Кириленко Іван Григорович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Іван Кириленко  обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від ВО “Батьківщина” у 2019 році, очолював передвиборчий штаб. Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Обраний першим заступником голови партії та головою Виконавчого Секретаріату ВО “Батьківщина”. Був депутатом II скликання за округом #96 (Дніпропетровська область), III скликання як безпартійний самовисуванець (округ #36, Дніпропетровська область, номер 10 у списку Всеукраїнського об’єднання “Громада”), IV скликання від блоку “За єдину Україну!”, V та VI скликань від “Блоку Юлії Тимошенко”, VII скликання від ВО “Батьківщина” та  VIII скликання від ВО “Батьківщина” (№14 у списку). Був Міністром аграрної політики за каденції Леоніда Кучми, тривалий час суміщав мандат міністра і нардепа, але потім написав заяву на складання повноважень у парламенті. 

Був віцепрем’єр-міністром України з питань аграрно-промислового комплексу, – протягом 3-х років займався аграрними питаннями в Кабінеті міністрів Віктора Януковича. 

Хронологія подій

У 2025 році підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Цього ж року голосував проти скандального проєкту спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році проголосував проти проєкту #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував проти містобудівної “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році до суду надійшли матеріали від Національного агентства з питань запобігання корупції, в яких політика звинувачували у поданні завідомо недостовірних відомостей в електронній декларації за 2020 рік. У цьому документі, як стверджувало НАЗК, Кириленко не вказав ціни житлового будинку та земельної ділянки, що належать його дружині. Також політик не відобразив відомостей про ще одну земельну ділянку та квартиру, якими також володіла дружина. Загальна вартість цих активів становила понад 1 млн грн. У суді Кириленко провини не визнав. Стверджував, що не мав можливості забрати документи на будинок, який розташований в анексованому росією Криму. Що стосується однієї із земельних ділянок, то цей пай, який мала успадкувати після смерті батьків сестра дружини. Згідно з інформацією ЗМІ “Суд не знайшов підстав для закриття провадження у справі за реабілітуючих обставин, натомість провадження у справі підлягало закриттю у зв’язку із закінченням термінів накладення адміністративного стягнення”.

Печерський районний суд Києва закрив адмінсправу стосовно Кириленка. 

У 2019 році обраний нардепом IX скликання від ВО “Батьківщина” номером 6 у списку як член партії. Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Обраний першим заступником голови партії та головою Виконавчого Секретаріату ВО “Батьківщина”.

У 2014 році обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання від ВО “Батьківщина” (№14 у списку). Обраний заступником голови Комітету, голова підкомітету з питань наукової та науково-технічної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Цього року перед виборами пропонував разом з іншими народними депутатами скасувати закон про статус Донбасу і обіцянку не переслідувати сепаратистів.

У 2012 році обраний депутатом VII скликання від ВО “Батьківщина” (№15 у списку).

У 2011 році Кириленко і голова фракції “Наша Україна – Народна самооборона” Микола Мартиненко пропонували скасувати кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень для членів кабміну, доповнивши статті 191 і 365 Кримінального кодексу.

У 2007 році обраний депутатом Верховної Ради VI скликання від “Блоку Юлії Тимошенко” у позачергових парламентських виборах. Став головою фракції “БЮТ”. 

У 2006 році обраний депутатом Верховної Ради V скликання від “Блоку Юлії Тимошенко”. Став членом ВО “Батьківщина”

З 2002 по 2005 роки був віцепрем’єр-міністром України з питань аграрно-промислового комплексу. Протягом 3-х років займався аграрними питаннями в Кабінеті міністрів Віктора Януковича. У 2003-2004 роках обіймав посаду голови Аграрної партії України, до того був заступником голови.

У 2002 році обраний народним депутатом IV скликання від блоку “За єдину Україну!”. Очолював передвиборчий штаб.

З 2000 по 2002 роки був Міністром аграрної політики за каденції Леоніда Кучми. Входив до складу Урядового комітету з реформування аграрного сектору та питань екології.

З 1999 по 2000 роки був членом фракції “Батьківщина” під проводом Юлії Тимошенко. Був головою Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури та спорту.

У 1998 році обраний до Верховної Ради III скликання як безпартійний самовисуванець (округ #36, Дніпропетровська область). Був номером 10 у списку Всеукраїнського об’єднання “Громада”.

У 1995 році обраний народним депутатом II скликання за округом #96 (Дніпропетровська область), був висунутий трудовим колективом.

З 1994 по 1995 роки був заступником голови Дніпропетровської обласної ради II скликання Павла Лазаренка. Потім був першим заступником.

З 1992 по 1994 роки був секретарем Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

З 1991 по 1992 роки був заступником начальника, потім – начальником відділу сільгосппродукції Акціонерного товариства (АТ) “Дніпропетровська товарно-фондова біржа”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).

Проти

Голосування "проти" стосуються як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).