Ліквідація Міндовкілля може сповільнити євроінтеграцію та відбудову – результати дослідження “Екології – Право– Людина”

Ліквідація Міндовкілля як окремої інституції та відсутність ефективної системи управління у довгостроковій перспективі може призвести до неспроможності держави реагувати на масштабні екологічні виклики, зокрема відновлення територій після нищівних наслідків війни. Також це може ускладнити імплементацію екологічних норм відповідно до вимог ЄС, що сповільнить процес євроінтеграції України. 

Такі  висновки дослідження  “Інституційна спроможність у сфері збереження довкілля: оцінка, виклики, перспективи”, яке провела МБО “Екологія-Право-Людина”. 

Результати дослідження 12 березня презентували на круглому столі “Екологічне врядування в Україні: тест на спроможність та перспективи реформування” в “Укрінформі”. 

Дослідники проаналізували ефективність системи екологічного врядування в Україні та оцінювали перспективи і темпи виконання завдань у межах переговорного розділу 27 “Довкілля та зміна клімату” у процесі вступу України до Європейського Союзу.

Аналіз державної політики свідчить про те, що збереження довкілля не є одним з пріоритетних напрямків роботи уряду. За словами   виконавчої директорки МБО “Екологія-Право-Людина” Олени Кравченко, відсутність окремого профільного міністерства з питань довкілля створює ризики для захисту довкілля.

“Наразі в Україні є триєдине міністерство, де поєднали економіку, агросектор і довкілля, але екологічні політики несумісні з макроекономічними і аграрними функціями в об’єднаному міністерстві. Зараз система управління фрагментована на різних рівнях, коли різні аспекти екологічної політики реалізують різні органи виконавчої влади, які між собою погано координуються. Десь функції дублюються, десь їх бракує. А система державного екологічного контролю малоефективна. Щодо управління надрами, то воно фрагментоване і це додає корупційних ризиків. Якщо не реформувати модель управління то екологічна політика маргіналізується і у перспективі екологічні аспекти можуть бути не враховані у процесі відбудови”.

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко (“Слуга народу”) наголосив, що реформа державного екологічного управління є необхідною умовою виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань та потребує постійного діалогу між парламентом, урядом і громадянським суспільством: “Міністерство захисту довкілля має функціонувати окремо”, – заявив Бондаренко.

Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Євросоюзу Юлія Овчинникова зазначила, що вступ України в ЄС також вимагає удосконалення законодавства у сфері збереження природи та створення стійкої ефективної системи управління процесами як на державному так і на регіональному та місцевому рівнях:

“Природні території та заповідні об’єкти є важливою частиною національної спадщини, а ефективне управління ними свідчить про рівень розвитку держави та відповідальність суспільства за збереження природи. Водночас сучасна система управління у сфері біорізноманіття в Україні залишається фрагментарною, характеризується дублюванням функцій між органами влади, браком ресурсів та відсутністю ефективних механізмів управління Смарагдовою мережею”.

Співзасновниця і голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів наголошує, що інституційну спроможність у сфері збереження довкілля підірвало не лише укрупнення міністерств:

“Рік тому нардепи проголосували за “закон Ігоря Мазепи”, яким намагалися легалізувати крадене. На цьому акцентували увагу і громадські організації, і наші партнери – Європарлампент та Єврокомісія. Так ліси, узбережжя, культурна спадщина, археологія опинилися під загрозою. Зараз ділки зрозуміли, що Верховний Суд не дасть їм ані бюджетних коштів, ані можливості дерибанити. Автора законопроєкту Ігоря Фріса попереджали, що суди будуть послуговуватися Конституцією. Уже напрацьована якісна судова практика. Отже, ставки ростуть! Тепер голова парламенту Руслан Стефанчук пропонує змінити весь Цивільний кодекс і вже оворять про легалізацію всього, що потрапило в реєстри. Таким чином законотворці не намагаються упередити схеми, не притягають до відповідальності тих, хто організовує дерибани на місцевому і національному рівні, не чіпають “чорних нотаріусів” і “чорних реєстраторів.”

Федорів резюмувала, що влада знищила самостійне Міндовкілля і зараз намагаються прибрати останній дієвий форпост у захисті державних інтересів – прокуратуру. Народні депутати, які розуміють ризики і мають державницькі цінності мають блокувати таку законотворчість Стефанчука. А щоб скасувати “закон Ігоря Мазепи” вони ж зобов’язані звернутися до Конституційного Суду, бо складали присягу

У “Екологія-Право-Людина” зазначили, що напрацьовані під час круглого столу пропозиції та рекомендації стануть основою для подальшої роботи фахівців та діалогу між державними органами, громадянським суспільством і міжнародними партнерами на шляху до удосконалення інституційної спроможності органів влади в Україні в частині природоорієнтованого управління довкіллям.

Нагадаємо, що понад 130 громадських організацій вимагають у народних депутатів відновити роботу Міндовкілля.  У заяві наголошувалося, що злиття трьох міністерств – Міндовкілля, Мінагрополітики і Мінекономіки – в одне матиме негативні наслідки для євроінтеграції. У листопаді 2025 року антикорупційні органи оприлюднили записи, здійснені під час спецоперації “Мідас”, де йдеться про те, що учасники корупційної схеми планують з’єднати кілька міністерств в одне.