Під обстрілами у Харкові боронять ліс. Хто блокує надання природоохоронного статусу?
Харків – місто, яке постійно під обстрілами. Втім мешканці два роки захищають тут ліс біля Основ’янського озера.
Їм погрожують, за ними слідкують. Проти однієї з активісток, Світлани Кураксіної, навіть відкрили кримінальне провадження.
Поки ліс досі не має природоохоронного статусу два товариства “Кар’єр-Основа” та “Рейсіс Україна” поблизу озера провадять свій бізнес – видобувають пісок.
Еколог Валерій Ловчиновський, який бачив один з проєктів товариств, твердить, що, у майбутньому з кар’єру щодня планують вивозити по пів сотні машин з піском і він переконаний: це знищить і рекреаційну зону, і дороги.
Видобуток піску біля озера і поблизу лісу. Знімок екрану з відео Світлани Кураксіної
У видобутому піску берегові ластівки, які охороняє Бернська конвенція, уже звили гнізда. Але техніку це не зупинило – гнізда знищили.
Ластівки зробили гнізда у намитому піску. Фото надала Світлана Кураксіна
Харків’яни звернулися до військово-цивільної адміністрації, щоб надати природоохоронний статус ділянці, яка розташований поблизу Смарагдової мережі. Громадська ініціатива “Голка” з’ясовувала, хто ж блокує надання природоохоронного статусу.
Одне з підприємств – “Рейсіс Україна” – планує видобувати пісок безпосередньо в озері ще 10 років. Про це розповідають мешканці. А от товариство “Кар’єр-Основа” вже хоче розширити видобуток піску і зайти на територію лісу.
Зелена зона підпорядкована державному підприємству “Ліси України”, яке мало б її захищати. Є навіть окрема стратегія, яка передбачає розширення площ лісів. Але керівництво однієї з філій “Ліси України” всупереч цій стратегії вирішило укласти договір сервітуту з “Кар’єром-Основа”.
Сервітут — можливість користуватися чужою землею, коли не можна інакше користуватися своєю (якщо вам потрібен прохід до вашої ділянки, підведення до неї комунікацій тощо). Втім зробити це можна виключно через сусідню ділянку іншого власника.
Через таке рішення філії “Ліси України” під загрозою знищення опинилась ділянка лісу площею 11 га. Це при тому, що пісок – це дуже поширена корисна копалина і знайти її в іншому місці не проблема. Щоправда, через логістику це дещо здорожчить перевезення піску. А це не вигідно бізнесу. Єдине, що поки зупиняє товариство від знищення дерев – відсутність позитивного висновку оцінки впливу на довкілля.
Те, що природа наразі збережена – заслуга Світлани Кураксіної та активістів. Мешканка Харкова, поки син служить в ЗСУ, згуртувала містян і створила громадську організацію “Хранителі”:
Місцеві мешканці часто збираються в лісі, обмотали дерева синьо-жовтими стрічками, щоб показати – це державне майно і власність народу.
Місцеві мешканці вийшли на мітинг, щоб заборонити вирубку лісу. Стоп-кадр з відео, наданого Світланою Кураксіною
Міський голова Харкова Ігор Терехов заявляв, що не слід розширювати видобуток піску за рахунок лісу. Після цього державні органи почали перевіряти документацію і з’ясували, що частина документів є застарілою і не відображає наявність лісу на цій території. Наразі речник мерії Юрій Сидоренко ситуацію коментує досить таки лаконічно:
Насправді ж тут не просто вивозять пісок. Дерева, які підкопують, падають і їх просто складають осторонь. Таку діяльність місцеві мешканці зафіксували минулого року.
Стоп-кадр з відео, яке зняли у червні 2025 році
Начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури на Харківщині Віктор Бойко у коментарі громадській ініціативі “Голка” зазначає, що наразі вирішується питання щодо вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів держави:
Мова про визнання недійсним та скасування виданого товариству “Кар’єр Основа” висновку з оцінки впливу на довкілля, а також недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного між державним підприємством “Ліси України” та товариством “Кар’єр Основа”, щодо права користування земельною ділянкою площею 11,2 га.
Еколог Валерій Ловчиновський ознайомився з проєктом, який наразі відхилили, що ситуація суттєво погіршиться, якщо його таки втілити у життя. З його слів, товариство “Рейсіс Україна” планує створити підприємство, яке найближчі 10 років буде видобувати пісок у значних масштабах:
Щодня його вивозитимуть 50 машинами. Це буде не лише навантаження на дорогу, а й знищить зону для відпочинку та перетворює її у промислову поруч з багатоповерхівками.
За словами еколога, Основ’янське озеро є дренажним і сполучається з підземними водами та річкою Уди. Рівень води в озері та в колодязях мешканців громади Жихоря – це один водний горизонт і від цього залежить якість питної води.
Ловчиновський акцентує увагу:
Якщо почати промисловий видобуток піску та поглиблення дна, рівень ґрунтових вод може впасти на 1,5 метра біля озера і до 20 см у прилеглій забудові.
На його думку, зниження рівня води може призвести до висихання лісу. Тоді жодні заходи з відновлення не допоможуть: замість лісу будуть сухі стовбури та степова колюча рослинність.
Озеро також є місцем зупинки мігруючих птахів, зокрема червонокнижних. А нижче за течією розташовані ділянки Смарагдової мережі, тому ця територія має бути під охороною.
Лебеді в Основ’янському озері. Фото надав Дмитро Константинов
Смарагдова мережа – це мережа особливо цінних територій у Європі. Її створили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин.
На цьому окрузі харків’яни обрали народного депутата Олександра Бакумова (“Слуга народу”) і він про цю проблему знає не перший рік. Політик зауважує, що тут позиція місцевої влади мала б бути більш активною:
Але харків’яни зверталися не лише до народного депутата, а й до військово-цивільної адміністрації з вимогою створити лісовий заказник місцевого значення “Жихарський”. Там повідомили, що територія вже увійшла до переліку цінних природних територій для розширення мережі природно-заповідного фонду області.
Відповідь від Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської військово-цивільної адміністрації
У свою чергу, лісівники, ДП “Ліси України” та “Харківлісозахист” вже написали військово-цивільній адміністрації, що виступають проти створення заказника, бо мовляв тоді не зможуть захищати ліс від шкідників, забезпечувати безпеку відвідувачів, а також – забезпечувати потреби області в деревині.
Відповідь військово-цивільній адміністрації від філії “Слобожанський лісовий офіс”
Керівник експертного відділу “Української природоохоронної групи” Петро Тєстов ознайомився із цими відповідями і така позиція лісівників його обурює:
Якщо громадські активісти досягають певного успіху під час захисту зелених зон, то їм можуть погрожувати або проти них можуть подавати судові позови, щоб відволікти ресурси. В окремих випадках – навіть відкривають кримінальні провадження.
Так, проти активістки Світлани Кураксіної, яка пише запити, звернення та викликає поліцію, відкрили кримінальну справу за статтею 206 (перешкоджання законній господарській діяльності). При чому схема однакова: коли прокуратура відмовляє відкривати справу, її змушують це робити через суд.
Але справа не лише у відкритій кримінальній справі. Активісти неодноразово помічали, що за ними стежать.
Нардеп Олександр Бакумов, коли дізнався про погрози на адресу Світлани Кураксіної від “Голки”, зазначив:
Ситуація, яка виникла на Харківщині не поодинока. Масштабні дезінформаційні кампанії та судові позови – це реальність для захисниці Карпат журналістки Олени Мудрої. Наразі вона веде боротьбу за збереження полонин, де пов’язаний з екс регіоналом Максимом Єфімовим бізнес зводить вітряки.
Але у Карпатах значна частина територій не просто розташована поблизу Смарагдової мережі, а є її невід’ємною частиною.
Верховна Рада уже 5 років зволікає з ухваленням відповідного закону, який би міг вирішити низку конфліктних питань. Відтак парламент не виконує наші міжнародні зобов’язання.
Якби народні депутати підтримали законопроєкт “Про Смарагдову мережу”, то активістам по всій Україні у багатьох випадках не довелося б зараз боронити зелені зони. І для цього у “Слуг народу” не один рік у парламенті є монобільшість.
Варто зазначити, що дев’ять народних депутатів з Харківщини, зокрема й Бакумов, голосували за законопроєкт “Про Смарагдову мережу”, коли його виносили на розгляд у 2021 році.
Народна депутатка Юлія Світлична під час голосування утрималася, а ще четверо парламентарів, які представляють Харківщину, були відсутніми – Дмитро Микиша, Олекандр Фельдман, Олексій Красов та Дмитро Шенцев. Голосів тоді забракло і за 5 років законопроєкт так і не винесли на повторний розгляд Верховної Ради.
Що ж стосується народних депутатів із Закарпаття, то вони цю законодавчу ініціативу блокували. Журналістам вдалося зафіксувати переписку в чаті депутатської групи “Довіра”. Нардеп Роберт Горват тоді пояснював своїм колегам: “Законопроєкт заблокує можливе будівництво в горах гірськолижних комплексів. Прошу не підтримувати”.
Фото переписки з чату депутатської групи “Довіра” під час голосування за Смарагдову мережу 2021 року
Голова екологічного комітету Олег Бондаренко (“Слуга народу”) зазначає, що його колеги в комітеті підтримують питання упорядкування територій Смарагдової мережі й розраховують на те, що уряд та провідні громадські організації долучаться до його адвокації:
Відстоювати зелені зони стає дедалі важче. Торік в уряді зникло профільне Міністерство довкілля. Саме воно допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи, зокрема й скандальний “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089), який був спрямований на легалізацію дерибанів. Попри звернення майже 130 організацій, яке ініціювали “Екологія – Право – Людина” разом з “Голкою”, парламент досі не відновив роботу профільного міністерства.
Спеціально для “Лівого берега“
