Потураєв Микита Русланович

Життєпис

Микита Потураєв – обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” (№ 97 у списку), як безпартійний. ЗМІ називали Потураєва політтехнологом партії під час виборів (раніше він консультував УКРОП – політичний проєкт олігарха Ігоря Коломойського). Після того як Потураєв потрапив у парламент, обраний заступником голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, згодом, у 2020 році, став головою та увійшов до політради партії влади. У 2023 році став віцепрезидентом ПАРЄ. 

Хронологія подій

У 2025 році був відсутній під час голосування парламенту за скандальний проєкт щодо ліквідації незалежності НАБУ і САП, яке викликало масові вуличні протести. Згодом журналісти Bihus.Info оприлюднили переписку в чаті “Слуг народу”, де Микита Потураєв пояснював своїй колезі, що не всі мітинги слід вважати проплаченими і наголосив на тому, що вже за часів Януковича протести розганяли і це дійшло до того, що народ розігнав владу. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році нардеп заявив, що не вважав перевірку документів після концерту “Океану Ельзи” загрозою для української культури. Йшлось про інцидент, коли працівники територіального центру комплектування влаштували масово перевірку документів у чоловіків.

Депутат написав емоційний допис щодо дискусії навколо ймовірної заборони Telegram, який створив росіянин Дуров, – “Я ворог такої свободи”. Відповідний пост він опублікував у Facebook. 

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Активно адвокатував це питання і закликав керівників монобільшості визначитися з політичною позицією щодо заборони Української православної церкви московського патріархату.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики під головуванням Потураєва не підтримав відставку міністра культури Олександра Ткаченка. Сам Потураєв заявив, що не вважає його звільнення доцільним, навіть попри намір міністра спрямувати 500 млн грн на виробництво серіалів під час повномасштабної війни.

У цьому ж році обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.  

З 2021 по 2023 роки депутат очолював Кіровоградський осередок партії “Слуга народу”.

У 2021 році на депутата під час брифінгу в Парламенті напала журналістка нібито через підтримку Потураєвим закону про відкриття ринку землі в Україні.

Під час розгляду правок до законопроєкту #4107 щодо незалежності Нацради з питань телебачення і радіомовлення спровокував конфлікт між представниками фракції “Слуга Народу” та “Опозиційна платформа – За життя”. Потураєв заявив, що представників “ОПЗЖ” потрібно розстріляти. Ці слова викликали обурення у фракції ОПЗЖ, яка одразу ж влаштувала біля трибуни, з якої виступав Потураєв, штовханину. Депутат згодом просив вибачення за свої слова.

Цього ж року в Києві були розклеєні фото Потураєва із написом “Вбивця мови”, якими активісти протестували проти законопроєктів #5554 та #5554-1, співавтором яких був нардеп. Ці документи пропонували відтермінувати дію норм закону про функціонування державної мови в медіа, фактично дозволяючи трансляцію пісень, фільмів і програм російською без дубляжу. Згодом Верховна Рада не погодилась включити до порядку денного законопроєкти, якими пропонується через карантин відтермінувати обов’язкове озвучування фільмів українською мовою.

Нардеп увійшов до політради партії “Слуга народу”.

У 2020 році Печерський районний суд Києва визнав Потураєва винним у несвоєчасному внесенні даних до декларації про істотні зміни щодо купівлі автомобіля. Йому було присуджено штраф у розмірі 1 700 гривень.

Став ініціатором закону #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Цього ж року голосував за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Також депутат виступив проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО попри позицію фракції “Слуга народу”. Відповідно до інформації “Української правда” – “нардепи натякають, що хоч консультативна рада є лише дорадчим органом без права прийняття рішень, але сам факт її створення може поставити під сумнів закріплену в законодавстві позицію, що на сході України – збройна агресія з боку РФ. Зазначається, що такий підхід може поставити під сумнів продовження санкцій наших західних партнерів і жодним чином не вирішує безпекову складову конфлікту на Донбасі”. Після підписання заяви з народними депутатами-підписантами зустрівся голова Офісу президента – Андрій Єрмак.

У рік місцевих виборів Потураєв очолив Кіровоградський осередок партії “Слуга народу”.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” (№ 97 у списку), як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, згодом, у 2020 році, став головою. На момент обрання працював директором ТОВ “Фокус Медіа”.

На партійному з’їзді в Трускавці політик виступив із промовою, в якій він сказав, що всі нардепи-“слуги” – ніхто. Цими словами він викликав вельми неоднозначну реакцію серед майбутніх депутатів. Він також пояснив колегам з майбутньої фракції, що вони стали нардепами насамперед завдяки імені президента Володимира Зеленського, а вже потім завдяки власним зусиллям. Сам політтехнолог заявив, що фраза вирвана з контексту.

Цього ж року був радником та політтехнологом Володимира Зеленського. Під час президентських виборів політик консультував Зеленського з політичних питань. 

У 2016 році заснував та очолив громадську організацію “Квантум фьючер лаб”, яка проводила лекції з моделювання майбутнього України. Громадська організація працювала до 2018 року. 

У 2015 році очолював експертну групу партії “УКРОП” – проєкту олігарха Ігоря Коломойського. Був політтехнологом Геннадія Корбана на виборах мера Києва.

У 2014 році працював у Сергія Тігіпка. На позачергових парламентських виборах займався питаннями стратегічного проєктування кампанії політичної партії “Сильна Україна”.

Цього ж року після початку російсько-української війни Потураєв почав рахувати дні до смерті президента рф володимира путіна, пропонував провести в Києві парад із військовополоненими з “ЛДНР”, рубати голови бойовикам, а також висловлював бажання розстріляти гостей студії Савіка Шустера.

У 2013 році був радником з комунікацій та зв’язків з громадськістю в Міністерстві інфраструктури України.

З 2011 по 2013 роки працював радником голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода, що був членом “Партії регіонів”.

У 2010 році був радником голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Василя Джарти, який був членом “Партії регіонів”.

З 2005 по 2008 роки був радником із суспільних комунікацій “Фонду Віктора Пінчука”.

З 2000 по 2002 роки обіймав посаду першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

З 1999 по 2000 роки був автором, телеведучим та редактором “Вуличного телебачення” – проєкту для президентської кампанії Леоніда Кучми. Фінансував даний проєкт – Віктор Пінчук.

У 1998 році очолював політичні й виборчі проекти у Центрі сприяння розвитку місцевого самоврядування і громадських зв’язків “Третій сектор”.

З 1997 по 1998 роки був головою департаменту зв’язків із громадськістю у фінансово-промисловій компанії “Єдині енергетичні системи України”, яка належала Юлії Тимошенко, займався транспортуванням газу з рф в Україну.

З 1990 по 1996 роки працював у сфері телебачення та медіа на різних посадах: редактор молодіжної редакції Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії, ТО “Відеофільм”, головний редактор інформаційних програм і програм на замовлення УТ-1, а також автор й ведучий телепередач на телеканалах “Приват ТБ Дніпро”, “Дніпровий град”, та “11 канал”. 

Якщо у профілі відображена, на Вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.