Зруйновано або пошкоджено понад 1700 пам’яток. Які області постраждали найбільше?

18 квітня у світі відзначають День пам’яток. За роки війни в Україні постраждали три об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО – історичний центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври у Києві. Про це повідомив у інтерв’ю громадській ініціативі “Голка” заступник міністра культури Іван Вербицький

Загальна кількість зруйнованих або пошкоджених Росією обʼєктів культурної спадщини України складає 1723. Окрім того – 2524 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 513 – повністю знищено. 

Вербицький зазначив, що задля зебережння пам’яток Мінкульт співпрацює зі Збройними силами оборони і там навіть є окремий підрозділ, який опікується питаннями охорони культурної спадщини: 

“Представники підрозділу долучаються до розробки нормативно-правових актів, наприклад надавали пропозиції до рішень щодо евакуації музейних предметів і цінностей. Цілеспрямоване знищення культурної спадщини України є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що кваліфікує прямі напади на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, а також на історичні пам’ятки як воєнні злочини”. 

Загалом постраждали пам’ятки у 18 областях і з-поміж них – найбільше бібліотеки. Топ-5 областей, які зазнали руйнувань або пошкоджень пам’яток: Харківщина (349 об’єктів), Херсонщина (302), Одещина (200 пам’яток), Донеччина (195), Київщина та Київ (173). 

Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів відзначає, що наразі відбувається не лише культурний геноцид, а пам’ятки нищать і самі ж українці:

“Саме тому важливо, щоб Верховна Рада якйнайшвидше доопрацювала законопроєкт №11481, який спрямований на захист культурної спадщини. Його подали зокрема народні депутати Ганни Бондар, Романа Грищука, Віталія Безгіна, Олександра Аліксійчука і громадський сектор розцінює його як корисний (детальніше про цю законодавчу ініціативу – у інструменті “Перезарядити країну тобі під силу” – прим. ред.).”

Федорів наголошує, що важливо, щоб громадський сектор стежив за підготовкою законопроєкту до другого читання, бо є ризики, що лобісти інтересів забудовників можуть зіпсувати його правками.