Красов Олексій Ігорович

Життєпис

Олексій Красов – став народним депутатом IX скликання (#180 округ,  Богодухівський, Валківський, Золочівський, Коломацький, Краснокутський, Нововодолазький райони, частина Харківського району) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань антикорупційної політики. Був головою підкомітету з питань протидії корупції у сфері екології та природокористування Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики. Став головою підкомітету з питань протидії корупції у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Красов популяризував у соціальних мережах міжфракційне депутатське об’єднання “Прифронтові території”, в якому став співголовою разом із Михайлом Ананченком. Дописи у Facebook – про роботу в Харкові та області, багато передруків зі сторінки президента України Володимира Зеленського, урядовців. Також Красов не оминув увагою й очільника Харківської військової обласної адміністрації Олега Синєгубова. І сам політик періодично з’являвся на заходах з очільником області, про які розповідає виборцям. 

У своєму телеграм-каналі Красов пише більше про міжнародну діяльність, зокрема, про співпрацю зі швейцарськими парламентарями та високопосадовцями. Звітував він і про роботу делегації із Харківщини у 2025-му на конференції з відбудови України  в Римі. 

У Олексія Красова десять помічників, сім із яких працюють на громадських засадах. За шість років парламентської діяльності його прізвище можна знайти у 189 законопроєктах. Тільки третина з них стала чинними актами (64). На трибуну Красов за цей час не виходив, а тільки п’ять разів виступав з місця, і то це було у 2020 році. 

Як працює громадська приймальна нардепа Красова неможливо легко з’ясувати. Відкриту інформацію про це складно знайти. У грудні 2021 року харківські ЗМІ, з покликанням на Громадянську мережу ОПОРА, писали, що приймальні працюють у селищі Золочів та у місті Валки. 

Хронологія подій

У 2025 році Красов голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Був серед них і Олексій Красов. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році нардеп Красов проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року Олексій Красов  підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації. 

У 2024 році Олексій Красов очолив підкомітету з питань протидії корупції у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У цьому ж році депутат став одним із 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей документ створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонували внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував нардеп із Харківщини і за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Також Красов підтримав законопроєкт про спрямування так званого “військового” податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад.

Голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Красов вніс поправку до Закону про електронне декларування, яка мала б дозволити третім особам за довіреністю подавати цей документ за посадовців. Тобто самі депутати й чиновники могли б уникнути відповідальності за внесення недостовірних даних, “списавши” провину на іншу людину.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Цього ж року став членом Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Також 22 лютого 2022 року Олексій Красов проголосував за засудження агресії Росії на Донбасі. Днем пізніше нардеп підтримав запровадження санкцій проти депутатів Держдуми РФ. 

Під час повномасштабного вторгнення народний депутат комунікував з харків’янами у соціальних мережах. Розповідав про правила безпеки та закликав не виходити з дому, щоб військові могли зачисти місто від диверсійних груп росіян. Звертав увагу на тому, що потрібно довіряти тільки перевіреним джерелам. Також народний обранець повідомляв про пункти видачі гумдопомоги. 

Красов став героєм новин через те, що потрапив у ДТП в Житомирській області. Йдеться тільки про одного постраждалого в тій аварії і ним є сам парламентар. За інформацією ЗМІ, Олексій Красов їхав зі швидкістю 200 км/год. Після ДТП лікарі констатували у нього перелом руки, але він відмовився від госпіталізації. Тоді у партії “Слуга народу” підтвердили факт аварії й заявили, якщо Красов винен, то буде відповідати. 

У 2021-му Олексій Красов потрапив у списки депутатів-мовчунів, які жодного разу не виступали в сесійній залі Верховної Ради того року. 

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Олексій Красов ініціював розгляд на Антикорупційному комітеті питання щодо діяльності АРМА – Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Він заявив про можливу корупційну перебудову агентства, призначення “своїх людей” без конкурсу, ймовірні маніпуляції із конкурсом на управління активами, зокрема холдингом “УМХ”, та невідповідності в декларації заступника голови АРМА Володимира Павленка. Красов запропонував звернутися до прем’єра, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань для проведення службового розслідування, перевірки декларацій та можливих конфліктів інтересів, а також відсторонення посадовців АРМА на час перевірки.

Під час карантину Олексій Красов гречкосіяв, – передавав засоби індивідуального захисту до медзакладів, дитячому будинку-інтернату – телевізор.

Підтримав законопроєкт, який не передбачав існування російськомовних шкіл в Україні.

З 2019 по 2022 роки нардеп з Харківщини був головою підкомітету з питань протидії корупції у сфері екології та природокористування Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У 2019 році Олексія Красова обрали народним депутатом IX скликання (#180 округ,  Богодухівський, Валківський, Золочівський, Коломацький, Краснокутський, Нововодолазький райони, частина Харківського району) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань антикорупційної політики. На момент обрання працював директор товариства “Ярко Інвест”.

З 2010 по 2014 роки Красов був помічником депутата IX скликання Харківської міської ради від “Сильної України” Романа Ярового. Очолював партійну організацію “Сильної України” Сергія Тігіпка у Новобаварському районі Харкова.

У 2010 році балотувався до Харківської міської ради за округом #10 від “Сильної України” як член партії. Керував партійною організацією “Сильна Україна” Жовтневого району міста Харкова.

Олексій Красов також був директором товариства “Ярко Інвест”, яке займалось управлінням нерухомим майном. Також він був співзасновником “Сатурн-6”. Керував різними  підприємствами, що спеціалізувались на будівництві та управлінні нерухомістю. 

До створення профайлу долучилася редакція “Ґвара медіа”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.