Іонова Марія Миколаївна

Життєпис

Марія Іонова – народна депутатка України VII–IX скликань. Входила до фракцій УДАР (2012–2014), Блок Петра Порошенка (2014–2019). У 2019 обрана від партії “Європейська солідарність” (#23 у списку). Увійшла до однойменної фракції та Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації закріпленого в Конституції України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО.

Активно подає як депутатські запити, так і законодавчі ініціативи, спрямовані на розбудову демократичних інституцій, інтеграцію України у ЄС і НАТО, захист материнства і дитинства, а також реформування сфери охорони здоров’я. Працює над посиленням дипломатичного фронту. Наголошувала на тому, що Україна вийде з Парламентської Асамблеї Ради Європи, якщо туди повернеться росія. Самопроголошена влада Криму оголосила її персоною нон-грата, а згодом і держава-агресор росія внесла її до санкційного списку.

Співзасновниця Українського жіночого конгресу, системно захищає права жінок, зокрема виступає проти сексизму. Під час хвилі чорного PR-у на виборах, де поширили ейджистську рекламу проти Юлії Тимошенко, була однією з тих, хто звернувся до правоохоронців. Адвокатувала прийняття Стамбульської конвенції, націленої на захист жінок від насилля.

Раніше Марія Іонова працювала в органах державної влади, зокрема в Службі Державного протоколу за часів Віктора Ющенка та помічником народних депутатів. Також вона була депутаткою Київської міської ради від “УДАРу” та “Блоку Віталія Кличка”, коли він був у опозиції до одиозного мера Леоніда Черновецького.

Хронологія подій

У 2025 році голосувала проти скандального проєкту, який ліквідував назалежність НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури (проєкт 12414), ба більше,  народна депутатка блокувала трибуну, коли це питання ставили на голосування. Попри це більшість народних депутатів за цю законодавчу ініціативу проголосувала і в той же день документ підписав президент Володимир Зеленський, після чого по всій Україні у війну розпочалися масові протести.

Наголошувала на тому, що справжня антикорупційна політика треба для України у першу чергу, а не для партнерів.

У цьому ж році утрималася під час голосування за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році підтримала закон про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у Росії, зокрема РПЦ (#8371).

У 2023 році не голосувала за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу. 

У тому ж році підтримала законопроєкт про деколонізацію (#7253), який забороняє пропаганду імперської політики росії та деколонізує місцеві назви. 

Підтримала важливу поправку до закону #9534, яка передбачала негайне відкриття декларацій посадовців після поновлення обов’язкового звітування. Попри те, що депутати та чиновники тривалий час не подавали декларації, парламентська більшість продовжили закритість декларацій ще на рік. Відповідно закон унеможливлював контроль влади з боку громадян, зокрема журналістів. Центр протидії корупції наголошував, що побачити декларацію можна буде лише за згодою декларанта. Ухваливши цю норму нардепи знехтували думкою Європейського Союзу, заявою послів G7, рекомендацією постійного доповідача Європарламенту Міхаеля Галера та – найголовніше – думкою 91,7% українців, які виступають “за” відкриті декларації.

Військовий Олександр Ябчанка подав петицію до президента з вимогою ветувати закон. Петиція зібрала підписи за день і встановила рекорд – зібрала понад 83 000 підписів. Громадські організації вимагали у президента теж ветувати закон. Заяву зокрема підписали Центр політико правових реформ, Bihus.info. Зрештою президент ветував цей закон.

У тому ж році розлучилась з чоловіком – американцем українського походження Мироном Василиком. Пара одружилась у 2005 році, Мирон Василик працював радником голови правління “Нафтогазу”, консультував Республіканський національний комітет США. Цього року, коли відновили декларування, чимало політиків розлучилися.

У 2022 році підтримала законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (#5369), так званого “вовчого суду”.

У 2019 році обрана народним депутатом України за списком партії “Європейська солідарність” (#23). Увійшла до однойменної фракції та Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації закріпленого в Конституції України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО.

У цьому ж році утрималась при голосуванні за закон про криміналізацію кнопкодавства (#2148), який унеможливив неособисте голосування депутатів Верховної Ради.

Народила сина і брала його з собою у відрядження до Європарламенту.

У 2017 році стала співзасновницею Українського жіночого конгресу – публічної платформи для просування ідеї рівності між жінками та чоловіками в Україні. 

Повідомила про те, що в одному з європейських аеропортів зустріла комуніста Петра Симоненка.

У 2014 році обрана народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка (#23 у списку). Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

У 2012 році обрана народним депутатом України від партії УДАР (#16 у списку). Увійшла до фракції партії УДАР та Комітету з питань охорони здоров’я, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення охорони материнства та дитинства, репродуктивного здоров’я.

Як депутатка міськради не голосувала за крадіжку Гостинного двору.

У 2008 році призначена старшим консультантом організаційно-протокольного відділу Служби Державного Протоколу і Церемоніалу Секретаріату Президента України Віктора Ющенка.

У тому ж році обрана депутатом Київської міськради від Блоку Віталія Кличка, увійшла до постійної комісії з питань гуманітарної політики.

У 2005 році призначена головним консультантом організаційно-протокольного відділу Служби Державного Протоколу і Церемоніалу Секретаріату Президента України.

У 2003 році була помічником народного депутата України від блоку “Наша Україна” Олега Рибачука на громадських засадах, який пізніше очолив Адміністрацію Президента. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.