Опадчий Ігор Михайлович

Життєпис

Опадчий Ігор — депутат Київської міської ради VІІ,VІІІ та ІХ скликань. У 2020 році обраний від партії “УДАР” у Київраду (округ #4, Деснянський район) та увійшов до складу комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Пізніше очолив комісію з питань дотримання законності, правопорядку та зв’язків із силами безпеки і оборони. Політик також був депутатом Київської обласної ради VI скликання та Шевченківської районної у місті Києві V скликання.

Суд притягнув Ігоря Опадчого до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо прийняття подарунків (ст. 172-5 КУпАП). За матеріалами справи, мати депутата за заниженою ціною у 65 тисяч гривень[1]  придбала елітний автомобіль, що антикорупційні органи та суд розцінили як отримання прихованого подарунка через близьку особу на користь самого посадовця. Водночас у своїй декларації за 2023 рік Опадчий вказав право користування цим авто, зазначивши його реальну вартість, що становить понад 2,3 млн гривень. Сам депутат провину не визнав, назвав рішення суду незаконним та заявив про намір оскаржити його в Європейському суді з прав людини.

Опадчий заявляв про те, що йому з Офісу президента передають “вітання” – натякають, що йому варто скласти мандат, щоб у Київраду за списком УДАРу зайшла людина президента. Політик не називав прізвище, але медіа повідомили, що наступним у списку по Деснянському району має бути Тимур Ткаченко, який тривалий час очолював Київську міську військової адміністрації і згодом Володимир Зеленський його призначив головою Київської обласної військової адміністрації.

Працював помічником народного депутат VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” Володимира Скубенка та помічником на громадських засадах народного депутата VІІ скликання від партії “УДАР” Артура Палатного, впливового політика з оточення Віталія Кличка.

Опадчий  – співвласник адвокатського об’єднання “Джей Ен Лігал”.

У 2005 році разом з Дмитром Крейніним заснував Всеукраїнську громадську організацію “Всеукраїнська спілка правників”. Згодом Крейнін став депутатом Київської обласної ради VI скликання та фігурантом антикорупційних розслідувань щодо сумнівного інвестиційного конкурсу КМДА, у якому мільйонні підряди на облаштування зупинок громадського транспорту віддали компанії, пов’язаній із його бізнес-партнерами. Крім того, Дмитро Крейнін певний час був одружений на дочці колишнього голови Верховної Ради Володимира Литвина.

Хронологія подій

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Опадчий голосував за більшість земельних рішень, які містили корупційні ризики, так звані “туалетні схеми”, і потрапили до розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України.

Цього року депутат голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кирилу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році суд притягнув Ігоря Опадчого до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо прийняття подарунків (ст. 172-5 КУпАП). За матеріалами справи, мати депутата за заниженою ціною у 65 тисяч гривень, що антикорупційні органи та суд розцінили як отримання прихованого подарунка через близьку особу на користь самого посадовця. Водночас у своїй декларації за 2023 рік Опадчий вказав право користування цим авто, зазначивши його реальну вартість, що становить понад 2,3 млн гривень. Сам депутат провину не визнав, назвав рішення суду незаконним та заявив про намір оскаржити його в Європейському суді з прав людини.

Опадчий заявляв про те, що на нього здійснюється тиск з боку Офісу президента, щоб він склав мандат. Наступним у списку партії “УДАР” по Деснянському району має пройти Тимур Ткаченко, якого президент призначав головою міської та обласної військових адміністрацій.

Політик підтримав поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки переробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Цього ж року політик проголосував за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Депутат підтримав рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко.

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США.

Опадчий голосував за детальний план території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою.

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до підробки[2]  документів. Розробка детального плану території відбудвалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році Опадчий очолив комісії з питань дотримання законності, правопорядку та зв’язків із силами безпеки і оборони.

Депутат голосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингового голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Також цього року політик проголосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

За даними сервісу “YouControl”, Опадчий разом з Дахновським Сергієм цього року заснував адвокатське об’єднання “Джей Ен Лігал”.

У 2021 році Опадчий голосував за передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

Політик підтримав рішення Київради, яким влада столиці вирішила діяти на випередження і розробити аж 111 детальних планів територій. Такий поспіх був викликаний тим, що через кілька місяців набрали чинності зміни до законодавства, які змінювали вимоги до складу, змісту та порядку розроблення містобудівної документації. Однією з позитивних новацій була вимога розроблення детальних планів території лише за кошти бюджету чи технічної допомоги, а це зменшує вплив забудовників на прийняття рішень.

Проте, зміни до закону передбачали перехідний період, коли містобудівну документацію можна було затверджувати за старими правилами у разі, якщо її розробка розпочалася до цих змін законодавства.

У 2020 році Опадчого обрали у Київраду від партії “УДАР” (округ #4, Деснянський район) та увійшов до складу Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. На момент балотування був адвокатом.

У 2018 році виступив проти покарання депутата Київради від “Свободи” Прохора Антоненка у вигляді позбавлення слова на одному пленарному засіданні. Причиною розгляду поведінки Антоненка стало те, що він вирвав мікрофон у Віталія Кличка. “Свободівець” намагався у такий спобсіб привернути увагу до конфлікту із забудовником на Татарці, де відбулося побиття активістів.

У 2015 році пройшов у Київраду від “Блоку Петра Порошенка” та став секретарем  комісії з питань регламенту та депутатської етики. На момент балотування був адвокатом і партнером фірми “U&G Partners”.

Опадчий став учасником конфлікту через будівництво на вулиці Кіото. Місцеві мешканці звинуватили депутата в лобіюванні інтересів ПАТ “ХК “Київміськбуд” та сприянні відновленню спірних будівельних робіт. Намагаючись врегулювати ситуацію, Опадчий пообіцяв громаді облаштувати спортивний майданчик, однак згодом з’ясувалося, що локація для його встановлення не відповідала побажанням мешканців.

У 2014 році пройшов у Київраду від партії “УДАР”.

У 2013 році жителі Березняків звинуватили Опадчого у лобіюванні будівництва торговельного центру замість скверу по вулиці Серафимовича, 6а у Дніпровському районі. Київрадою був укладений договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Тельбін Іва”, в особі гендиректора Валерія Іщенка, нардепа від “Солідарності” і бізнес-партнера Артура Палатного.

З 2012 по 2014 рік був помічником на громадських засадах народного депутата VІІ скликання від партії “УДАР” Артура Палатного, впливового політика з оточення Кличка.

У 2012 році балотувався у Верховну Раду від партії “УДАР” (виборчий округ № 215), але не пройшов. Посів третє місце, набравши дещо більше 19% голосів. Поступився “свободівцю” Андрію Іллєнку.

У 2010 році вступив у партію “УДАР” та пройшов від неї у Київську обласну раду. Став головою фракції “УДАР” у раді.

З 2007 по 2012 рік працював помічником народного депутат VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” Володимира Скубенка.

З 2006 по 2010 рік Опадчий став депутатом Шевченківської районної у місті Києві ради від “Блоку Юлії Тимошенко”.

У 2005 році, за даними сервісу “YouControl”, разом з Дмитром Крейніним заснував Всеукраїнську громадську організацію “Всеукраїнська спілка правників”. Згодом Крейнін став депутатом Київської обласної ради VI скликання та фігурантом антикорупційних розслідувань щодо сумнівного інвестиційного конкурсу КМДА, у якому мільйонні підряди на облаштування зупинок громадського транспорту віддали компанії, пов’язаній із його бізнес-партнерами. Крім того, Дмитро Крейнін певний час був одружений на дочці колишнього голови Верховної Ради Володимира Литвина.

У 2004 році почав адвокатську діяльність.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.