Шенцев Дмитро Олексійович

Життєпис

Дмитро Шенцев – став народним депутатом IX скликання за #176 округом (місто Чугуїв, а також Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Печенізький і Чугуївський райони Харківської області) від “Опозиційного Блоку” як безпартійний. Позафракційний. Не входив до складу жодного комітету. 

У вересні 2022-го склав депутатські повноваження через “сімейні обставини”. Про це він написав на фейсбук-сторінці. Наступного року його син теж склав повноваження як депутат Харківської облради. Він потрапив до ради від проросійської партії ОПЗЖ. У ЗМІ була інформація про те, що сина Шенцева позбавили громадянства України. Раніше син був депутатом від проросійських партій “Опоблок” та Партії регіонів.

Уродженець Харкова Дмитро Шенцев балотувався до Верховної Ради ще й у V, VI, VII, VIII скликаннях. Загалом же парламентський шлях почав у 2006 році з Партією регіонів. Обирався від цієї партії і за списками, і як мажоритарник. Тричі перемагав у одному й тому ж 176-му окрузі. Тоді працював у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради. 

Дмитро Шенцев був одним із тих нардепів, які голосували за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року. Цей законопроєкт суттєво обмежував і права громадян, і свободу слова в країні. Політик засудив напад на офіс партії під час Революції гідності. Цей напад став відповіддю на події, які відбувалися на Майдані. Окрім того, Шенцев, якого обрали депутатом Верховної Ради, не підтримав визнання суверенітету територій Донеччини і Луганщини у 2018 році.

Окрім парламентської діяльності у Партії регіонів Шенцев займався партійним будівництвом. Так, 2010-го року він став заступником очільника партії і відповідав за координацію роботи в регіонах. Керував він цим напрямком за часів головування колишнього прем’єра-втікача Миколи Азарова. Тоді ж президент-втікач Віктор Янукович став почесним головою Партії регіонів. 

Станом на 2025 рік розміщував дописи у соцмережі російською мовою і вітав “с днем пабєди”. Писав про те, що у Харкові “рускій язик всєгда оставался родним”. 

Був обраний віцепрезидентом Федерації боксу України. Політик має свій іменний фонд. Як правило, такі фонди використовуються для гречкосійства.

Хронологія подій

У 2022 році Верховна Рада підтримала дострокове припинення повноважень Шенцева. До цього депутат подав заяву про складання повноважень народного депутата. 

Цього ж року Шенцев був відсутній при голосуванні за заборону проросійських партій (#7172-1). Верховна Рада підтримала заборону проросійських партій після трьох місяців повномасштабного вторгнення. Законопроєкт внесли народні депутати в березні 2022 року. Першою авторкою стала Ольга Совгиря (“Слуга народу”). Того ж року в судовому порядку заборонили понад 10 проросійських партій, зокрема ОПЗЖ, Опоблок, Наші, Партія Шарія, Компартія та інші.

Шенцева не було на засіданні, коли розглядали заборону російської символіки (#7214). 

У 2021 році народні депутати голосували за постанову (#2739) “Про визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення”. Окрім того, документ надав політичну оцінку режиму зрадника Віктора Януковича та наголошує на недопустимості затягування справ Майдану. Шенцев не голосував за цю ініціативу. 

Наприкінці цього ж року політик потрапив до списку із 12 депутатів, які пропустили понад 90% голосувань у перші два роки роботи. Про це заявляли у Комітеті виборців України.   

Не голосував того ж року Шенцев і за законопроєкт про “судоустрій і статус суддів” (#3711-д). У 2019 році повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів були припинені через відсутність оновлення та очищення суддівського корпусу. Робота Комісії була паралізована через політичні ігри. Після цього виникла потреба відновити діяльність комісії за новими правилами. Проєкт #3711-д став компромісом між владою, громадськістю та міжнародними партнерами.  Він закріпив вирішальну роль міжнародних експертів у Конкурсній комісії, що перевіряє кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Перший склад Конкурсної комісії утворили з шести осіб – трьох суддів (або суддів у відставці) та трьох міжнародників, і саме їхній голос стає визначальним у разі рівного розподілу голосів за та проти кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На важливості вирішальної ролі міжнародників у таких процедурах також наголошували міжнародні партнери та голова Венеційської комісії Джанні Букікіо.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році Шенцев проголосував за “фейкове скасування депутатської недоторканості” (#2237). Народні депутати мали б скасувати депутатську недоторканість, але у законопроєкт внесли правки і фактично замість скасування відбулося її посилення. На цьому наголошував Центр протидії корупції. Там говорили, що Генеральний прокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. Також у документі з’явилася правка, яка зафіксувала вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді. Проти законопроєкту виступила команда Transperansy International.

А от за “криміналізацію кнопкодавства” у цьому ж році Шенцев не голосував. Кілька скликань у парламенті народні депутати порушували Конституцію України і голосування могли відбуватися неперсонально – один депутат міг голосувати за інших народних депутатів, чиї картки були у слотах. Це ставило під сумнів легітимність рішень законодавчого органу країни. 

Обраний народним депутатом IX скликання за #176 округом (місто Чугуїв, а також Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Печенізький і Чугуївський райони Харківської області) від “Опозиційного Блоку” як безпартійний. Позафракційний. Не входив до складу жодного комітету.

У 2018 році був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

У 2015 році “Наші гроші” виявили, що у 2007–2010 роках товариство “Харківський кінний завод”, співзасновником якого був Шенцев, отримало в оренду на 49 років земельні ділянки площею 191 га, що раніше перебували у постійному користуванні ДСП “Комунар”. Варто зазначити, що орган місцевого самоврядування не мав відповідних повноважень розпоряджатися територією, такими питаннями мала опікуватися облдержадміністрація.У 2015 році прокуратура оскаржила передачу землі, посилаючись на відсутність повноважень у райдержадміністрації для її вилучення, проте суд відмовив у позові через пропущений строк давності, зафіксувавши, що Харківська облдержадміністрація була поінформована про рішення ще у 2007–2009 роках. ХОДА у той період очолював Арсен Аваков.

За інформацією “Наших грошей” Шенцев не задекларував 4-кімнатну квартиру загальною площею 229 кв.м. в центрі Харкова. Квартирою володіла дружина депутата – Нонна Шенцева. Згідно з даними витягу, дружина нардепа стала власницею помешкання ще у 2005 р. Квартира могла вартувати до $566 тис, або 12 млн грн.

Цього ж року став членом фракції “Опозиційний блок”.

У 2014 році був народним депутатом VIII скликання за #176 округом (Харківська область) як член Партії регіонів, самовисуванець. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Цього ж року голосував за диктаторські закони Януковича.

У 2012 році був депутатом Верховної Ради VII скликання від “Партії регіонів” за #176 округом (Харківська область), був заступником голови однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Цього ж року депутат облаштував на Трухановому острові громадську приймальню. Будинок було виставлено на продаж, і він вважався одним із найдорожчих у Києві. Ріелтор тоді повідомила, що у будинку на той момент жив народний депутат, а сам будинок коштував 13 мільйонів доларів.

Заснував благодійну організацію “Обласний благодійний фонд Дмитра Шенцева”. У тому ж році був радником прем’єр-міністра України Миколи Азарова на громадських засадах.

З 2008 по 2010 роки був головою Харківської обласної організації “Партії регіонів”,  у 2009 році очолив так званий антифашистський форум України, а потім, до 2014 року, Шенцев був заступником голови партії. 

У 2007 році помічник Шенцева – Дмитро Завальний на полюванні смертельно поранив колишнього голову Харківської обласної адміністрації та одного з лідерів Партії регіонів – Євгена Кушнарьова. У кримінальній справі Завального звинувачували у вбивстві з необережності та незаконному носінні зброї. Але вже у 2009 році Завальний був амністований. При цьому він не провів у в’язниці жодного дня, бо був на підписці про невиїзд.

Шенцев був народним депутатом VI скликання за списком “Партії регіонів” 141 номером як член партії. Був заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У 2006 році під час свого перебування у Харкові побив фотокореспондента харківського інтернет-видання “Медіа-порт” та агентства Associated Press Андрія Авдошина. Подія сталась під час зйомки засідання сесії Харківської міської ради. Правоохоронці відмовилися порушувати кримінальну справу за відсутністю складу злочину

Був народним депутатом V скликання за списком Партії регіонів 129 номером. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслiдкiв Чорнобильської катастрофи.

У 2002 році балотувався до Верховної Ради номером 7 у списку Селянської партії України.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.