Саврасов Максим Віталійович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Максим Саврасов –  обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від “Європейської солідарності”. Увійшов до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. У попередньому скликанні, коли БПП входив до парламентської більшості, політик кнопкодавив щонайменше 18 разів. Раніше належав до команди Леоніда Черновецького. Саврасов неодноразово ставав на захист колишнього секретаря Київради Олеся Довгого.  

Як керівник секретаріату ЄС та довготривалий партійний функціонер, Саврасов має навички організації штабної роботи, комунікації та координації політичних процесів у межах фракції. Це робить його ефективним у внутрішньопартійних переговорах і в роботі з партійною вертикаллю. Довготривала кар’єра в апараті партії, місце у прохідному списку “Європейської Солідарності” — підтвердження того, що Саврасов наближений до керівництва партії/середовища Порошенка. Це дає йому прямі зв’язки з топ-менеджментом фракції та з мережами ЄС у Верховній Раді. 

У бекграунді Саврасова – депутатство  в Блоці одіозного мера Києва Леоніда Черновецького у 2006 та 2008 роках. Був обраний депутатом Київської міськради V та VI скликань.У 2011 році він разом із 16 іншими депутатами вийшов з фракції “Блоку Черновецького” після того, як мер Києва Леонід Черновецький потрапив у політичну опалу команди президента Віктора Януковича. Серед цих депутатів був і Сергій Березенко, який пізніше також став членом команди Петра Порошенка, а в каденцію його президентства – зв’язковим між адміністрацією президента і корупційним бек-офісом столичної влади на чолі з ще одним послідовником Черновецького, екс-регіоналом Вадимом Столаром. Щодо зв’язків Саврасова з екссекретарем Київради Олесем Довгим, відомо, що Саврасов був партнером та другом Довгого. Коли за клопотанням Генпрокурора Юрія Луценка колишній секретар Київради і тогочасний народний депутат Довгий втратив депутатську недоторканість, то Саврасов називав це “кричущою несправедливістю”.

У 2012 році під час виборів по 214 округу в Києві Саврасова звинувачували в організації загонів “спортсменів” для допомоги Довгому. Тоді виграв вибори на окрузі Віктор Чумак

У Національного агентства запобігання корупції виникло питання щодо походження значних коштів у одній із декларацій Саврасова. Мова про законність походження 150 тисяч доларів США та 1 млн грн, бо за наявною у Нацагентства інформацією, за 1998-2015 рік (період до подання першої декларації) розмір отриманих доходів не був достатнім для накопичення таких грошових коштів. У Нацагентстві підрахували, що за 1998-2015 рік загальна сума його активів за курсом Нацбанку України станом на 31 грудня 2020 року становить 97 тис. грн. При цьому у своїй щорічній декларації за 2015 рік Саврасов написав, що в нього є готівка ‒ 350 тис доларів США та 1,5 млн грн.

Хронологія подій

У 2025 році утримався при голосуванні за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Став співініціатором законопроєкту #13358 “Про звільнення Стефанішиної Ольги Віталіївни з посади Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України”. За словами Олексія Гончаренка, Рада повинна негайно звільнити Ольгу Стефанішину після розслідування “Української правди”, згідно з яким Національне агентство з управління арештованими активами передало управління Будинком профспілок у центрі столиці приватній компанії, яка мала зв’язок із колишнім чоловіком Стефанішиної – Михайлом Стефанішиним. За словами депутата, саме віцепрем’єрка відповідальна за цей факт. Сама Стефанішина заявила, що історія її колишнього шлюбу не має жодного стосунку до її діяльності або нинішнього життя, оскільки пара розлучилась ще сім років тому.

У цьому ж році утримався при голосуванні за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2023 році Саврасов не взяв участі у голосуванні за законопроєкт про деколонізацію географічних назв (законопроєкт #7253). Його картка під час цього голосування була у слоті, однак сам він не натис кнопку для голосування – тобто, формально був присутній у залі, але проігнорував розгляд питання.

У цьому ж році депутат увійшов до складу ініціативної групи, яка підписала звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема ОПЗЖ. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них – представники різних фракцій, у тому числі Саврасов. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У 2022 році на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування не підтримав скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У 2021 році підтримав звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС. 

Став співініціатором законопроєкту #5135 “Щодо кримінальної відповідальності за адміністративне, економічне, військове, політичне, військово-політичне та інше співробітництво з державою-агресором – колабораціонізм”. Закон мав на меті зупинити антиукраїнську діяльність як окремих політиків, так і політичних партій.

У 2020 році проголосував проти постанови #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Цього ж року голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від “Європейської солідарності”. Член однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. У цьому ж році був помічений за кнопкодавством, – викритий у цьому 18 разів.

Заявив, що не знає звідки у команди БПП з’явились номери телефонів українців, куди телефонує робот і голосом Петра Порошенка закликає прийти на вибори у квітня та проголосувати за нього. Зокрема, на запитання, де штаб Порошенка взяв телефонні контакти українців, які є персональними даними, Саврасов відповів, що “алгоритму не знає”. Водночас він розповів, що масове обдзвонювання українців оплачується з виборчого фонду кандидата.

У цьому ж році Саврасов подав декларацію за 2018 рік. Із дружиною вони задекларували накопичень на 350 тисяч доларів і 1,9 мільйона гривень. При цьому прибутки родини складались лише з зарплати нардепа (401 тисяча) і дружини (197,7 тисяч) та 405 тисяч гривень доходу від продажу майна.

У 2016 році увійшов у Верховну Раду VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка” (№79 у списку, член партії) після того, як кілька депутатів БПП перейшли на роботу в Кабмін. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У 2014 році став керівником секретаріату партії “Блок Петра Порошенка”, членом Центральної ради партії.

У 2012 році під час виборів по 214 округу в Києві, Саврасова звинувачували в організації загонів “спортсменів-тітушок” для допомоги Олесю Довгому. Довгий – друг і партнер Саврасова.

У 2008 році знову обраний депутатом Київської міськради VI скликання від “Блоку Леоніда Черновецького”. У 2011 вийшов із даної фракції одночасно з Сергієм Березенком.

У 2006 році обраний депутатом Київської міськради V скликання від “Блоку Леоніда Черновецького”.

З 1997 по 2012 роки працював у сфері інвестицій та підприємництва. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

 

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).

Проти

Голосування "проти" стосуються як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).