Парламент блокує євроінтеграцію. Коли буде Смарагдова мережа?

Смарагдова мережа – це загальноєвропейська мережа особливо цінних територій. Її творили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. Україна має її створирити, бо це наші зобов’язання на міжнародному рівні. Від нас цього вимагає Бернська конвенція.

Рівно три роки тому, 4 грудня 2020 року, зареєстрували законопроєкт про Смарагдову мережу (4461). За три роки законодавча ініціатива так і не стала законом. І це при тому, що ключові автори – голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко та голова підкомітету Юлія Овчиннікова – “Слуги народу”. Представляють парламентську більшість.

У яких межах буде Смарагдова мережа?

Юлія Овчиннікова

Народна депутатка "Слуга народу", членкиня екологічного комітету

Смарагдові території затверджуються Постійним комітетом Бернської конвенції на основі реальних відомостей, зібраних науковцями та поданих на розгляд профільним Міністерством. Український перелік територій Смарагдової мережі складається з 377 територій загальною площею близько 8 млн га. Ця мережа не є повною і потребує розширення в частині пошуку нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ, для яких на біогеографічних семінарах Бернською конвенцією визначено недостатній рівень представленості в мережі запропонованих природоохоронних територій.

До Смарагдової мережі мали б увійти Біличанський ліс та Екопарк Осокорки, за збереження яких кияни тривалий час ведуть боротьбу.

Останні документи, пов’язані із цим законопроєктом на сайті парламенту датовані 2021 роком.

“Проєкт Закону не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу, а також міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері охорони тваринного світу”, – йдеться у висновку Комітету з питань інтеграції України з ЄС.

Тобто два останні роки законодавча ініціатива, яка сприяє виконанню євроінтеграційних зобов’язань, не рухається у законодавчому полі. Щодо смарагдової мережі були лише заяви на офіційному рівні, що це потрібно зробити.

Так міністр довкілля Руслан Стрілець писав, що Смарагдовий шлях стане візитівкою нашого природно-заповідного фонду. Щоправда зазначив, що це буде… «після перемоги».

Прийняття законопроєкту блокують забудовники.

Петро Тєстов

керівника експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група"

Задать вопрос

"Закон дозволив би зберегти найцінніші клаптики природи, які увійшли до складу Смарагдової мережі і не дозволяти в її межах, ту діяльність що призводить до її знищення. У першу через голосування провалили через супротив надровиків та аграріїв – їм не подобається, що хтось має оцінювати зашкодить їхня діяльність в межах мережі природі чи ні.

Нагадаю, спроба прийняти цю ініціативу в 2021 році провалилась. Коли голосували за основу «Голос» проявив себе максимально якісно – «за» 18 з 20 депутатів. Двоє депутатів були відсутні.

У “Слуг народу” проєкт підтримали більше половини нардепів. “Довіра” голосувала 50/50 – хто «за», хто утримався. У ЄС проєкт підтримала лише третина нардепів. “Батьківщина”, “За майбутнє” утрималися. Позафракційні теж не підтримали євроінтеграційну ініціативу. ОПЗЖ – всі значаться як «відсутні». Хоча не виключено могли витягнути картки, щоб не підтримувати євроінтеграційний шлях.

Проєкт відправили на повторне перше читання і в цьому статусі він перебуває і досі.

Задля того, щоб Україна зберегла природу і виконала свої євроінтеграційні зобов’язання парламент невідкладно має зробити все можливе, щоб у нас була Смарагдова мережа.

Спеціально для “Главкому“.