Лють громад. Скільки грошей витратили громади на допомогу фронту без військового ПДФО? (Оновлено)
Проблема допомоги громад фронту залишається вкрай актуальною протягом усіх трьох років повномасштабного вторгнення. На жаль, ця тема стала приводом не лише для серйозної дискусії, а й для маніпуляцій із боку центральної влади.
Центр розвитку інновацій спільно з громадською ініціативою “Голка” дослідив, як місцева влада фінансувала потреби фронту за відсутності “військового” та “силового” ПДФО, який громади недоотримали з держбюджету наприкінці 2023-го та у 2024 році, а також як громади забезпечували відбудову після ворожих ударів.
В цілому за минулий рік 262 опитані громади виділили з місцевих бюджетів близько 25 млрд грн на потреби громад та сили оборони. З них близько 9 млрд — на власні потреби та оборону громад(згідно з Програмами щодо сприяння ТРО та іншими законодавчими актами – методологія), а 15 млрд — на сили оборони загалом. Тому загальна сума по Україні значно більша (Змінено).

Опитані громади витратили на сили оборони щонайменше 0,01% річного бюджету, а щонайбільше — 24,3%. У дослідженні свідомо не надаються показники по окремих громадах із міркувань безпеки, а інформація розглядається в розрізі областей. Важливо, що кількість громад, які відповіли на запитання й надали свої дані, в областях є різною. Тому в цьому тексті ми, розглядаючи проблему, не порівнюємо, хто більше витратив, а інформуємо, що громади й далі допомагають фронту навіть після того, як держава забрала військовий ПДФО й нібито повністю перебрала на себе цю функцію.

“Військовий” і ” силовий” ПДФО — це податок на доходи військовослужбовців, надзвичайників, правоохоронців і співробітників силових структур (поліціянтів, прокурорів, спецслужб та осіб рядового й начальницького складу), який вони сплачували до місцевого бюджету протягом попередніх років.
Тут важливо зрозуміти, що до 2022 року, коли “військовий” та ” силовий” ПДФО потрапляв до бюджету громади, де юридично була зареєстрована військова частина, йшлося не про такі значні суми, як після повномасштабного вторгнення.
З рішенням парламенту забрати “військовий” та ” силовий” ПДФО не погоджувалася місцева влада. Про це каже заступник міського голови Дніпра Володимир Міллер:
Коли кількість військових істотно збільшилася три роки тому, суми відрахувань до бюджету громади теж значно зросли у 2022 та 2023 роках.
Вийшло так, що зарплату військовим платила держава, податок ішов у бюджет місцевих громад, а забезпечувати військових мала знов-таки держава. Видатки на оборону, зокрема зарплату військових, не можуть фінансувати міжнародні партнери. Це можна робити лише за податки, які сплатили до держбюджету безпосередньо українці. Саме тому держава повернула собі “військовий” і ” силовий” ПДФО для виконання своїх функцій.
Але навіть після того, як у місцевому бюджеті де-факто не залишилося коштів, передбачених на функцію оборони, громадяни однаково пікетували органи місцевого самоврядування з вимогою виділяти більше коштів на підтримку ЗСУ.
Мітинг під Київрадою на початку 2024 року
Один з архітекторів децентралізації, експерт Юрій Ганущак пояснює, що в держави має бути розподіл функцій між національним і місцевим рівнями влади і на виконання цих функцій кожен рівень повинен мати відповідне фінансування:
Як розподіляти цей ПДФО — питання дискусійне.

Заступник директора Центру розвитку інновацій з питань аналітики та ІТ Михайло Лейченко, команда якого займалася збором та обробкою даних, пояснює:
З огляду на те, що система Мінфіну Open Budget не деталізує напрями та витрати за відповідними статтями, які потрібні для дослідження, то у цій публікації дані порівнюються на основі отриманих кількісних показників від громад та даними, які громади подали в Open Budget, щоб підтвердити правильність проведення дослідження.
Згідно з даними, які надали громади, найбільше допомогла силам оборони за три квартали 2024 року Дніпропетровщина — майже 606 млн грн пішло з місцевих бюджетів.
Одещина посідає друге місце. Тут витрати сягнули 575 млн грн (Змінено).


(Графіку змінено)
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголошує, що з початку повномасштабної війни міжнародні експерти назвали одним із чинників перемоги місцеве самоврядування та реформу децентралізації, що створила унікальну систему з понад тисячею джерел підтримки ЗСУ:


Варто зазначити, що в даних, які вдалося зібрати за три квартали минулого року, не досліджували, скільки коштів було витрачено на роботу надзвичайників, допомогу сім’ям військовослужбовців тощо. Обраховували тільки кошти на допомогу силам оборони. Тому суми допомоги насправді є більшими.
Якщо проаналізувати суми, що їх громади повернули з місцевого бюджету у вигляді субвенцій на підтримку сил оборони саме до державного бюджету для подальшого розподілу, то рейтинг очолює Київ. Зі столичного бюджету до державного, згідно з планами міста, мало надійти за минулий рік понад 4,4 млрд грн.


Водночас киянин Сергій Огородник, журналіст, який висвітлював діяльність Київради в Русі ЧЕСНО та з перших днів повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року пішов на фронт, пояснює: з огляду на те, що функція забезпечення оборони належить державі, місцева влада не зможе закрити всіх потреб:




Сергій Огородник, фото окремого 78 десантно-штурмового полку
На початку року ZN.UA писало, що Міноборони внесло до Кабміну постанову щодо виплат військовослужбовцям із місцевих бюджетів.
Але ця ініціатива прямо порушує принцип рівності громадян, зокрема військовослужбовців. Адже військові зі спроможних громад отримають по 100, 400 тис. грн, а військові з бідних неспроможних громад — ні. Але це — тема для окремої розмови.


Попри те, що зараз громади допомагають фронту на тактичному рівні, для бюджетів місцевого рівня суми, які вони віддали на оборону, — чималі. Війна — це завжди значні витрати, й тому в загальному бюджеті на оборону загальна сума не є значною. Проте й ці кошти слід використовувати ефективно. Між місцевим самоврядуванням і Міноборони мала б бути відповідна координація. На цьому наголошує заступник міністра Денис Улютін:


Справді, проблема лежить у площині прозорості та якості того, що закуповують. І тут представник Центру розвитку інновацій Михайло Лейченко наголошує, що витрати з місцевого бюджету на закупівлі є видимими для громадян:




Ці зразки проходять тестування та перевірку щодо безпеки й ефективності використання. Звісно, Міноборони має більше інформації про потреби наших бійців. Зі зрозумілих причин не всі закупівлі на цьому рівні є видимими, а це збільшує корупційні ризики й ставить під сумнів ефективність таких витрат.
Лейченко додає, що Дослідницький оборонний кластер вивчив індекс сприяння ефективності Міністерству оборони з погляду планування замовлень і розвитку озброєння та військової техніки:




P.S. Сьогодні виповнюється 40 днів відтоді, як від нас пішов засновник Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко, який розпочинав цей проєкт. Цією публікацією та повним обсягом дослідження ми показуємо всім, що його справа не просто живе, а ми її продовжуємо. Це важливо не тільки для його родини, а й для нас і наших читачів. Світла пам’ять.
Донатьте на потреби 503 ОБМП для роти безпілотних систем, яку очолює Всеволод Лобойко, для купівлі пікапа, РЕБ та дронів.
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/eLFDKP18k
Номер картки банки 4441 1111 2151 6086
! Якщо орган місцевого самоврядування, який вчасно не надав даних на запити під час підготовки дослідження, бажає це зробити, їх можна відправити на email survey@cid.centre.
Спеціально для “Дзеркала тижня“





