійкості для Закарпаття і він передбачає прийняття в експлуатацію вітрових електростанцій. Про це йдеться у відповіді Міністерства розвитку на звернення “Української природоохоронної групи”. І попри те, що уряд хоче скасувати і стратегічну екологічну оцінку, і оцінку впливу на довкілля, Департамент систем життєзабезпечення наголошує на важливості своєчасного, адекватного та ефективного інформування громадян.
Уривок з відповіді Міністерства розвитку громад та територій на лист “Українській природоохоронній групі”
Керівник експертного відділу “Української природоохоронної групи” Петро Тєстов наголошує: “Якщо уряд прийме нову постанову і знищить оцінку впливу на довкілля на ранньому етапі, то про своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадян не може бути й мови. Зараз таку процедуру проходить будівництво ВЕС на полонині Красна і на Свидовці та інших хребтах. Якщо ця постанова буде прийнята, то вже завтра вони можуть почати рити котловани під фундаменти, не завершуючи процедуру. Таке спрощення можна зрозуміти для встановлення котелень чи когенераційних установок в містах, які потерпають від ворожих атак, то просування таких механізмів для великих проектів за межами населених пунктів, в горах, є нічим іншим, ніж лобіюванням інтересів приватного бізнесу”.
Нагадаємо, наразі на полонині Руна відбувається будівництво вітряків, яке пов’язують із бізнес-інтересами колишнього народного депутата і “регіонала” Максима Єфімова. Виробництво вітряків релокували із Краматорська на Закарпаття.
Також Верховна Рада торік ухвалила так званий закон “Про Закарпаття”, який передбачає спеціальний порядок примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області. Нові норми створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості по ціні в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції. Народні депутати з Закарпаття Роберт Горват, Валерій Лунченко, Василь Петьовка, Владівслав Поляк, які представляють область у Верховній Раді підтримали скандальний законопроєкт.
Інфографіка з інструменту “Перезарядити країну тобі під силу”, громадська ініціатива “Голка”
Наразі ветеран та еколог Андрій Тупіков закликає підписати петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою невідкладно подати законопроєкт з метою захисту Карпат від хаотичної забудови і вітряками і курортами-монстрами. Експерти пропонують не будувати вітряки та інші масштабні проєкти вище 1 000 метрів над рівнем моря. Таким чином високогір’я Карпат буде захищене.
