Гроші на фронт. Як змінилися пріоритети місцевої влади за три роки великої війни? (Оновлено)
Найбільше громади в Україні минулого року допомагали силам оборони із закупівлею дронів, квадрокоптерів та РЕБів. На це 262 громади витратили за перші три квартали минулого року 1,6 млрд грн. А якщо врахувати ще й витрати на автотранспорт, броню та фортифікацію, то ця сума становить 2,4 млрд гривень. За три роки повномасштабної війни допомога від громад силам оборони зростає.
Про це свідчать дані, які надали місцеві ради для проведення дослідження Центру розвитку інновацій та громадській ініціативі “Голка” також дані по цим самим громадам співставлялися з даними системи Open Budget. (Змінено)
Торік 262 громади витратили на 900 млн грн більше, ніж у 2023 році. І це при тому, що 2024 року місцеві бюджети не отримували “військового” ПДФО. Це ті податки, які до місцевих бюджетів сплачували раніше силовики та військові. Але наприкінці 2023 року парламент повернув ці кошти до державного бюджету з огляду на те, що оборона – це функція держави.
Якщо говорити про придбання бронежилетів, тепловізорів та палива, то витрати тут знизилися майже удвічі, бо у порівнянні з 2022 роком змінилися пріоритети.
Експертка проєкту реформи оборонних закупівель Неллі Стельмах на прикладі однієї з військових частин розповідає, що сили оборони отримують від місцевої влади натуральну і грошову допомогу:
Стельмах зазначає, що кошти на БПЛА, РЕБи та автотранспорт дала, в основному, столична громада та громади Київщини. Київ з огляду на значний розмір річного бюджету у лідерах за підтримкою фронту.
Варто зазначити, що у 2024 році суттєво зросли витрати на фортифікаційні споруди. Заступник мера одного з прифронтових обласних центрів, пояснює як і чому змінювалися пріоритети:
В армії на початку 2022 року не було навіть предметів першої необхідності і засобів індивідуального захисту. А тероборона взагалі лише формувалася, відповідно про забезпечення взагалі мова не йшла. Тому міста закупали в основному тоді каски, жилети, плити, плитоноски, білизну і термобілизну, турнікети, медикаменти, аптечки, ліхтарі, біноклі. Все аж до цвяхів і дроту. На другому етапі, коли забезпечення засобами індивідуального захисту і предметами першої необхідності вже стало на рейки, міста переорієнтувалися на РЕБи, спеціальні засоби відеоспостереження, радіозвʼязку, тепловізори, приціли, тощо, а також на гостро дефіцитні позиції: дрони різних типів, автівки, квадроцикли, тощо. Але потім містам за це прилетіло. Почалися вручення підозр і запустили кримінальні справи. І от тепер міста в основному дають лише субвенції. А військові частини вже самі вирішують, на що ці кошти витрачати.
Депутат Львівської обласної ради, який не так давно і сам був військовослужбовцем, Олександр Ганущин пояснює, що саме через кримінальні провадження місцеві ради дедалі менше закуповують щось самі:
Заступник директора Центру розвитку інновацій з питань аналітики та ІТ Михайло Лейченко, команда якого займалася збором та обробкою даних для цього дослідження, зазначає:
З даними дослідження за майже три роки повномасштабної війни можна ознайомитися на сайті. Дизайн дослідження та методологію спільно розробили Центр розвитку інновацій та громадська ініціатива “Голка“.
Дослідження присвячене пам’яті засновника Центру розвитку інновацій Сергія Лобойка, який починав цей проєкт і якого не стало наприкінці 2024 року.
Донатьте на потреби 503 ОБМП для роти безпілотних систем, яку очолює його син – Всеволод Лобойко, для купівлі пікапа, РЕБ та дронів.
Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/eLFDKP18k
Номер картки банки 4441 1111 2151 6086
! Якщо орган місцевого самоврядування, який вчасно не надав свої дані на запити під час підготовки дослідження, бажає це зробити, то їх можна відправити на email survey@cid.center
Спеціально для “Главкому“
