Петиція щодо захисту Карпат. Що відповів президент Зеленський автору – ветерану і біологу Тупікову?
Володимир Зеленський переадресував петицію з вимогою захисту Карпат до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря Ради національної безпеки та оборони Рустема Умєрова. Про це повідомляє громадська ініціатива “Голка”.
Автор петиції ветеран і біолог Андрій Тупіков, який вимагає захистити високогір’я від вітряків та хаотичної забудови курортами-монстрами, отримав відповідь від президента, у якій йдеться:
“Я звернувся до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко із пропозицією забезпечити опрацювання із залученням зацікавлених місцевих органів виконавчої влади порушених в електронній петиції питань та вжити відповідних заходів реагування, а також до секретаря Ради національної безпеки і оборони Умєрова з проханням забезпечити опрацювання зазначеного питання та, у разі необхідності підготовку із залученням відповідних державних органів, матеріалів та проєктів рішень для розгляду на засіданні Ради національної безпеки та оборони України”.
Уривок з відповіді Зеленського автору петиції Андрію Тупікову
Тупіков, ознайомившись з відповіддю від Володимира Зеленського зазначає: “По-перше дякую всім, хто підтримав петицію. Дії кожного впливають на формування демократії. Чотири рази петицію не реєстрували, мотивуючи це тим, що це не повноваження президента. Але це не так. До уряду звертатися, як на мене, не було сенсу. Ми бачили, що уряд дає зелене світло вітрякам. Президенту дякую, що швидко відповів, але я очікував більшої рішучості. По суті прохання делегували на Кабмін. Тому у мене обґрунтовані сумніви щодо якості реагування і швидкого виконання вимог. Можливо, увага з боку президента змусить уряд діяти. Мене обіцяли інформувати – подивимося”.
У петиції, яку в Офісі президента зареєстрували з п’ятої спроби і яка набрала понад 26 000 голосів за 6 днів, Тупіков зокрема вимагає від Володимира Зеленського невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, що врегулює особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечить охорону його унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури.
Законодавча ініціатива президента має також унеможливити суцільні рубки лісів, будь‑які форми масштабного будівництва й розміщення пов’язаної інженерної інфраструктури на територіях вище 1000 метрів над рівнем моря, а також на інших природних ділянках, які мають ключове значення для збереження біорізноманіття, водних ресурсів і ландшафтів.
Окрім цього, Тупіков у петиції наголошує, що вкрай необхідно створити нові та розширити вже наявні природоохоронні території в Карпатах, зокрема: заказників “Вільний Свидовець”, “Полонина Гостра”, “Полонина Красна”, “Полонина Апецька”, “Полонина Бичків”, “Лютянська Голиця”, “Верховинський Вододільний хребет”, національних природних парків “Величні Карпати”, “Верховинський”. Клопотання про це вже давно було подано до профільного міністерства.
Петицію підтримали відомі громадські діячі, журналісти та блогери, зокрема президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, продюсер Ігор Кондратюк, журналіст-розслідувач “Української правди” Михайло Ткач, блогер Ігор Лаченков, очільники громадських організацій ANTS та Центру протидії корупції Ганна Гопко та Дар’я Каленюк.
Також на захист Карпат виступила низка громадських природоохоронних організацій – “Екологія-Право-Людина”, “Екодія”, “WWF-Україна”, “Грінпіс-України”, “Екоклуб”, “Екосфера” , Free Svydovets , “Українська природоохоронна група”, “Save Пікуй”, “Чисто.de”, “Лісові ініціативи і суспільство”, Українська кліматична мережа, “Голка” та низка інших організацій.
Нагадаємо, законопроєкт “Про Смарагдову мережу” народні депутати провалили ще 2021 року. Тоді журналісти зафільмували переписку між народними депутатами із Закарпаття, що цей закон унеможливить будівництво у Карпатах і його треба блокувати. Закон і досі не проголосували.
У 2025 році Верховна Рада підтримала так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089), яким намагалися обнулити претензії до дерибанників зелених зон та узбереж, якщо з моменту незаконного відчуження землі у громади чи держави пройшло більше 10 років. Якщо ж цей термін ще не минув і держава чи громада хоче повернути своє майно через суд, то з бюджету треба внести на депозит суму, яка дорівнює ринковій вартості майна. Європарламент та Єврокомісія розкритикували цей закон. Міжнародні партнери назвали це легалізацією краденого (поіменне голосування народних депутатів можна переглянути в інструменті “Перезарядити країну тобі під силу”).
Ще більшу загрозу для збереження природи та культурної спадщини несе новий проєкт Цивільного кодексу, який лобіює голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Також минулого року Верховна Рада вирішила поєднати три міністерства в одне і в Кабінеті міністрів зникло Міністерство довкілля, яке допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Попри звернення майже 130 організацій, яке ініціювали “Екологія – Право – Людина” разом з “Голкою”, парламент досі не відновив роботу профільного міністерства.
У 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Там веде забудову фірма, наближена до колишнього регіонала Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП “Ліси України” за власні кошти, для цього вирубавши праліс і почавши будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації розкритикували рішення Мінекономіки не лише з огляду на шкоду для довкілля, а й з огляду на те, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.
І зараз державне підприємство “Ліси України” власним коштом державного підприємства готове будувати другу дорогу для будівництво вітряків. Цього разу на полонину, яка має назву Гостра.
