Бондарєв Костянтин Анатолійович

Життєпис

Костянтин Бондарєв – став народним депутатом Верховної Ради IX скликання від “Батьківщина” (#14 у списку) як член партії. Як представник партії став членом однойменної фракції. Обраний членом комітету з питань транспорту та інфраструктури. 

Партія будувала коаліції під час кадрових голосувань в облраді зі “Слугами народу” та ОПЗЖ. Зокрема Бондарєв особисто з Олександром Дубінським у 2020 році контролювали голосування депутатів облради під час обрання голови, куди Дубінський поставив свою людину. Предметом домовленостей стала квота заступників голови облради. Їх віддали “Батьківщині” та ОПЗЖ.

Також разом із нардепом з партії “Опозиційна платформа – За життя” Нестором Шуфричем (якого згодом звинуватили у держзраді) став на захист одного з найвідоміших корупціонерів України – ексдепутата, втікача Олександра Онищенка.

Але й у самого Бондарєва згодом почалися проблеми із законом. Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора оголосили підозру Бондарєву в організації незаконного переправлення через кордон своїх знайомих. За даними слідства, починаючи з 2022 року депутат надсилав від свого імені листи до Державної прикордонної служби України про надання дозволу на виїзд чоловіків під виглядом водіїв, які нібито мали його супроводжувати за кордоном. Згодом суд обрав політику запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 млн гривень.

До цього Служба безпеки України проводила обшуки у будинку Бондарєва в рамках кримінального провадження за статтею про шахрайство. В прокуратурі тоді повідомили, що йдеться про так звані “податкові майданчики”.

Бондарєв також відзначився тим, що під час судового засідання у Вищому Антикорупційному суді у справі щодо Юлії Тимошенко, яку звинуватили у наданні неправомірної вигоди депутатам, він поводився нетактовно стосовно судді та детектива.

Перебування Бондарєва у партії “Батьківщина” – доволі тривале. Він був нардепом VII скликання від цієї політсили (#45 у списку), першим заступником голови Комітету з питань транспорту і зв’язку, а також нардепом VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” (#114 у списку). Тоді був обраний заступником голови Комітету з питань податкової і митної політики. 

Політик був заступником голови Київської обласної партійної організації “Батьківщини” з ідеологічних питань, у виборчій кампанії працював заступником керівника штабу “Блоку Юлії Тимошенко” на Київщині.

Але до того, як потрапити у лави “Батьківщини”, він був депутатом Київської облради V скликання за списком “Соціалістичної партії України” та одним з керівників її виборчого штабу на Київщині, очолював відповідну фракцію в обласній раді, був обраний першим заступником голови обласної ради. Також був депутатом Київської облради IV скликання та заступником голови постійної комісії з питань бюджету і фінансів. 

Хронологія подій

У 2026 році відзначився скандальною поведінкою у залі Вищого антикорупційного суду, який розглядав справу Юлії Тимошенко. Бондарєв некоректно висловлювався у бік судді та детектива: “Ти жулік і вор. Ти цирковий клоун. Пішов вон отсюда”. Суддя Віталій Дубас зазначив, що регламентний комітет Верховної Ради, можливо, розгляне це питання.

Згодом за Тимошенко, як повідомили медіа, почали вносити заставу люди з оточення Бондарєва.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора оголосили підозру Бондарєву в організації незаконного переправлення через кордон своїх знайомих. За даними слідства, починаючи з 2022 року депутат надсилав від свого імені листи до Державної прикордонної служби України про надання дозволу на виїзд чоловіків під виглядом водіїв, які нібито мали його супроводжувати за кордоном. Під час проведення слідства правоохоронцям вдалося виявити 23 випадки виїзду чоловіків за межі країни завдяки сприянню нардепа. У деяких випадках на одну поїздку йому було потрібно по кілька водіїв водночас. Згодом суд обрав політику запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 млн гривень.

Проголосував проти скандального проєкту спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році не голосував за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році проголосував проти проєкту #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою внести у порядок денний найближчої сесії проєкту постанови, щодо позбавлення мандатів народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій, зокрема “ОПЗЖ”.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував проти містобудівної “реформи” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році під час перевірки декларації нардепа за 2020 рік Національне агентство з питань запобігання корупції не змогло встановити існування низки предметів: цінних наручних годинників, колекції картин, ювелірних виробів, коней тощо. Проте й ознак незаконного збагачення чи адміністративного порушення співробітники агентства не зафіксували.

У залі Київської обласної ради перед сесією сталася бійка – Бондарєв накинувся на депутата Київської облради від партії “За майбутнє” Володимира Сабадаша, звинувативши останнього у “вербуванні” його людей. Бондарєв штовхав Сабадаша в груди і кликав його вийти в кулуари і “поговорити”.

За даними журналістів “Bihus.info”, нардеп під час пандемії коронавірусу придбав собі нове авто вартістю від 1,3 млн гривень.

У 2020 році голосував проти “антиколомойського закону” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Разом із колегою по Парламенту з партії “Опозиційна платформа – За життя” Нестором Шуфричем (якого згодом звинуватили у держзраді) став на захист одного з найвідоміших корупціонерів України – ексдепутата, втікача Олександра Онищенка. Нардепи попросили уряд Німеччини надати йому політичний притулок.

Під час обрання голови Київської облради після місцевих виборів приїхав разом з нардепом Олександром Дубінським контролювати голосування, яке мало бути таємним. Тоді “Батьківщина” діяла спільно з проросійською партією ОПЗЖ, бо вони домовилися про розподіл посад у раді: “Слуги народу” отримують голову, а дві інші партії – заступників. 

Список “Батьківщини” на виборах тоді очолив син екснардепки Засухи, яка пов’язана на Київщині із земельними схемами.

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#14 у списку) як член партії. Став членом однойменної фракції. Обраний членом комітету з питань транспорту та інфраструктури. Член Політичної ради партії ВО “Батьківщина”.

Під час візиту Юлії Тимошенко у Бучу, за організацію якого відповідав Бондарєв, на питання журналістки Олени Жежери, чому депутат Коцюбинської селищної ради Владислав Євстєфєєв, який пов’язаний із дерибаном Біличанського лісу, досі в “Батьківщині” політик реагував безпідставними звинуваченнями в тому, що журналістці платить Петро Порошенко. Місцевий депутат Олег Сотніков (від “Батьківщини”), який знав журналістку і до якого та зверталася з вимогою втрутитися та пояснити Бондарєву ситуацію, належним чином не відреагував.

У 2018 році “Главком” назвав нардепа головним спонсором “Батьківщини” та одним з найвпливовіших людей Київщини.

У 2017 році журналісти Bihus.Info вимагали публічного вибачення Бондарєва та керівника партії Юлії Тимошенко за неприпустиму поведінку, погрози та приниження гідності журналістки програми “Наші гроші”. Причиною стало те, що нардеп у відповідь на запит на інформацію від журналістки Мар’яни Мотрунич, зателефонував і заявив (цитата): “Мар’яно, дуже цікаве питання ви поставили, але я не можу відповіді на нього надати…Мені прийдеться повідомити про професійну діяльність всіх ваших сусідів і родичів, що ви…проститутка”. Крім образ, які були зафіксовані в телефонній розмові, Бондарєв принижував гідність журналістки і погрожував їй в смс-повідомленнях.

Журналісти програми “Наші гроші” повідомили, що родина Юлії Тимошенко отримала дохід у 2,4 млн грн від кіпрської компанії Diafox Consulting Limited. В Україні на цю компанію тоді була оформлена мережа ломбардів “Дешева готівка”. Мережа ломбардів мала центральний офіс у будівлі на вул. Героїв Севастополя, 48 у Києві. У цій же будівлі розташовувався офіс Київського обласного осередку “Батьківщини”, який очолював Бондарєв, а також були зареєстровані компанії, пов’язані з ним. В цій же будівлі знаходилась приймальня депутата від “Батьківщини” Сергія Власенка. 

Служба безпеки України провела обшук у будинку Бондарєва в рамках кримінального провадження за статтею про шахрайство. В прокуратурі повідомили, що йдеться про так звані “податкові майданчики”.

Громадський рух “ЧЕСНО” з’ясував у своєму розслідуванні, що для фінансування партії “Батьківщина” незаконно використовувалися персональні дані осіб та фіктивних донорів. Колишній керівник Броварської міської організації “Батьківщини” Володимир Опалько, повідомив журналістам, що у 2014 році особисто зі своєю сім’єю, на прохання, вніс більше 1,5 млн. грн. на рахунок партії через банк “Велес”, який тоді належав Бондарєву. Опалько припускав, що гроші перераховувались через офшори, адже він підписував лише папери. 

У 2014 році балотувався до Верховної Ради VIII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#22 у списку). 

У 2012 році був обраний народним депутатом Верховної Ради VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#45 у списку). Обраний першим заступником голови Комітету з питань транспорту і зв’язку.

У 2011 році став керівником Київської обласної організації партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, про що свідчать дані з аналітичної системи YouControl.

У 2007 році був обраний до Верховної Ради VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” (#114 у списку). Обраний заступником голови Комітету з питань податкової і митної політики. 

Став заступником голови Київської обласної партійної організації “Батьківщини” з ідеологічних питань.

Став членом партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. У виборчій кампанії цього року працював заступником керівника Київського обласного штабу “Блоку Юлії Тимошенко”, був закріплений за округом #90.

У 2006 році був обраний до Київської обласної ради V скликання за списком “Соціалістичної партії України”, був одним з керівників її виборчого штабу у Київській області, очолював її фракцію в обласній раді, був обраний першим заступником голови обласної ради. Того ж року залишив лави “СПУ” та звільнився з посади першого заступника голови Київського облради.

У 2004 році вступив до лав “Соціалістичної партії України”.

У 2002 році був обраний депутатом Київської обласної ради IV скликання за Іванківським мажоритарним округом. Був заступником голови постійної комісії з питань бюджету і фінансів. До 2006 року був помічником нардепа-самовисуванця Сергія Осики Верховної Ради IV скликання.