4 роки заборони проросійських партій: чому депутати досі мають вплив у радах?
4 роки тому, у травні 2022 року, Верховна Рада підтримала закон, який дозволив заборонити діяльність проросійських партій через суд. Втім, досі у місцевих радах залишаються тисячі депутатів заборонених партій, зокрема це ті, хто були обрані від партії “Опозиційна платформа за життя” та “Партії Шарія”.
У коментарі громадській ініціативі “Голка” народний депутат Роман Лозинський (“Голос”), який є одним з головних ідеологів деколонізації, розповідає, що навіть на початку повномасштабного вторгнення політична воля монобільшості виявилася обмеженою:
“Антидержавні партії дійсно заборонені, але їхні представники у владі не понесли жодної відповідальності. Уряд ще в 2022 році вніс законопроєкт №7476, який мав припинити повноваження таких депутатів у місцевих радах. Наш комітети з питань організації влади та місцевого самоврядування його розглянув лише з п’ятої спроби, але на розгляд Верховної Ради його так і не виносилию Документ блокували депутати від заборонених партій у парламенті та монобільшість, яка не хотіла втрачати союзників із екс-ОПЗЖ під час голосувань”.
До голови Верховної Ради Руслану Стефанчуку понад 150 народних депутатів написали звернення, щоб він виніс в сесійну залу урядовий законопроєкт. Це було ще в січні 2023 року. Лозинський зазначає, що після зміни складу уряду законопроєкт “згорів”.
Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів зазнанчає:
“Коли спікеру Стефанчуку треба розглядати його сандальний проєкт Цивільного кодексу – він це робить за три тижні з моменту подачі. Блискавично. А у питаннях, які стосуються нацбезпеки – заборони московських попів чи звільнення місцевого самоврядування від проросійських політиків такого запалу нема. У Київраді досі сидить обраний від ОПЗЖ депутат Олександр Попов, який в часи Януковича встановлював на Майдані йолку, там таки депутатом є адвокат Медведчука. За 23 кілометри від лінії фронту у Запорізькій міськраді сидять у земельній комісії депутати заборонених партій і віддають під забудову сквер, названий на честь загиблого адвоката Тарасова. І дерибанники пов’язані з проросійським політиком Кальцевим. Ось так вони себе почувають на нашій землі. Йде 13 рік війни. До речі, прізвища тих депутатів, хто не підтримав заборону проросійських партій слід пам’ятати – це Сергій Дунаєв та Василь Німченко, але були і ті, хто не голосував, а це не мало – 40 нардепів. З-поміж них Нестор Шуфрич і Геннадій Касай”.
Графіка з інструменту “Перезарядити країну тобі під силу” громадської ініціативи “Голка”
Втім попри відсутність законодавчих норм деякі місцеві ради знаходять можливість зробити так, щоб у сесійній залі проросійських депутатів не було. Так сталося в Київській облраді. Депутат Київської обласної ради Роман Титикало розповідає:
“Ми розробили проєкт рішення, яким призупинили їхню діяльність у зв’язку з тим, що партії є забороненими. Це рішення розіслали по міським і селищним радам області й рекомендували прийняти схожі. У багатьох громадах вони вже були ухвалені”.
Однак такий підхід не є системним. Після виборів, які відбулися у 2020 році до місцевих рад потрапили майже 4000 депутатів віднині заборонених партій. Більшість з них з ОПЗЖ, партії Шарія та Блоку Володимира Сальдо. Партії “Наш край”, створеної переважно з вихідців з “Партії регіонів”, вдалося відновити свою діяльність через суд. Від неї у міськарадах до ухвалення закону було зареєстровано 1853 депутати.
Існує також другий законопроєкт, який подали Галина Янченко, Ярослав Железняк та інші народні депутати (№9081). Він стосується люстрації політиків під час виборчого прцонсу. Документ передбачає заборону на участь у виборах депутатів та міських голів від таких партій.
За словами Романа Лозинського, комітет розглянув законопроєкт ще у 2023 році та рекомендував підтримати його за основу, але антидержавні сили так само блокують винесення його до зали:
“Законопроєкт про перші повоєнні вибори має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі. Адже фактично це ті діячі, які прямо чи опосередковано сприяли нашому ворогу. І якщо навіть неможливо буде ухвалити повну заборону на балотування, слід передбачити щонайменше інформування в бюлетенях про таких токсичних кандидатів з антиукраїнським шлейфом”.
