Окопний Олексій Юрійович

Життєпис

Окопний Олексій — депутат Київської міської ради VІІ,VІІІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #9, Подільський район). Окопного обрали головою Подільської районної організації партії “Європейська солідарність”.

Політик очолив комісію з питань транспорту, зв’язку та реклами. Раніше Окопний фігурував у кількох скандалах, пов’язаних саме з напрямом роботи комісії. 

Журналісти “Схем”  викрили позаконкурсний розподіл державних рекламних площ аеропорту  “Бориспіль”. І це – корупційний ризик. Окрім Окопного, фігурантом у цьому скандалі був колишній депутат “Блоку Леоніда Черновецького” і колишній народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Сергій Березенко. Окопний був свого часу його помічником. А Березенко також був “завгоспом” у президента Петра Порошенка – очолював Державне управління справами.

Уже на посаді голови профільної комісії Київради з питань транспорту та реклами Окопний фігурував у ще одному розслідуванні щодо рекламного бізнесу і стосувався він столичного метрополітену. За даними “Слідство.Інфо”, 23 приватні посередники, серед яких – фірми, пов’язані з родичами Березенка, роками орендували близько 21 тисячі квадратних метрів площ підземки за тарифами, заниженими вшестеро, забираючи собі понад 80% рекламного доходу метрополітену – на тлі його збитковості та зростання цін на проїзд. Окопний, за даними журналістів, блокував перегляд цих умов і не коментував конфлікт інтересів. 

Раніше Окопний балотувався до Верховної Ради як самовисуванець і найбільш ймовірно був технічним кандидатом, який працював на користь “Батьківщини”. Політик був офіційним спостерігачем від “Батьківщини” на парламентських виборах 2012 року.

Також очолював осередок партії “Фронту змін” на Подолі, представники партії “Фронту змін” частково у 2014 році на місцевих виборах об’єдналися з “Батьківщиною”.

Хронологія подій

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Олексій Окопний голосував за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Окопний проголосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році проголосував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Окопний підтримав рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Політик голосував за рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко. 

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США. 

У 2023 році Окопний голосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти. 

Окопний підтримав перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського. 

Політик голосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році проголосував проти передачі орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято. 

Окопний голосував за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році обраний від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #9, Подільський район) та очолив Постійну комісію з питань транспорту, зв’язку та реклами. 

Окопний став головою Подільської районної організації партії “Європейська солідарність”.

У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради від виборців Подолу (220 округ). Посів друге місце, програвши представниці “Слуги народу” Ганні Бондар. Окопний набрав менше 17% голосів, а Бондар – понад 36%.

У 2017 році програма “Схеми” видання “Радіо Свобода” оприлюднило розслідування, що стосується можливих зловживань функціонерів “Блоку Петра Порошенка”, Олексій Окопний фігурує як одна з сполучних ланок у схемах Сергія Березенка – нардепа та позаштатного радника тодішнього президента Петра Порошенка.

Компанія “Ін Лайн” без конкурсу за два роки до цього викриття отримала найвигідніші рекламні площі в терміналі D аеропорту “Бориспіль”. Журналісти з’ясували, що ця фірма вказала у реєстрі той самий контактний номер телефону, що й компанія “Українська муза”, очолювана Окопним (на той час — помічником Березенка). Цей же номер використовував фонд самого Березенка та фірма сестри народного депутата VІІІ скликання від “Блоку Петра Порошенка” Ігоря Кононенка. Після запитань журналістів один і той самий реєстратор за один день синхронно змінив номери для всіх цих пов’язаних структур, що підтвердило їхній спільний зв’язок із верхівкою тогочасної владної партії.

З тими самими структурами Березенка пов’язаний і ще один депутат Київради ІХ скликання — Борис Сікліцький з “Європейської солідарності”, який у 2014 році працював заступником директора з юридичних питань у ТОВ “Центр Медіагруп”, заснованому батьком Березенка Іваном. 

У 2015 році пройшов до Київради від “Блоку Петра Порошенка” та очолив комісію з питань транспорту, зв’язку та реклами. 

Розслідування “Слідство.Інфо” виявило, схему, за якої збитковість київського метрополітену та зростання цін на проїзд збіглися з недоотриманням містом прибутків від реклами. Журналісти з’ясували, що понад 80% рекламного доходу залишають собі 23 приватні посередники, які роками орендували 21 тисячу квадратних метрів підземки за заниженими в шість разів тарифами. Найбільші площі монополізували фірми родичів нардепа від “Блоку Петра Порошенка” Сергія Березенка, а голова профільної комісії Київради з питань транспорту та реклами Олексій Окопний (колишній співробітник приймальні Березенка) блокував перегляд цих умов. 

Окрім політичного покривання, розслідувачі виявили й безпосередній зв’язок бізнесу Окопного з рекламними операторами метро через спільні номери телефонів, спільних партнерів та керівників, а коментарів щодо цього конфлікту інтересів депутат журналістам не надав.

У 2014 році пройшов до Київради від партії “УДАР” та став головою Постійної комісії з питань інформаційної політики та реклами.

Балотувався у Верховну Раду від “Блоку Петра Порошенка” (№ 153 у виборчому списку), але не пройшов. На момент виборів очолював товариство “Українська муза”.

У 2013 році балотувався у Верховну Раду повторних виборах як самовисуванець (округ № 194, місто Черкаси), не пройшов. На той момент працював директором товариства “Медіаполіс” у Києві. З огляду на те, що Окопний набрав лише 76 голосів, то, найімовірніше, він виконував функцію технічного кандидата, який допомагає своєю квотою з членами виборчих комісій та спостерігачами. На окрузі змагалися самовисуванець Михайло Поплавський та представник “Батьківщини” Микола Булатецький. З огляду на те, що Окопний раніше на парламентських виборах був спостерігачем від “Батьківщини” – можна припустити, що він був техкандидатом саме “батьівщинівця”.

У 2012 році був офіційним спостерігачем на парламентських виборах від “Батьківщини” по Подолу (220 округ).

З 2012 по 2014 рік працював помічником депутата Київради VІ скликання від “Блоку Леоніда Черновецького” Сергія Березенка.

З 2011 по 2013 рік був головою секретаріату Подільської районної організації партії “Фронт змін”. Згодом ця партія приєдналась на місцевому рівні до “Батьківщини”.

З 2007 по 2010 рік обіймав посаду головного спеціаліста відділу європейської та міжнародної інтеграції Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства аграрної політики.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.