Сесія Київради: чи вдасться врятувати Літературний сквер та його околиці від забудови? (Доповнено)
21 березня депутати Київради можуть залишити під загрозою забудови територію поблизу Літературного скверу. Громада неодноразово вимагала не дати забудовнику тут зводити будинки ані у сквері, ані поблизу нього і навіть пікетувала Київраду.
Кілька років тому листи з вимогою врятувати сквер на прем’єра писали зокрема і Ада Роговцева, Іван Малкович і нині вже покійний Іван Дзюба.
Питання щодо долі цього скверу столичні депутати цього року вже кілька разів переносили. І ось зрештою у порядку денному є проєкт рішення, але він убезпечить від забудови лише сквер. Відповідно територію поблизу скверу, де жили Сосюра, Вишня, Тичина, Гончар, Рильський та інші письменники, хочуть всупереч волі громади залишити забудовнику, який пов’язаний із “Батьківщиною”.
Фото: Олена Макаренко. Акція протесту проти незаконної забудови під Київрадою.
Цей сквер, який раніше мав назву Чкалівський, декомунізували торік і назвали Літературним не випадково.
Фото: Укрінформ
Докторка історичних наук та письменниця Марина Гримич розповідає що тут відбувалося у минулому столітті:
Як жила літературна спільнота?
Марина Гримич
докторка історичних наук та письменниця
У цьому скверику варився, тушкувався, пікся, смажився український літературний процес 20 століття. Уявляєте, понад 300 квартир і у півтора рази більше письменницьких сімей… Це була унікальна комунікативна система, так би мовити письменницька сусідська община і літературний неофіційний нетворкінг. Письменники та члени їхніх родин разом жили, товаришувати між собою і водночас ворогували, підтримували одне одного в тяжкі хвилини сталінських репресій і зраджували одне одного, разом співали пісень і майже до бійки сперечалися. Творили, коли приходила Муза, і йшли в запій, коли вона їх полишала. Часом ходили до сусідів у гості, а часом – навіть і не віталися зіткнувшись носами у під’їзді.
Тому цілком закономірно, що ініціативу киян, які вимагали захистити сквер, підтримали відомі письменники та культурні діячі.
Справа в тому, що територія скверу не може бути забудована, оскільки вона входить в зону охоронюваного ландшафту памʼятки архітектури “Садиби Лапинського”, яка розташована навпроти скверу.
Фото: Укрінформ. Садиба Лапинського
Але історичну цінність має не лише сквер, а й місцевість, де ці письменники проживали.
Двадцять років тому Інститут геології НАН вирішив обміняти тут свій флігель з майстернями на невелику частку в новобудові та уклав угоду про дольову участь із забудовником “Київміськбуд-1”. Тоді ціна питання по суті звелася всього лише до 140 кв.м.
Втім, реалізувати проєкт не вдалось. Через економічну кризу будівельні роботи зупинилися, і тоді з’явився інший забудовник — “Ділайвест”. Він пов’язаний із “Батьківщиною”, оскільки однією зі співвласників була чинна депутатка Київради від цієї політсили Богдана Тимощук. Також тут є зв’язок зі спонсоркою “Батьківщини” забудовницею Владою Молчановою («Stolitsa Group»), про що писали “Наші гроші”. І саме вона фігурує фігурує в одній “понятійці” про забудову Києва. Громадська ініціатива “Голка” вже писала про спробу «Stolitsa Group» забудувати Екопарк Осокорки. Таким чином вплив “Батьківщини” на спроби забудувати землі Києва доволі суттєвий.
Забудовник “Ділайвест” згодом отримав у суборенду ще дві сусідні ділянки поруч з Інститутом, які орендувало у міста ТОВ МЖК “Оболонь”, відоме своєю скандальною забудовою впритул до парку “Голосіївський”. І це дало можливість забудовнику запланувати свій проєкт на значно більшій площі.
Згідно з проєктною документацією тут має з’явитися багатоповерхівка. А територія, де планується будівництво охоплює і ділянку Інституту геології, і частину Літературного скверу. Це видно мапі, яку візуалізували “Наші гроші”.
Фото: Наші гроші
Будівельний паркан, який захоплював частину скверу, “Ділайвест” звів у 2017 році. Місцеві мешканці виходили на протести та об’єдналися, аби захистити цю територію.
Рішення, яке Київрада може підтримати у четвер, 21 березня, має відділити частину орендованої забудовником ділянки, яка заходить на територію скверу. Проте це не є вирішенням всієї проблеми. На цьому наголошує активіст Віталій Чернявський, який багато років захищає Літературний сквер:
Чи вирішить це проблему?
Віталій Чернявський
активіст, який багато років захищає Літературний сквер
Забудовник думає, що кияни заспокояться, якщо він віддасть шматок землі, який залазить на територію скверу. Але це не вирішить проблему. Проєкт, який вони тут планують реалізувати, мешканці не підтримують. Це повністю зруйнує атмосферу, яку створює Літературний сквер та пам’ятки, які його оточують”.
Фото: Паспорт обʼєкта
Будівля Інституту геології є пам’яткою архітектури, історії та має назву «Будинок Київського технічного товариства». І земля, на якій запланували зводити висотку, входить до охоронних зон цієї пам’ятки, тому нове будівництво тут є забороненим. Про це у своєму експертному висновку зазначила Олена Олійник, віце-президентка Національної спілки архітекторів України:
Що має статись із будівництвом?
Олена Олійник
віце-президентка Національної спілки архітекторів України
Будь-які роботи, що проводяться на території і в охоронній зоні цієї памʼятки, що безпосередньо не повʼязані з її утриманням або реставрацією, є незаконними. Будівництво має бути негайно зупинено, а територія памʼятки архітектури приведена до автентичного вигляду у відповідності до вимог памяткоохоронного законодавства.
Також науковиця наголошує, що будь-яким роботам на території памʼятки повинен передувати дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини та погодження з ним науково-проєктної документації. Цього дозволу у забудовника немає. Раніше у зв’язку з цим Мінкульт вже видавав припис про зупинку робіт, однак забудовник оскаржив це в суді.
Чи є погодження від Мінкультури?
Наталія Войцещук
началниця управління погоджувально-дозвільної документації Міністерства культури
В серпні 2005 року за підписом Голови Державної служби охорони культурної спадщини Кучерука М.М. було погоджено історико-містобудівне обґрунтування та проект об’єкту "Офісний центр на вул. О. Гончара, 55-б у Шевченківському районі м. Києва" (замовник– Інститут геологічних наук НАН України). В електронній базі документообігу Міністерства культури та інформаційної політики України станом на сьогодні, відсутні відомості щодо погодження проектної документації та видачі дозволів на проведення земляних робіт стосовно будівництва багатофункціонального комплексу за вказаною адресою.
Окрім того, будівництво може призвести до пошкодження сусідніх будинків. Таке вже ставалось раніше, коли на цих ділянках розпочиналися будівельні роботи. Про це розповідає Раїса Талалай, письменниця, членкиня Спілки Письменників України, жителька одного з сусідніх будинків:
Які можуть бути наслідки будівельних робіт?
Раїса Талалай
письменниця, членкиня Спілки Письменників України, жителька одного з сусідніх будинків
Протягом року на території Інституту геології працювала будівельна техніка, яка заливала бетон під фундамент. Після цього в сусідніх будинках почали руйнуватися стіни. В нашому будинку - “Український письменник” утворилась шалена тріщина між двома під'їздами.
Через активне протистояння громадськости у 2020 році Київрада пообіцяла не поновлювати договір оренди із забудовником. Тоді земельна комісія з другого разу проголосувала за таке рішення, однак зробила це на день пізніше за термін визначений законодавством. Згодом забудовник оскаржив це рішення в суді та довів, що в такому випадку договір поновлювлюється за «мовчазною згодою».
Це при тому, що забудовник не виконував умови договору оренди і не використовував ділянку за призначенням. Підтвердженням цього є відсутність виданих містобудівних умов та обмежень.
Кияни збираються на сесію Київради і активіст Віталій Чернявський наголошує, що вони будуть стежити за поіменним голосуванням депутатів:
Як налаштовані активні кияни?
Віталій Чернявський
активіст, який багато років захищає Літературний сквер
Будемо боротися стільки, скільки потрібно, бо це — наш дім. Ми тут живемо. Для забудовника це лише черговий комерційний проєкт, маржинальність якого ґрунтується на знищенні культурної спадщини киян. Забудовник думає, що купуючи джинсу в ЗМІ та лояльність політиків їм вдасться звести чергову багатоповерхівку в історичному центрі Києва, але йому це не вдасться. І чим швидше забудовник це зрозуміє, тим більше заощадить ресурсів. Депутати Київради мають представницький мандат і мають виконувати нашу волю.
(Доповнено)
Після публікації секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що питання на сесії розглядати не будуть.
Яка позиція Київради?
Володимир Бондаренко
секретар Київської міської ради
Дане питання розглядатись не буде. Поруч зі сквером маємо 2 землекористувача. І один, і інший мають віддати частину землі скверу. Після цього ми маємо закріпити комплекс земельних ділянок спочатку за Літературним сквером, віддавши її Київзеленбуду. Таким чином сквер ми захистимо.
Громада наголошує, що кияни не хочуть бачити висотки ані в сквері, ані поряд зі сквером.
Спеціально для “Лівого Берега“
