Брагар Євгеній Вадимович

Життєпис

Євгеній Брагар – став депутатом Верховної Ради IX скликання від “Слуги народу” (#76 у списку як безпартійний). Став членом однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету з питань свободи слова. Під час президентських виборів був довіреною особою Володимира Зеленського у Вінницькій області. Був членом окружної виборчої комісії #13 у Вінницькій області від кандидата Зеленського.

Став одним з чотирьох народних депутатів, хто проголосував проти заборони діяльності “московського патріархату”, який по суті став інструментом держави-агресора та утримався під час голосування за визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення. Підтримав проросійського блогера-пропагандиста Анатолія Шарія донатом і зазначив: “не все в слуге народа такие как вы думаете”. Пропонував скасувати в 5 класі предмет “Історія України”, бо, на думку політика, він “поверхневий” і заявляв про те, що держава не має фінансувати український кінематограф. Заступався за водія, який на вимогу пасажирів відмовлявся виключити фільм російською мовою і разом з Максимом Бужанським став автором ініціативи, яка передбачала скасування штрафів за відмову обслуговувати українською мовою. У переписці депутата в сесійній залі після смерті нардепа Антона Полякова, вдалося зафікусувати переписку, в якій Брагар переживав, що його можуть отруїти.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Став одним з 4 депутатів зі “Слуги народу”, що проголосували проти законопроєкту #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Призначений тимчасовим виконувачем обов’язків голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова замість Нестора Шуфрича, якого підозрювали у держзраді. 

Не голосував за деколонізацію географічних назв, хоча перед тим під час голосування за бюджетне питання брав участь у голосуванні.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Став заступником голови Комітету, головою підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.

Після початку повномасштабного вторгнення рф не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2021 році після смерті нардепа Антона Полякова та інформації про те, що його могли отруїли, Брагар на засіданні Верховної Ради листувався про те, що йому потрібно робити, щоб не бути отруєним. Нардепу порадили пити воду із запакованої пляшки, їсти варені яйця в шкаралупі, а чай заварювати тільки водою, що закипіла при ньому.

Поліція зупинила народного депутата через непідсвічений номерний знак автомобіля. Правоохоронці запідозрили, що Брагар перебував за кермом у стані наркотичного сп’яніння, та запропонували йому пройти медичне обстеження. Експертиза не виявила слідів наркотиків. Після цього депутат подав заяву на патрульних, звинувативши їх у вимаганні хабаря. Натомість самі поліцейські заявили, що нардеп і його помічник погрожували їм. На час службової перевірки правоохоронців відсторонили від обов’язків, а згодом вони отримали догани.

Журналісти сфотографували депутата в сесійній залі, як він під час засідання захоплено грав на смартфоні в гру.

У 2020 році Брагар став на захист водія автобуса, який відмовив волонтеркам, що повертались з похорону військового, у проханні вимкнути російський серіал під час поїздки. Депутат назвав волонтерок “дівчатами націоналістичних поглядів”. На його думку, те, що дівчата вийшли після відмови припинити показ російського кінематографа, “зайвий раз доводить існування в нашій державі неприйняття позицій інших людей і культурної нетерпимості”. Згодом він написав на одну волонтерку заяву в поліцію, вимагаючи притягти її до кримінальної відповідальності. “Заяву подано щодо висловлювань про те, що російська мова не повинна звучати в Україні. Це висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою”, – пояснив Брагар. 

Під публікацією депутата виникала дискусія. Депутатка від “Європейської солідарності” та засновниця медбатальйону “Госпітальєри” Яна Зінкевич розкритикувала дії Брагара, на що народний обранець зробив ще одну публікацію, де написав, що до закону “Про функціонування української мови як державної” ставиться “різко негативно”. На бік політика став нардеп від проросійської партії “Опозиційна платформа — за життя” Ілля Кива. 

Разом з іншими депутатами із фракції “Слуга народу” став ініціатором законопроєкту #4528 “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Депутат пропонував скасувати штрафи за відмову надавати послуги українською мовою. 

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Підтримав проросійського блогера-пропагандиста Анатолія Шарія: відправив йому донат на 1000 гривень з припискою “не все в слуге народа такие как вы думаете”.

Став одним з ініціаторів постанови про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС. 

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Виклав у соцмережах свого листа у Міністерство освіти, в якому рекомендував скасувати у 5 класі курс “Історії України”. Політик аргументував це тим, що предмет “поверхневий та низько інформативний”, а учні й так перевантажені. Згодом Брагар видалив це депутатське звернення.

Цього ж року політик опинився в центрі чергового скандалу. Під час телеефіру, відповідаючи на запитання пенсіонерки з Кіровоградської області про те, як вижити, якщо вся пенсія йде на оплату комунальних послуг, він заявив: “Якщо у дворі є собака елітної породи, її можна продати будь-якої миті й без проблем сплатити рахунки”. Після реакції суспільства Брагар вибачився. Фракція “Слуга народу” порекомендувала своєму колезі взяти паузу у спілкуванні з журналістами.

У 2019 році в етері телеканалу “Рада” заявив, що Україні не варто фінансувати кінематограф патріотичного спрямування. На думку нардепа таке кіно неприбуткове, а гроші краще спрямувати на ті фільми, які окупляться, – наприклад на комедії. Коли ведуча запитала його про те, чи варто було фінансувати фільми “Донбас” та “Кіборги”, він заявив, що кіноіндустрія – це бізнес. Тоді ж він заявляв, що не вважає росію ворогом, ворогом вважає лише режим путіна.

Обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від “Слуги народу” (№76 у списку як безпартійний). Став членом однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету з питань свободи слова.

Під час президентських виборів був довіреною особою Володимира Зеленського у Вінницькій області. Був членом окружної виборчої комісії #13 у Вінницькій області від кандидата Зеленського.

Проходив стажування у комітеті Верховної Ради з питань закордонних справ. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.