Законопроєкт, який подав Уряд, був євроінтеграційним і мав на меті зменшити зупинити промислове забруднення забруднення. Він був націлений на те, щоб змусити власників промислових активів поступово модернізуватись у чітко визначені терміни за європейськими нормативами. Але депутатська більшість не спромоглася навіть на те, щоб підтримати його за основу. Зрештою, згодом потрібні норми з’явилися у вимогах Ukraine Facility і в умовах повномасштабної війни народні депутати були вимушені голосувати, щоб отримати підтримку партнерів.
Знакові рішення
Знакові для суспільства законодавчі ініціативи поділені на шкідливі (червоний колір) та корисні (зелений колір), які додаються в інструмент, згідно з методологією. Проєкт “Перезарядити країну” (REchargeUA) створений як єдине вікно громадського сектору в адвокації (розділ “На розгляді“) та інструмент, який зберігає політичну пам’ять для виборців та дозволяє зробити поінформований вибір на основі голосувань за законопроєкти та біографій народних депутатів.
Графіка із результатами голосування фракцій та депутатських груп після знакового голосування формується на сайті “Голки” упродовж години після того, як дані з’являються на сайті Верховної Ради. Інструмент також візуалізує результати поіменного голосування з фотографіями нардепів, включно у розрізі мажоритарних округів. Це дозволяє зокрема регіональним медіа швидко поінформувати виборців про дії депутатів їхнього округу.
Розподіл голосів на фракції та групи усіх голосувань відбувається з огляду на те, до яких фракцій та груп депутати належать на даний момент. Це зроблено для того, щоб політичні сили, які з часом змінюють назви, розраховуючи на те, що виборці можуть не завжди зберігати тривалу політичну пам’ять, не могли відкинути свій політичний шлейф і несли політичну відповідальність за тих, кого вони запрошують у свою команду.
Також інструмент формуватиме нову якість політичної культури з-поміж народних депутатів. Політики мають враховувати суспільно-політичні настрої і брати активну участь у голосуванні – натискати кнопки “за”, “проти”, “утримався”, а не залишати картку в слоті і не брати участь у голосуванні.
-
-
Законопроєкт “Про смарагдову мережу” (4461) Юлія Овчиннікова, Олег Бондаренко, Олена Криворучкіна та низка народних депутатів подала ще наприкінці 2021 року задля виконання одного із зобов’язань України на шляху до Євроінтеграції.
Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої природи та фауни ще 1996 року, але станом на 2026 рік Верховна Рада так і не прийняла закон, який би захистив на території України мережу природоохоронних територій європейського значення. В Україні вже є майже 380 смарагдових об’єктів, які покривають 8% території держави. З-поміж них зокрема і Карпати, Біличанський ліс та Осокорки в столиці, але через зволіканням із прийняттям цього закону ці особливо цінні території не перебувають під належним захистом.
Прийняття законопроєкту “Про смарагдову мережу” допоможе втілити директиви Європарламенту про збереження диких птахів та про охорону природних оселищ дикої природи та фауни.
На підтримку цієї ініціативи висловилися 200 науковців та 77 наукових установ. Але під час голосування законопроєкту за основу забракло голосів. Законодавчу ініціативу підтримали лише 199 народних депутатів. По суті жодного голосу не дали представники групи “За майбутнє”, з-поміж яких є низка представників “групи Коломойського”, які лобіюють закони в інтересах забудовників, та фракція “Батьківщина”. Представники фракції ОПЗЖ під час голосування були відсутні.
Низка громадських організацій, зокрема “Українська природоохоронна група”, “Екологія Право-Людина”, “Голка”, “Екодія”, продовжують адвокатувати необхідність прийняття цієї законодавчої ініціативи.
