Фільтр по тегу:

    Судова реформа
    ✕ Очистити фільтр
  • У Верховній Раді зареєстровано законопроєкти 13137 та 13137-1, які пропонують радикально змінити правила дисциплінарної відповідальності суддів.  Якщо зараз ключовою підставою для їхнього звільнення є “поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя”, то законопроєкти цю підставу фактично скасовують. Натомість залишаються лише вузько окреслені випадки (наприклад, наявність майнових порушень на суму понад 1,5 млн грн або водіння напідпитку, яке підтверджене тестом на спʼяніння), які можна легко обійти: суддя може незаконно надбати майна на трохи меншу суму або відмовитися від проходження огляду на стан сп’яніння для уникнення дисциплінарної відповідальності. 

    Законопроект також блокує подання скарг на суддів якщо буде встановлене “зловживання” та встановлює непомірні штрафи за подачу нових скарг.  Скарги щодо суддів, яких ВРП ще остаточно не звільнила (Євгеній Аблов, Костянтин Пащенко з ОАСКу) або щодо яких ще навіть не відкрила справи (більше 30 суддів ОАСКу) ймовірно будуть повернуті скаржникам через відсутність механізму реагування Вищої ради правосуддя на вказані порушення. Додатково документ виключає неподання, несвоєчасне подання чи завідомо недостовірні дані в щорічних майнових деклараціях суддів із переліку дисциплінарних порушень, тож судді зможуть безкарно не декларувати майно чи доходи. За брехню в деклараціях доброчесності або родинних зв’язків — максимум догана, а не звільнення як зараз.

    Таким чином судді, які неодноразово компрометували себе — фігуранти корупційних скандалів, колаборанти, судді з подвійними паспортами чи ті, хто допомагав уникнути мобілізації — зможуть безперешкодно залишатися на посадах допоки ці факти не будуть встановлені у вироку суду, що займає по 5–10 років, а то й ніколи. 

    На думку експертів, законопроєкт фактично знищує інститут дисциплінарної відповідальності суддів і позбавляє суспільство одного з небагатьох інструментів контролю за доброчесністю судової влади. Це прямо суперечить міжнародним зобов’язанням України, блокує антикорупційні реформи й підриває довіру до правосуддя. 

    25 липня 2025 Вища рада правосуддя провела консультації з експертами Венеційської комісії та Ради Європи щодо ініціатив реформування дисциплінарної відповідальності суддів, які запропоновані у законопроєктах 13137 та 13137-1. Окрім цього, Пленум Верховного Суду затвердив висновок щодо цих законопроєктів, звернувши увагу на істотні недоліки та на те, що вони потребують доопрацювання. Окрім того свою позицію надав Центр політико-правових реформ:

    “У пропонованій редакції він не лише не спроможний вирішити проблему забезпечення єдності дисциплінарної практики, що є стратегічним завданням України в рамках європейської інтеграції, а й надає занадто широку дискрецію дисциплінарним органам ВРП в частині кваліфікації суддівських проступків та їх негативних наслідків, створює невиправдані корупційні ризики, містить норми, що не повною мірою узгоджуються із законодавством про запобігання корупції, а також – внутрішні колізії”.

  • У 2019 році повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів були припинені через відсутність оновлення та очищення суддівського корпусу. Робота Комісії була паралізована через політичні ігри. Після цього виникла потреба відновити діяльність комісії за новими правилами. Проєкт # 3711-д став компромісом між владою, громадськістю та міжнародними партнерами.  Він закріпив вирішальну роль міжнародних експертів у Конкурсній комісії, що перевіряє кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Перший склад Конкурсної комісії утворили з шести осіб — трьох суддів (або суддів у відставці) та трьох міжнародників, і саме їхній голос стає визначальним у разі рівного розподілу голосів за та проти кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На важливості вирішальної ролі міжнародників у таких процедурах також наголошували міжнародні партнери та голова Венеційської комісії Джанні Букікіо.

    Закон у 2021 році підтримали 293 депутати, а за поправку # 453 про вирішальний голос міжнародних експертів було 255 голосів. Він вступив в дію через кілька місяців після голосування парламентарів. Це був ключовий етап судової реформи: він відкрив шлях до формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запуску конкурсу на тисячі вакантних посад та відновлення довіри до відбору суддів. Водночас строк участі міжнародних експертів у комісії обмежений двома роками після остаточного формування складу Комісії, що, на думку експертів, створювало ризики для стабільності реформи.

    У червні 2025 року строк повноважень Конкурсної комісії з міжнародними експертами завершився, тож у парламенті зареєстрували проєкт # 13382, який пропонує відновити участь міжнародників для забезпечення сталості роботи Комісії та проведення якісного конкурсу до цієї інституції. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, привітавши рішення Києва щодо повернення незалежності антикорупційних інституцій, оголосив чіткий список того, що Україна зобов’язана виконати наступним, зокрема повернути міжнародників до Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Київрада