Єврокомісія у своєму звіті розкритикувала “закон Ігоря Мазепи”. Які ще ініціативи парламенту блокують шлях до євроінтеграції?
Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт про прогрес в сфері євроінтеграції України. Міжнародні партнери критично оцінюють спробу парламенту скасувати оцінку впливу на довкілля, а також відзначають, що за рік в Україні не покращилася ситуація і все ще є значний тиск на журналістів та активістів. Про це повідомляє громадська ініціатива “Голка”.
“Закон Ігоря Мазепи”, першим автором якого був народний депутат Ігор Фріс (“Слуга народу”), став негативним маркером для України одразу в двох категоріях звіту – у частині екологічного контролю та у розділі боротьби з корупцією. Закон передбачає “легалізацію краденого” у держави чи громади. Якщо ліс чи узбережжя захопили у приватну власність в часи Януковича і раніше – судитися марно, а якщо ж з моменту дерибану 10 років ще не пройшло, то тоді на депозит суду держава чи громада з бюджету має внести ринкову (!) вартість такого майна. Якщо у суді доведуть, що ділянку власник отримав неправомірно – він її повертає, але забирає депозит.
Єврокомісія через це висловлює “серйозні занепокоєння”.
Уривок зі звіту Єврокомісії за 2025 рік, який стосується “закону Ігоря Мазепи”
Керівник напряму політика та адвокація WWF-Україна Ярослав Телешун у коментарі громадській ініціативі “Голка” зазначає, що будь-які оцінки та рекомендації у Звіті Єврокомісії є важливими, адже це дорожня карта на шляху до членства України в ЄС:
“Цьогорічний Звіт враховує результати скринінгу вітчизняного законодавства щодо його відповідності acquis ЄС, що робить документ не просто орієнтиром, а фактично точкою відліку для подальших реформ у найближчі роки. Прямі вказівки на невідповідність окремих норм нашого законодавства політикам ЄС, як у випадку із “законом Ігоря Мазепи”, – це не побажання, а імператив з боку Брюсселя за умови, що Київ залишається стійким у прагненні до членства в Європейському Союзі. Водночас корупція визначена Єврокомісією як один із ключових викликів на шляху України до ЄС. Тому увага європейських партнерів до цього питання буде максимальною, а виконання рекомендацій у сфері антикорупційної політики – критично важливим для просування переговорного процесу”.
Громадські організації збирали підписи під петицією, аби Володимир Зеленський ветував проєкт 12089. Але попри те, що петиція за 11 днів набрала понад 25 000 підписів, ані заклики відомих українців – Ади Роговцевої, Тараса Тополі, Валерія Пекаря, Олександри Мартвійчук та інших відомих українців у Офісі президента не зреагували (результати поіменного голосування відображені в інструменті “Перезарядити країну тобі під силу”).
Окрім того, Єврокомісія вкотре у своєму звіті закликає Україну уникати нових спроб скасувати оцінку впливу на довкілля як запобіжник у захисті природи.
Наразі через економічний комітет Верховної Ради намагається прибрати як запобіжник оцінку впливу на довкілля через законопроєкт “Про ринок деревини” (№ 13227-д) і це вже викликало застереження уряду.
Нагадаємо, у 2024 році низка Telegram-каналів та сайти ЗМІ брали участь у кампанії з відбілювання образу бізнесмена Ігоря Мазепи, якого на початку минулого року затримало ДБР.
Під час цієї інформаційної кампанії народний депутат Ігор Фріс разом з десятками інших нардепів подали законопроєкт 12089.
Під час розгляду закону у першому читанні на його підтримку виступив Олег Татаров.
12 березня парламент прийняв закон 12089. За це проголосували 273 народні депутати.
17 березня Мішель Терещенко подав петицію до Володимила Зеленського, а 28 березня вона набрала понад 25 000 голосів.
7 квітня президент підписав скандальний законопроєкт.
8 квітня Bihus.info оприлюдили розслідування про статки родини ключого автора законопроєкту Ігоря Фріса, зокрема щодо забудови в зелених зонах.
