Терентьєв Михайло Олександрович

Життєпис 

Терентьєв Михайло — депутат Київської міської ради VІІ, VІІІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “УДАР” у Київраду (округ #8, Печерський район) та очолив Постійну комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

У 2025 році Національне антикорупційне бюро України повідомило депутату про підозру. За даними слідства, Терентьєв разом з іншими депутатами Київради та посадовцями КМДА був членом злочинної організації, очолюваної Дмитром Комарницьким. Злочинна організація забезпечувала незаконне набуття у користування земельних ділянок за так званою “туалетною схемою”, коли оформлювали право власності на неснуючу споруду і на цій підставі просили без аукціону здати в оренду земельну ділянку, на якій нібито знаходиться ця споруда.

Видання “Бігус.інфо” оприлюднило записи, на яких, за версією слідства, Михайло Терентьєв узгоджував з Комарницьким порядок денний Київради та голосування за корупційні виділення землі.

Після цього Терентьєва звільнили з посади директора Комунального підприємства “Інженерний центр”. Партія “УДАР” прийняла рішення відкликати Терентьєва з посади депутата Київради, але Київський окружний адміністративний суд зупинив дію цього рішення на час його оскарження депутатом у суді. Тож Терентьєв зберіг депутатський мандат та посаду голови земельної комісії.

Державне бюро розслідувань повідомило у 2023 році Терентьєву та ще двом іншим депутатам Київради про підозру. За версією слідства, фігуранти впродовж року не з’являлись на військову службу, організувавши собі відрядження у Київську міську військову адміністрацію. 

Депутат Київради з 2011 по 2014 роки обіймав посаду завідувача громадської приймальні депутатки Київради Алли Шлапак, давньої соратниці Леоніда Черновецького. Більше того, Терентьєв очолював всеукраїнську молодіжну громадську організацію “Молодіжний спортивний рух”, яка по суті навіть після 2020 року була пов’язана з приймальнею депутатки Київради Шлапак. А коли Терентьєв невдало балотувався до Верховної Ради від Печерська в 2019 році, то його наступник на посаді голови цієї громадської організації, “батьківщинівець” Іван Слюсарєв, найбільш імовірно, виконував функцію технічного кандидата на окрузі.

Після корупційного скандалу і виходу з УДАРу, медіа написали про те, що Терентьєв вирішив приєднатися до “Батьківщини” і на наступні вибори планує йти в команді цієї партії.

Хронологія подій

У 2025 році НАБУ повідомило депутату про підозру. За даними слідства, Терентьєв разом з іншими депутатами Київради та посадовцями КМДА був членом злочинної організації, очолюваної Дмитром Комарницьким. Злочинна організація забезпечувала незаконне набуття у користування земельних ділянок за так званою “туалетною схемою”, коли оформлювали право власності на неснуючу споруду і на цій підставі просили без аукціону здати в оренду земельну ділянку, на якій нібито знаходиться ця споруда. Вищий антикорупційний суд обрав Терентьєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 20 мільйонів гривень. Невдовзі за депутата внесли заставу і він вийшов на волю. 

Аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Терентьєв став одним з лідерів серед депутатів Київради за кількістю підтриманих рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості. Депутат проголосував за всі ці рішення.

Видання “Бігус.інфо” оприлюднило записи, на яких, за версією слідства, Михайло Терентьєв узгоджував з Комарницьким порядок денний Київради та голосування за корупційні виділення землі.

Після цього Терентьєв звільнився з посади директора Комунального підприємства “Інженерний центр”. Партія “УДАР” прийняла рішення відкликати Терентьєва з посади депутат Київради, але Київський окружний адміністративний суд зупинив дію цього рішення на час його оскарження депутатом у суді. Тож Терентьєв зберіг депутатський мандат та посаду голови земельної комісії. Медіа повідомили, що політик приєднався до команди “Батьківщини” і планує з цією партією йти на наступні вибори.

Цього року політик голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році Терентьєв підтримував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Депутат проголосував за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Політик підтримав рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням товариства “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та членкиня земельної комісії Олена Марченко. 

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США.

Голосував за детальний план території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою. 

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до переробки документів. Розробка детального плану території вібудвалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило Терентьєву та двом іншим депутатам Київради про підозру. За версією слідства, фігуранти впродовж року не з’являлись на військову службу, організувавши собі відрядження у Київську міську військову адміністрацію. Депутату обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та носіння електронного браслета. 

Терентьєв проголосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти.

Депутат Терентьєв підтримав Голосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Політик проголосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2022 році за три дні до початку повномасштабної війни, Терентьєв вступив у територіальну оборону.

У 2021 році депутат Київради проголосував за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

Політик голосував за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році Терентьєва обрали від партії “УДАР” у Київраду (округ #8, Печерський район) та очолив комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. На момент балотування він все ще працював директором комунального підприємтсва “Інженерний центр”.

У 2019 році балотувався у парламент від “Європейської солідарності (округ № 221, Печерський район міста Києва), але не пройшов хоча його передвиборчий фонд офіційно був одним з найбільших з-поміж кандидатів по всій країні. Політик набрав лише 17 відсотків і посів третє місце, поступившись представниці “Слуги народу” Анні Пуртовій та Леоніду Ємцю з “Голосу”, який у 2020 році став депутатом Київради від ЄС. 

На цьому ж окрузі балотувався від “Батьківщини” Іван Слюсарєв, який набрав менше 2,5% голосів. Він на той момент був помічником Алли Шлапак в Київраді і очолював всеукраїнську громадську організацію “Молодіжний спортивний рух”, який до того очолював Терентьєв. Найбільш ймовірно на окрузі Слюсарєв був технічним кандидатом Терентьєва. 

При чому Алла Шлапак по цьому округу до Верховної Ради не балотувалася.

У 2016 році став директором Комунального підприємства “Інженерний центр”.

Декілька місяців пропрацював на посаді заступника начальника управління економіки та фінансів Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.

У 2015 році пройшов у Київраду від “Блоку Петра Порошенка”. На той час був головою всеукраїнської молодіжної громадської організації “Молодіжний спортивний рух”. Саме ця громадська організація в 2020 році буде допомагати Аллі Шлапак в організації роботи її приймальні.

У 2014 році пройшов у Київраду від партії “УДАР”. Медіа писали про те,що так Кличко віддав округ представнику команди Черновецького.

Пішов з посади завідувача громадської приймальні депутатки Київради Алли Шлапак.

У 2011 році став завідувачем громадської приймальні депутатки Київради Алли Шлапак, давньої соратниці Леоніда Черновецького.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.