Грушко Віктор Валентинович

Життєпис

Грушко Віктор – депутат Київської міської ради VI, VIIІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “УДАР” (округ #3, Деснянський район) та став першим заступником голови комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Вперше до Київради політик пройшов від “Блоку Леоніда Черновецького” і після розколу блоку через скандал із затриманням Дениса Комарницького, Грушко увійшов до групи “Соціальна справедливість”. На той момент її очолила колишня представниця команди Черновецького – Алла Шлапак, яка разом із Комарницьким була співголовою “Блоку Леоніда Черновецького” в Київраді.

У подальшому після Революції Гідності Грушко балотувався до Київради як самовисуванець, але не пройшов. Згодом, так само як і колишній помічник Шлапак – депутат Михайло Терентьєв, Грушко опинився в УДАРі й також підтримував “туалетні схеми”.

Політик став співвласником та заступником директора з юридичних питань товариства “ГДТ Компаньйон”. Також він став співзасновником громадської організації “Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві”.

Раніше Грушко був депутатом Деснянської райради (V скликання) і брав участь у виборах до Верховної Ради. Найбільш імовірно, його балотування в парламент мали технічну природу з огляду на те, що політична сила, від якої балотувався Грушко, – “Блок народно-демократичних партій” – у 2006 році не подолала 3% бар’єр, а на виборах 2014 року у столичному окрузі політик зняв свою кандидатуру.

Хронологія подій

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Грушко голосував за більшість земельних рішень, які містили корупційні ризики, так звані “туалетні схеми”, і потрапили до розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України.

Депутат підтримав перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кирилу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році політик голосував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочища Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Також цього року Грушко підтримав рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Окрім того, депутат голосував за рішення про розробку детального плану території  на перетині вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко.

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США.

У 2023 році Грушко проголосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти.

Депутат підтримав перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингового голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Також цього року Грушко проголосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Грушко підтримав передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

Також політик підтримав рішення Київради, яким влада столиці вирішила діяти на випередження і розробити аж 111 детальних планів територій. Такий поспіх був викликаний тим, що через кілька місяців набрали чинності зміни до законодавства, які змінювали вимоги до складу, змісту та порядку розроблення містобудівної документації. Однією з позитивних новацій була вимога розроблення детальних планів території лише за кошти бюджету чи технічної допомоги, а це зменшує вплив забудовників на прийняття рішень.

Проте, зміни до закону передбачали перехідний період, коли містобудівну документацію можна було затверджувати за старими правилами у разі, якщо її розробка розпочалася до цих змін законодавства.

Грушко проголосував за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році політика обрали від партії “УДАР” (округ #3, Деснянський район) та став першим заступником голови комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин. На момент балотування політик працював заступником директора з правової роботи товариства ГДТ “Компаньйон”.

У 2019 році став заступником директора з юридичних питань ТОВ “ГДТ Компаньйон”.

У 2015 році пройшов у Київраду від “Блоку Петра Порошенка”. На момент балотування був керівником приймальні депутата Київської міської ради.

У 2014 році балотувався як самовисуванець у Київраду, але не пройшов. Представники громадського сектору припускали, що УДАР “зливав” тоді Грушку округ, політика вважали представником команди Черновецького. Партія, яка набрала досить значну кількість голосів після Революції Гідності виставила на окрузі Грушка маловідомого Юрія Братишенка, який раніше був представником Віктора Януковича у виборчій комісії. Проте Грушко все одно програв вибори.

Також балотувався до Верховної Ради в одному з округів столиці (округ #213). На той час політик був безробітним. Найбільш імовірно балотування було суто технічним. Грушко відмовився від участі в кампанії і зняв свою кандидатуру.

У 2011 році, за даними сервісу “YouControl”, став співзасновником ГО “Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві”.

У 2009 році пройшов у Київраду від “Блоку Леоніда Черновецького”. Пізніше вступив у депутатську групу “Соціальна справедливість”, очолювану давньою соратницею Леоніда Черновецького Аллою Шлапак.

У 2007 році, за даними сервісу “YouControl”, став співвласником ТОВ “ГДТ Компаньйон”.

З 2006  по 2009 рік був депутатом Деснянської районної у місті Києві ради. Балотувався до Верховної Ради у 2006 році від “Блоку народно-демократичних партій” під #173. Найбільш імовірно партія виконувала у виборах суто технічну функцію. Блок навіть не подолав необхідний бар’єр у 3%. На той час блок очолювала Людмила Супрун.

З 2006  по 2007 рік працював на посаді провідного спеціаліста у Деснянській районній у м.Києві державній адміністрації.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.