Сторожук Вадим Павлович

Життєпис

Сторожук Вадим — депутат Київської міської ради VІІІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #9, Подільський район) та став першим заступником голови Постійної комісії з питань екологічної політики. А раніше представляв Київраду у складі “Блоку Петра Порошенка”.

На приймальню депутата Сторожука молодики здійснили напад і правоохоронні органи пов’язують це з його службою у ЗСУ.

У 2014 році Сторожука призначили заступником генерального директора ПрАТ “Київводоканал”.

Під час перебування у Київраді ХІІІ скликання, ймовірно, проголосував за рішення списання та розстрочення мільйонних боргів ЖЕКів перед “Київводоканалом” та “Київенерго”, попри те, що обіймав посаду першого заступника генерального директора ПрАТ “АК “Київводоканал”. Комісія із запобігання корупції рекомендувала Сторожуку не брати участі у голосуванні, але він все одно підтримав рішення, оскільки голосів могло забракнути. 

Хронологія подій

У 2025 році у депутатську приймальню Сторожука кинули “коктейль Молотова”. Одна з версій – робота ворожих спецслужб. Атака може бути пов’язана з тим, що депутат служить у ЗСУ.

Сторожук голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році, за підрахунками аналітиків Руху ЧЕСНО, цього року став найбільшим землевласником серед усіх депутатів Київради. 

Політик підтримав рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Сторожук голосував за детальний план території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою. 

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до підробки документів. Розробка детального плану території відбувалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році Сторожук голосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти.

Політик голосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Сторожук підтримав побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Сторожук утримався при голосуванні за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

У 2020 році обраний від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #9, Подільський район) та став першим заступником голови Постійної комісії з питань екологічної політики.

Під час перебування у Київраді ХІІІ скликання став співавтором проєкту рішення щодо звернення Київради до Володимира Зеленського із закликом припинити кримінальне переслідування Петра Порошенка, громадських активістів та активістів Євромайдану. Автори проєкту охарактеризували кримінальні провадження, порушені за нової влади, як політичні переслідування.

У 2016 році голова фракції “Самопоміч” у Київраді Сергій Гусовський розповів, що Сторожук голосував за рішення списання та розстрочення мільйонних боргів ЖЕКів перед “Київводоканалом” та “Київенерго”, попри те, що обіймав посаду першого заступника генерального директора ПрАТ “АК «Київводоканал”. Комісія із запобігання корупції рекомендувала Сторожуку не брати участі у голосуванні, але він все одно підтримав рішення, оскільки голосів могло забракнути. 

У 2015 році пройшов у Київраду від “Блоку Петра Порошенка” та очолив Постійну комісію з питань регламенту та депутатської етики.

У 2014 році став заступником генерального директора ПрАТ “Київводоканал”.

У 2012 році балотувався у Верховну Раду як самовисуванець (округ № 152, місто Рівне), але пізніше відмовився від участі в виборах.

З 2009 по 2010 рік керував у Рівному комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.