Лукашук Богдан Олегович

Життєпис

Богдан Лукашук – став народним депутатом Верховної Ради IX скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” у 2024 році. Увійшов до складу фракції “Батьківщина” та став членом комітету з питань аграрної та земельної політики. Був депутатом Хмельницької міської ради VIII скликання, членом постійної комісії з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації. Також був членом виконавчого комітету Хмельницької міської ради за квотою “Батьківщини”, керівником Хмельницької обласної партійної організації “Батьківщини”, очолив відокремлений підрозділ громадської організації “Батьківщина молода” – молодіжного крила “Батьківщини”.

До того як стати депутатом Верховної Ради Лукашук невдало балотувався в мери 2020 року, але став депутатом Хмельницької міської ради. Депутата визнали винним та оштрафували за скоєння адміністративного злочину, пов’язаного з корупцією. На одній із сесій він голосував за продовження дії договорів оренди на землю, підтримав рішення пролонгувати угоду підприємству, власником якого була Лукашук Марина – мати нардепа. Такі дії суд розцінив як конфлікт інтересів.

Був помічником на громадських засадах свого батька Олега Лукашука у Верховній Раді IV, V. VI та VII. Важливо, що до того, як Олег Лукашук потрапив до лав “Батьківщини”, він представляв партію Віктора Медведчука – СДПУ (о). Батько політика також балотувався як кандидат у мери Хмельницького і посів четверте місце.

Богдан Лукашук був помічником на платній основі нардепа VII скликання від “Партії регіонів” Антона Яценка. 

Після втечі Януковича був заступником голови Хмельницької районної державної адміністрації у Хмельницькій області. Працював у Державному комітеті України із земельних ресурсів.

Брат – Андрій Лукашук – був депутатом Хмельницької районної ради VIII скликання від “Батьківщини”, став членом постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та агропромислового розвитку.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3,6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Проголосував проти скандального проєкту спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році склав присягу у парламенті та став народним депутатом Верховної Ради IX скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. Увійшов до складу фракції та став членом комітету з питань аграрної та земельної політики. На момент обрання був заступником директора з питань охорони праці виробничо-комерційного підприємства “Явір-Інвест” – це родинний бізнес.

Зайшов у парламент після того, як Альона Шкрум склала повноваження і перейшла працювати у Міністерство розвитку громад та територій. 

У 2023 році був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Рік тому на одній із сесій Хмельницької міськради під час голосування за продовження дії договорів оренди на землю він підтримав без оголошення конфлікту інтересу рішення пролонгувати угоду підприємству, власником якого була Лукашук Марина – мати нардепа. Такі дії суд розцінив як конфлікт інтересів, за що депутат був покараний штрафом у розмірі 3,4 тис. гривень.

У 2021 році разом з родиною заснував аграрне підприємство “Агролайн-Поділля” та став його бенефіціарним власником.

У 2020 році був обраний депутатом Хмельницької міської ради VIII скликання. Став членом фракції “Батьківщина” та членом постійної комісії з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації. Балотувався на посаду Хмельницького міського голови від “Батьківщини”, але обраний не був. Посів четверте місце. Його підтримали близько 1 800 виборців. Для порівняння мер Олександр Симчишин загітував за себе понад 84 000 голосів.

Брат – Андрій Лукашук – був обраний депутатом Хмельницької районної ради від “Батьківщини”, став членом постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та агропромислового розвитку.

Також був членом виконавчого комітету Хмельницької міської ради за квотою Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”. До 2024 року був керівником Хмельницької обласної партійної організації “Батьківщини”, осередок згодом припинив існування. Також очолив молодіжне крило “Батьківщини”.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради IX скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#27 у списку), як член партії, але обраний не був.

У 2015 році балотувався до Хмельницької міської ради IX скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” за #12 округом, але не був обраний.

З 2014 по 2015 роки був заступником голови Хмельницької районної державної адміністрації у Хмельницькій області. 

З 2012 по 2014 роки був помічником на громадських засадах свого батька – нардепа VII скликання від “Батьківщини” Олега Лукашука. У цей же період був помічником на платній основі нардепа від “Партії регіонів” Антона Яценка. Також був довіреною особою кандидата у народні депутати Бойченко Ігоря, як самовисуванця.

З 2010 по 2011 роки працював у Державному комітеті України із земельних ресурсів.

З 2007 по 2012 роки був помічником на громадських засадах свого батька – нардепа VI скликання Олега Лукашука від “Батьківщини”. Також був помічником на платній основі нардепа “Блоку Юлії Тимошенко” Євгена Константинова.

З 2006 по 2007 роки був помічником на громадських засадах свого батька – нардепа V скликання Олега Лукашука та помічником на платній основі нардепа “Блоку Юлії Тимошенко” Євгена Константинова.

З 2002 по 2006 роки був помічником на громадських засадах свого батька – нардепа IV скликання Олега Лукашука від “Блоку Юлії Тимошенко”.

Став засновником власником компаній ТОВ “Газ-Лайн”, ТОВ “Газ-Лайн1”, ТОВ “Буг-Терра”, про що свідчать дані з аналітичної системи YouControl. Також був співвласником низки обслуговуючих компаній житлово-будівельних кооперативів у Хмельницькому.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.