Бюджет-2026 і склад уряду: як політична криза впливає на роботу Верховної Ради?
3 грудня Верховна Рада розглядає проєкт бюджету на 2026 рік. Його формували за колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака і у низки фракцій та груп до проєкту бюджету виникають питання.
Через політичну кризу держава, яка захищає свій суверенітет в російсько-українській війні, не має погодженого бюджету. Через це Мінфін проводить консультації з різними політичними силами.
Навіть сьогодні народні депутати не впевнені, що дійде до розгляду проєкту бюджету.
Наразі дискусії точаться довкола зарплат вчителям, 64 % ПДФО громадам і того, чи слід виділяти кошти на “єдиний марафон”, нові залізничні вагони і кому має дістатися більші коштів – Бюро економічної безпеки чи Державному Бюро розслідувань?
Окрім того, після операції “Мідас”, яку провели антикорупційні органи, питання складу уряду постало досить гостро. Народні депутати обговорюють, хто очолить Мін’юст та Міненерго після звільнення Германа Галущенка і Світлани Гринчук.
Щодо ситуації з урядом, то заступниця голови депутатської фракції “Голос” Юлія Сірко (до зміни прізвища – Клименко) зазначає, що зараз в Україні політична криза:
Очільник депутатської групи “Довіра” Олег Кулініч у коментарі громадській ініціативі “Голка” наголошує, що з кадровими питаннями легко не буде:
Народна депутатка Людмила Буймістер, яка була обрана як мажоритарниця в столиці від “Слуг народу”, але наразі входить до фракції “Батьківщина”, акцентує увагу, що кадрові призначення в уряді за даних умов – це серйозний виклик:
І тут варто нагадати, що в уряді об’єднують і роз’єднують міністерства дійсно доволі часто. Так, на початку каденції у 2019 році Мінкульт об’єднали з Мінмолоді та спорту та Мінінформполітики. Не пройшло і року, як новостворене міністерство вирішили роз’єднати. А влітку цього року попри застереження експертів об’єднали три міністерства в одне – Міністерство економіки, Мінагрополітики та Мінекології. З вимогою відновити самостійну роботу Мінекології, яке допомагало блокувати закони з корупційними ризиками, до народних депутатів звернулися восени понад 130 підписантів. Але наразі це питання не обговорюють.
Саме Верховна Рада затверджує не лише міністрів на посади, а й кількість міністерств та формат роботи Кабміну. І депутатській більшості часто бракує суб’єктності, щоб опиратися директивам з Банкової.
Народна депутатка Буймістер зазначає, що окрім кадрових питань, є ще одне питання, де досі не можуть дійти згоди і шукають голоси. Мова про бюджет країни на наступний рік.
До проєкту бюджету є питання і в депутатів з фракції “Слуг народу”. Так, народний депутат Олександр Аліксійчук каже, що саме зараз обговорення бюджету є однією з пріоритетних тем:
Із тим, що це ключові питання, погоджуються і в групі “Довіра”. Олег Кулініч заявив про те, що вже спільно з Мінфіном напрацьовані правки до держбюджету, аби передбачити 64% ПДФО у місцеві бюджети:
“Голка” поцікавилася у секретаря комітету з питань бюджету Володимира Цабаля (“Голос”), як триває робота над проєктом бюджету і політик зазначив, що наразі діалог з Мінфіном налагоджується:
Але це не єдині питання, які можуть виникати до проєкту бюджету. Верховна Рада прийняла навесні “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089), який передбачає по суті легалізацію краденого за часів президентства Януковича і раніше. А якщо з моменту дерибану лісів та узбереж не пройшло 10 років, то держава чи громада, аби їх повернути собі, має покласти на депозит суду кошти у розмірі ринкової вартості краденого. Якщо доведуть, що ліси чи узбережжя привласнили незаконно – дерибанник віддає майно, але забирає бюджетні кошти. Таким чином держава і громада втрачає в будь-якому разі. (Поіменне голосування депутатів за цей закон можна переглянути в інструменті “Перезарядити країну тобі під силу”).
Як голосували фракції за “закон Ігоря Мазепи”
Цей “закон Ігоря Мазепи” розкритикували і Європарламент, і Єврокомісія.
І тут варто відзначити, що уряд у поданому проєкті бюджету намагався відтермінувати дію цього закону в частині внесення бюджетних коштів на депозит, щоб захистити держбюджет від цієї схеми. Але депутати з “групи Коломойського” – Тарас Батенко і Ігор Фріс подали три правки, щоб нівелювати такі дії Кабміну. У першому читанні дві з них підтримали, а одна – провалилася. І зараз, коли бракує голосів за бюджет, “група Коломоського” готова підтримувати проєкт бюджету, але виставляє свої умови.
Якщо за попередніми підрахунками голосів за бюджет вистачатиме, то його можуть розглянути пообіді 3 грудня.
Спеціально для “ZAXID.net“
