У Харкові йде війна… за ліс. Як люди під обстрілами рятують дерева?

У Харкові навесні розпочалися рубки лісу. До цього призвела діяльність товариства “Кар’єр Основа”. Як виявилося з ними уклало договір державне лісогосподарське підприємство “Жовтневе” – це одна з філій “Ліси України”. Площа запланованих рубок становить близько 11 га. 

Поряд з лісом є і приватний сектор і мікрорайон висоток. Мешканці, які не полишають Харків навіть в умовах обстрілів, думають не лише про свою безпеку, але й виходять на захист лісу.

Бізнес через рубку лісу намагається розширити кар’єр з видобутку піску. Пісок можна було б видобувати в іншому місці і не нищити дерева, але з огляду на те, що ліс просто у межах міста – це здешевшує логістику. Але про шкоду для довкілля, як і позицію мешканців тут не думають.

Громадська ініціатива “Голка” вирішила з’ясувати, як сталося так, що задля видобутку піску нищать ліс, який є частиною Смарагдової мережі.

Чому в реальності ліс є, а у документах – немає?

Це питання обговорювали на селекторній нараді наприкінці липня. На цю нараду прийшли представники Харківської обласної військової адміністрації, зокрема заступник голови  Євген Іванов, заступник мера Харкова Олександр Новак, експерти та жителі міста. Працівників “Кар’єр Основа” на зустрічі не було.

Виконавчий директор “Ліси України” Ігор Лицур був доволі лаконічним:

Ігор Лицур

Виконавчий директор “Ліси України”

Державне підприємство в цьому випадку діяло виключно в межах чинного законодавства. Ми також за здоровий компроміс. Чекаємо на рішення між громадою та кар’єром.

Що стосується представника військово-цивільної адміністрації Євгена Іванова, то він наголосив на тому, що проблему вивчали всі, але ніхто не бачить порушень:

Євген Іванов

Заступник голови Харківської обласної військової адміністрації

В тому і складність нашої ситуації. Дійсно, народний депутат (Бакумов – прим. авт.) звернувся на міністра екології. Відповідно була проведена і попередня перевірка. І екоінспекція, і міністерство звернули на це увагу, віцепрем’єр, потім вже ми. На прем'єр-міністра навіть було звернення і далі вже займалися відповідно МВС, мінекології і тепер обласна військова адміністрація. Відповідно на даний час, поки що не було виявлено якихось порушень при оформленні документів. Поки що ситуація виглядає так і проблема в тому, що це питання має суто соціальний характер. І головне це те, що з громадою не було проведено нормальних громадських слухань. Давайте рухатись в цьому напрямі.

Громадські слухання провели задля галочки. У місті-мільйоннику Харкові на ці слухання прийшло 5 років тому аж 14 людей (!). Список учасників таких “слухань” є у додатку до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Акція харків’ян проти вирубки лісу

Через кілька тижнів після селекторної наради голова екологічного комітету Верховної Ради Олега Бондаренка (“Слуга народу”) розповів, що про ситуацію знає і документи вивчав:

Олег Бондаренко

Голова екологічного комітету Верховної Ради (“Слуга народу”)

Якщо дивитися звіт на отримання висновку на оцінку впливу на довкілля, то там взагалі не йдеться про ліс. І тут можуть бути два варіанти. Або  інформацію про те, що там ліс свідомо приховали і тоді це кримінальне правопорушення. Або мова йшла про ділянку, де лісу дійсно не було, там видобували пісок, а зараз роботи перемістилися на іншу ділянку, де є ліс і на яку немає документів. Це теж порушення. З ситуацією мали б розібратися правоохоронці.

Громадська ініціатива “Голка” направила листа до депутата Олександра Бакумова (“Слуга народу”), який був обраний у окрузі, в якому відбувається рубка лісу, з вимогою звернутися до національної поліції та прокуратури.

Олександр Бакумов

Депутат Верховної Ради (“Слуга народу”)

Я від себе направив депутатське звернення до Нацполіції, аби вони перевірили документи і з’ясували, чи у 2019 році, коли оформлювали документи, інформацію про те, що на ділянці ліс, приховали, чи отримали документи на іншу ділянку і зараз просто без будь-яких документів перемістили видобуток піску туди, де ліс. Також я звернувся до прокуратури, аби вони здійснили нагляд за провадженням, яке має відкрити національна поліція.

Що не так з державним підприємством “Ліси України”?

Але тут питання не лише до товариства, яке проводить рубки, а й до державного підприємства “Ліси України”, яке погодило договір сервітуту цієї ділянки. Про це говорить Петро Тєстов, аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група”:

Петро Тєстов

Аналітик громадської організації “Українська природоохоронна група”

У нас є державна стратегія управління лісами, яка діє до 2035 року. У ній йдеться про збільшення площі лісів. Більше того, ця стратегія передбачає відмову від передачі лісу під інші форми землекористування, крім випадків. Це можливо лише тоді, коли є суспільна потреба і немає інших альтернатив. Тому в цій ситуації “Ліси України”, уклавши договір сервітуту, фактично порушило Стратегію. Альтернативи щодо видобутку піску знайти не важко – це поширена корисна копалина. Так от до 2024 року лісники не погоджувалися на такі речі. Але раптом тут в державному підприємтсві “Ліси України” утворився “сектор надр і сільського господарства” і ситуація змінилась на протилежну.

Тєстов наголошує, що тут екологів дивує і поведінка Держлісагенції. Є її публічна позиція, що треба берегти біорізноманіття, особливоа коли мова йде ще і про рекреацію, а ліс у Харкові – рекреаційно-оздоровчий, але на вирубку лісу дали  лісорубні квитки.

В урядовому документі про створення державного підприємства “Ліси України” йдеться про те, що воно може стати у подальшому акціонерним, а це ставить збереження лісів під загрозу. І хоча державне підприємство все ще не стало акціонерним, такі випадки, як у Харкові доводять, що може бути далі. Тільки масштаби в межах країни можуть бути значно більші.

Це наслідки “реформи”, за яку відповідає заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.   

Аналогічна ситуація може виникнути і з державним підприємством “Вода України”, створення якого вже анонсували у Державній водній агенції.

На виконання Бернської конвенції та задля пришвидшення євроінтеграції, Україна має ухвалити закон про Смарагдову мережу. Це загальноєвропейська мережа особливо цінних територій. Її створили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. Відповідний законопроєкт (4461) не можуть розглянути вже чотири роки. У тому числі через позицію Держгеонадр.

Зате під час повномасштабного вторгнення, коли з’явилися чималі кошти на відбудову, у Верховній Раді зареєстрували низку законодавчих ініціатив, які несуть загрозу і зеленим зонам, і прибережним смугам. Реєстрація цих проєктів збіглася у часі із активною медіа кампанією  скандально відомого бізнесмена Ігоря Мазепи, якого Державне бюро розслідувань звинувачує у махінаціях із землею.

Спеціально для “Главком“

Проєкт реалізується за підтримки The European Endowment for Democracy (EED).