Іменем Мазепи! Амністія дерибанникам і ринкова компенсація. Що вирішив екологічний комітет у парламенті?
7 листопада на засіданні екологічного комітету обговорювали скандальний проєкт народного депутата Ігоря Фріса (“Слуга народу”) та ще кількох десятків нардепів (12089). Законодавча ініціатива у разі прийняття дає можливість державі чи громадам повернути роздерибанені ділянки лісу чи узбереж лише впродовж 10 років. І навіть, якщо вдасться це зробити, то той, у кого їх заберуть, має отримати з бюджету ринкову (!) компенсацію вартості майна, хоча забудовник міг її отримати взагалі за копійки.
Автор законопроєкту Ігор Фріс (“Слуга народу”) поінформував членів комітету, що така ініціатива з’явилася після так званого кейсу з Ігорем Мазепою – бізнес-партнером ексмера Ірпеня Володимира Карплюка та фігуранта низки журналістських антикорупційних розслідувань. Самого Мазепу, нагадаємо, державне бюро розслідувань звинувачує у махінаціях із землею. Підприємець ще навесні розпочав у ЗМІ кампанію про те, що треба “обнулити” претензії до таких, як він, і після цього одразу з’явилася низка законопроєктів, які проаналізувала громадська ініціатива “Голка” (11134, 11233, 11185). Тепер же пішла нова медіахвиля.

Примітно, що за тиждень перед засіданням екологічного комітету Верховної Ради, де мали розглянути новий законопроєкт, у ЗМІ з’явилася низка матеріалів з ознаками джинси.

Знімок екрану з сайту ТСН із позицією забудовників
А у день засіднання комітету “Економічній правді” з’явився також інтерв’ю, де активістів, зокрема тих, які захищають “Квіти України” та садибу Зеленських, знецінили. Але після критичного посту активіста Миколи Виговського у Facebook матеріал зняли. Виговський повідомив, що редакція скомунікувала появу розгорнутого інтерв’ю на сайті, як помилку нового працівника. Проте низка ЗМІ вже поширили цей контент з посиланням саме на “Економічну правду” і матеріали все ще залишаються у доступі до читачів – УНІАН та інших медіа, які можуть це сприймати як верифіковану інформацію.

Знімок екрану з сайту УНІАН. Інтерв’ю з представником забудовників поширили з посиланням на “Економічну правду”

Під час засідання комітету народний депутат Ігор Фріс пояснює, як працювали над цими трьома проєктами:
Міндовкілля не подало на комітет своїх зауважень, але заступниця міністра Олена Крамаренко була присутня на засіданні комітету і особисто наголосила на ризиках, які бачать урядовці:


Представник Держагенства лісових ресурсів України зауважив, що підтримує позицію Міндовкілля й зауважив, що вони проти, аби такі норми, які передбачає проєкт застосовувалися щодо лісового фонду України.
Окремо Крамаренко наголосила на ризиках, який виникнуть щодо прибережних смуг.
Свої застереження висловила і членкиня екологічного комітету Юлія Овчинникова (“Слуга народу”):


Автор проєкту Фріс зауважив, що робоча група, яка працювала над обговоренням, не знайшла причин, чому ліси не можуть стати чиєюсь власністю:




Нардеп Фріс додає:




Але з таким підходом в Офісі генпрокурора України не погоджуються:
У кримінальному процесі відсутній механізм конфіскації майна у добросовісного набувача. Механізм повернення у державну та комунальну власність майна (земель, обмежених в обороті), яким незаконно заволоділи, передбачено законодавством лише шляхом пред’явлення позовів про витребування такого майна від добросовісного набувача або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном. Це визначено ст. ст. 391, 387, 388 Цивільного кодексу України. Щодо конфіскації майна у кримінальних провадженнях слід зауважити, що такий спосіб повернення державі та територіальним громадам майна не буде ефективним. У більшості випадків рішення, на підставі яких майно вибуває з державної або комунальної власності, приймається колегіальним органом, що унеможливлює кримінальну відповідальність конкретної особи. Відповідно і конфіскація майна є неможливою.


Адвокатка Софія Шутяк, яка є заступницею голови комітету аграрного, земельного та довкільного права, у коментарі громадській ініціативі “Голка” зазначила, що такі обговорення – це вічний спір між цивілістами та екологістами:
Експерт з питань захисту довкілля Мережі захисту національних інтересів АНТС Олег Листопад, який служив в ЗСУ і наразі демобілізований через досягнення граничного віку, каже, що спершу треба ухвалити закон про реформування Державної екологічної інспекції (3091):


За результатами засідання комітету було дві пропозиції. Першу подав голова комітету Олег Бондаренко (“Слуга народу”):


Народна депутатка Олена Криворучкіна (“Слуга народу”) наголосила, що комітет міг би відправити цей проєкт на доопрацювання і це підтримала Анжеліка Лабунська (“Батьківщина”) та Юлія Овчиннікова, але їх голосів забракло б під час голосування.
Пропозиція Бондаренка набрала необхідні голоси, її зокрема одразу підтрмав нардеп Сергій Шахов, якого оголосили у розшук НАБУ і який досі залишається членом екологічного комітету. (Варто зазначити, що нардепа Артема Дмитрука за схожих обставин виключили з правоохоронного комітету після втечі).
Далі проєкт 12089 буде розглядати комітет правової політики, який очолює Денис Маслов (“Слуга народу”) і до якого входить ключовий автор законодавчої ініціативи Ігор Фріс.
У членів екологічного комітету після засідання з’явилася пропозиція, аби членів комітету та інших зацікавлених осіб долучили до робочої групи, але Фріс роз’яснив, що робоча група вже “виконала свою функцію” і тепер над проєктом будуть працювати його колеги по комітеті.
Нагадаємо, у Європейському суді з прав людини теж є приклади справ, у яких цей орган у справах, які стосуються узбереж, ставав на бік держави, яка захищала природні ресурси. Так, у справі “Депаль проти Франції” мова йшла про француза, який ще у 1960 році придбав будинок, частково розташований на морському узбережжі, яке є державною власністю. Аж до 1992 року заявник мав дозволи на користування цією землею, за якими він не мав права на відшкодування вартості того, що там споруджене.
У 1986 році законодавство Франції зупинило продовження дозволів на зайняття морських земель державної власності, заявник втратив право на цю землю. Влада постановила, що Депаль має знести свій будинок без отримання відшкодування, бо, згідно з отриманими дозволами, знав, що не може на таке відшкодування претендувати. Європейський суд таку позицію держави підтримав.


Фото: У Франції зносять будинок на узбережжі, який був придбаний ще 1960 року (справа “Депаль проти Франції”)
Велика Палата Верховного Суду у постанові звертала увагу на те, що, на відміну від справи Депаля, в Україні недобросовісні набувачі земельних ділянок прибережних захисних смуг безкоштовно і незаконно їх отримують для будівництва й обслуговування житла і господарських споруд за рішеннями органів влади та перепродують далі.
Більше того, в Україні таке будівництво на цих землях заборонене, у приватній власності вони перебувати не можуть, а право оренди на них можна оформити для обмежених цілей, не пов’язаних зі спорудженням житла
Спеціально для “Главком”




