Шлапак Алла Василівна

Життєпис

Шлапак Алла — депутатка Київської міської ради V-IX скликань. У 2020 році обрана від партії “Батьківщина” у Київраду (округ #8, Печерський район) та стала першою заступницею голови комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. 

Разом з Денисом Комарницьким була керівником передвиборчого штабу кандидата в народні депутата Миколи Тищенка. Більше того, на місцевих виборах 2020 року вона допомагала штабу “Слуга народу”. Видання “Дзеркало тижня” називає Шлапак “незмінною хранительницею” виборчих сіток часів мера Леоніда Черновецького та “правою рукою Комарницького”. Але результати місцевих виборів 2020 року доводять, що вона зібрала на своєму окрузі лише 821 голос. Таким чином її спроможність давати результати принаймні в нових політичних умовах не підтверджується даними.

Шлапак почала політичну кар’єру у “Блоці Леоніда Черновецького” і відповідала за роботу штабу кандидата в президенти Віктора Януковича в Києві у 2010 році. Керівників штабу критикували в Адміністрації президента за неякісну роботу. Депутатка разом з Денисом Комарницьким була співголовою фракції “Блок Леоніда Черновецького” до 2011 року. І вийшла з неї лише після того, як Комарницький потрапив у скандал і його посадили до СІЗО через звинувачення в розбої.

Цього ж року в Київраді Шлапак створила спершу депутатську групу “Соціальна справедливість”. А далі вона очолила партію “Соціальна справедливість”. Це політичний проєкт, який на парламентських виборах 2019 року виконував суто технічну функцію – набрав приблизно 0,1% голосів. За законом, якщо партія не брала участі у загальнонаціональних виборах упродовж 10 років, то Мін’юст може анулювати реєстрацію такої партії. Такі політичні проєкти використовувалися під час виборів для того, щоб заводити своїх представників у виборчі комісії під час жеребкування, делегувати своїх спостерігачів або реєструвати суто технічних кандидатів. Шлапак очолювала цю партію до 2020 року.

Попри те, що Шлапак очолювала свій технічний політичний проєкт, до Київради у 2014 році вона балотувалася як самовисуванка і УДАР супроти неї виставив суто технічного кандидата. А вже через рік Шлапак балотувалася у 2015 році як членкиня партії “Єдність” колишнього мера Києва Олександра Омельченка. І вже на наступний виборчий цикл депутатка Київради йшла в раду столиці від “Батьківщини”. Важливо, що під час перебування в команді Черновецького, Шлапак очолювала протести під Кабміном і вимагала відставки Юлії Тимошенко через інфляцію і зростання цін, яке не припинялося.

Окрім цього у Шлапак було кілька спроб пройти у парламент, але попри активне застосування адмінресурсу і навіть неформальну підтримку “Партії регіонів” у 2012 році, їй це не вдалося.

Працює Шлапак у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Вона стала ініціаторкою “гендерного аудиту”, за результатами якого низка студенток потерпали від сексуальних домагань. Але жодних дій після результатів аудиту Шлапак не вжила.

Хронологія подій

У 2026 році Шлапак заявила, що в Києві достатньо укриттів, а проблемою є те, що містяни самі не завжди хочуть ними користуватись. Заява викликала негативну реакцію киян. Громадяни зазначали, значна частина місць, які офіційно вважаються укриттями, фактично є непридатними для безпечного перебування. Такі “укриття” розміщені у підвалах житлових будинків, захаращених приміщеннях з інженерними комунікаціями. Експерти з безпеки також повідомляли про нестачу та погане облаштування укриттів у столиці.

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Шлапак голосувала за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Поскаржилась, що районна та міська влада не відновлюють її будинок, пошкоджений внаслідок російського обстрілу.

Шлапак провела “гендерний аудит” в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, за результатами якого низка студенток потерпали від сексуальних домагань. Але жодних дій після результатів аудиту Шлапак не вжила.

У 2024 році депутатка голосувала за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Також Шлапак підтримала проєкт рішення, яким  передалиа ділянку на проспекті Георгія Нарбута під будівництво житлового комплексу всупереч генплану Києва. Менш ніж за рік до цього голосування, Київрада, попри протести громадськості, затвердила детальний план території частини промрайону Воскресенський, який суперечить генплану Києва. Основна мета цього документу на момент прийняття – забудова житловими будинками частини промзони в інтересах забудовника “Stolitsa Group”.  Цього забудовника пов’язують із спонсоркою “Батьківщини” Владою Молчановою.

Цього ж року Депутатка голосувала за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Шлапак стала проректором з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

У 2023 році депутатка потрапила у скандал через демонтаж літака Міг-17, що мав історичну цінність. Алла Шлапак написала у своїх соціальних мережах про демонтаж в межах декомунізації літака МіГ-17, який знаходився на подвір’ї столичної школи №5 на вулиці Садово-Ботанічній. Депутатка знайшла виконавців, які безкоштовно провели демонтаж. Деякі кияни висловили незгоду з цим рішенням та зазначали, що літак можна було передати Державному музею авіації імені Антонова. Шлапак стверджувала, нібито у музеї відмовились приймати літак. Проте співробітники музею заперечили слова депутатки і додали, що демонтований МіГ-17 мав історичну цінність.

Шлапак голосувала за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Депутатка підтримала побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Шлапак голосувала за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

Шлапак голосувала за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році Шлапак обрали від партії “Батьківщина” у Київраду (округ #8, Печерський район). Вона стала першою заступницею голови Постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. 

Пішла з посади голови партії “Соціальна справедливість”.

У 2019 році балотувалась у Верховну Раду від партії “Соціальна справедливість (№ 1 у виборчому списку). Партія, найбільш ймовірно, виконувала суто технічну роль на виборах. Набрала менше, ніж 0,1% голосів. Це при тому, що з офіційної сторінки партії у Facebook за політичну рекламу заплатили понад 34 тисячі доларів. Рух ЧЕСНО повідомляв, що їх у звіті не відобразили.

Разом з Денисом Комарницьким була керівником передвиборчого штабу кандидата в народні депутата Миколи Тищенка.

У 2015 році пройшла у Київраду від партії “Єдність” і була членкинецю цієї патії. На момент балотування працювала старшою викладачкою кафедри всесвітньої історії Київського університету ім. Б.Грінченка. Шлапак увійшла до комісії з питань економічного розвитку. 

У 2014 році балотувалась у парламент як самовисуванка (округ № 138, Одеська область), але не пройшла. На цей момент подала інформацію до ЦВК, що вона членкиня партії “Соціальна справедливість”. Попри те, що Шлапак сама родом з Одещини, балотування могло бути суто технічним. Шлапак будувала свою політичну кар’єру в Києві і на Одещині набрала менше 3%.

Більше того, цього року вона пройшла у Київраду як самовисуванка. Під час виборів до міської ради столиці на окрузі, де балотувалася Шлапак, від УДАРу балотувалася маловідома кандидатка Олександра Подколізна. Вона працювала в фонді “Правозахисник нації”, де керівництво було пов’язане із командою Черновецького.

Таким чином партія УДАР після Революції Гідності, найбільш ймовірно, виставила технічну кандидатку і це сприяло перемозі Алли Шлапак. Важливо, що при цьому представниця УДАРу Ірина Геращенко після виборів звинувачувала Шлапак в тому, що вона використовувала в агітації протиправно символіку партії УДАР, чим могла залучати додаткові голоси. Найбільш ймовірно, це було зроблено для того, щоб відмежуватися від токсичної кандидатки в інформаційному полі при тому, що політично їй допомогли виграти.

Помічник Шлапак Михайло Терентьєв переміг на сусідньому окрузі і представляв на цих виборах партію “УДАР”. Таким чином партії УДАР ще допомагала провести її людину в міськраду.

У 2012 році балотувалась у Верховну Раду як самовисуванка (округ № 221, місто Київ). Попри те, що Шлапак була самовисуванкою – вона по суті була кандидатом, якого підтримувала “Партія регіонів”, бо раніше курувала роботу штабу Януковича на виборах 2010 року в столиці. Більше того, “регіонали” знали, що по цьому округу не можна висуватися і розривати голоси за Шлапак. За це партія влади карала. Конкурент Шлапак Василь Горбаль заявляв про те, що межі округу штучно створювалися під Шлапак, бо не було логічного пояснення, навіщо до округу на Печерську додавати вкраплення з Солом’янського району. 

Зрештою Шлапак не пройшла. Посіла третє місце, набравши 18% голосів. Шлапак поступилася представникові “Батьківщини” Леоніду Ємцю, який виграв вибори на окрузі та Ярославу Діденку – “ударівець” посів друге місце. Важливо, що у медіа йшлося про те, що на Шлапак упродовж цих виборів працював адмінресурс. Більше того, виборці отримали листи нібито від Леоніда Черновецького і з-поміж кандидатів у народні депутати на Печерську у листі висловлювалася підтримка саме Шлапак.

Також вона роздавала виборцям продуктові набори, міліція зафіксувала можливе порушення виборчого законодавства та вилучила набори для проведення експертизи.

У 2011 році Шлапак разом з Денисом Комарницьким очолювала фракцію “Блок Леоніда Черновецького”. Але після того, як Комарницького затримали за статтею “розбій” і відправили в СІЗО, Шлапак і ще 16 депутатів вийшли з фракції партії влади міста. Шлапак у Київраді створити депутатську групу “Соціальна справедливість”, до якої увійшли Алла Семенюк, Ольга Славная та Зоя Миронова. Цього ж року стала головою партії “Соціальна справедливість” – суто технічний політичний проєкт, який жодного разу ні на національному, ні на місцевому рівні не дав результатів.

У 2010 році Шлапак відповідала за організацію виборів президента в Києві у штабі Віктора Януковича. Її викликали в центральний штаб через дуже низькі результати політика в столиці під час першого туру.

У 2008 році пройшла у Київраду від “Блоку Леоніда Черновецького”. Стала радницею міського голови Леоніда Черновецького з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків. 

У 2006 році пройшла у Київраду від “Блоку Леоніда Черновецького” та очолила Постійну комісію з гуманітарних питань.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.