Фріз Ірина Василівна

Життєпис

Ірина Фріз – стала народною депутаткою IX скликання від партії “Європейська Солідарність” за списком як членкиня партії. Увійшла до Комітету з питань антикорупційної політики. Стала членкинею Центральної Ради партії “Європейська Солідарність”. Згодом була обрана членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 

Народну депутатку обрали  до Верховної Ради VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Вона була головою підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. 

Фріз працювала помічницею нардепа Петра Порошенка у Верховній Раді упродовж кількох каденцій. Також вона була завідувачкою прес сектору Служби Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, коли її очолював Порошенко.

Також Фріз призначили очільницею Мністерства ветеранів.

Хронологія подій

У 2025 році була однією з ініціаторів подання законопроєкту #13531 щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення. Ця ініціатива була спрямована на скасування обмежень для НАБУ та САП.

Не голосувала за проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році утрималась при голосуванні за так званий “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році не голосувала за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Ініціювала звернення до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, звернувши увагу на порушення закону про мобілізацію окремими постановами Кабінету Міністрів. Йшлося про те, що урядові рішення фактично звузили перелік осіб, які мають право на відстрочку, зокрема позбавивши цього права громадян, у яких є батьки або батьки чоловіка чи дружини з інвалідністю ІІ групи.

У 2023 році утрималась при голосуванні за проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Фріз ініціювала питання про зняття народної депутатки Мар’яни Безуглої з посади голови підкомітету з цивільного нагляду та контролю.

Цього ж року народна депутатка голосувала за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Фріс підтримала негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Цього ж року її обрали членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Народна депутатка підписала звернення до Голови Верховної Ради з проханням позбавити мандатів депутатів від заборонених проросійських партій.

У 2022 році проголосувала проти містобудівної “реформи” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році не голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році Фріз стала народною депутаткою IX скликання від партії “Європейська Солідарність” за списком як членкиня партії. Увійшла до Комітету з питань антикорупційної політики. Стала членкинею Центральної Ради партії “Європейська Солідарність”.

У 2018 році  стала авторкою правок до закону про внесення змін до законодавства з відновлення курсу України на членство в НАТО.

Згодом Фріз призначили очільницею Міністерства ветеранів, яке було новостовреним. У зв’язку з призначенням Верховна Рада підтримала її заяву про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

З 2017 по 2018 роки була неодноразово помічена за кнопкодавством.

Заявляла про те, що Михайла Саакашвілі треба видворити з України, бо він становить загрозу державності. 

У 2016 році працювала над розробкою законопроєкту “Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України”. Була співавторкою законопроєктів “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях”, “Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом російської федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів”.

У 2014 році була обрана народною депутаткою VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка” за списком як членкиня партії. Була головою підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, а також членкинею Мікрофінансової організації “Рівні можливості”.

У тому ж році до обрання працювала керівницею Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, до того – керівницею Головного управління суспільних комунікацій та інформації АП.

Також зареєструвала законопроєкт #1295, яким пропонувалося встановити відповідальність за заклики до непокори. Фріз пояснювала, що документ мав на меті притягати до відповідальності військових, які відмовлялись виконувати накази щодо захисту України. Водночас опозиція вбачала в ініціативі спробу обмежити критиків влади. Уже за кілька днів законопроєкт відкликали.

З 2013 по 2014 роках працювала прес секретаркою компанії “Інтерстарч Україна”, яка входить в групу “Укрпромінвест” і пов’язана з Петром Порошенком.

У 2012 році стала помічницею депутата Верховної Ради VII скликання Петра Порошенка.

З 2008 по 2013 роки працювала провідною спеціалісткою Апарату Ради Національного банку України.

З 2005 по 2006 роки працювала помічницею Секретаря Рада національної безпеки і оборони України після призначення на посаду голови Петра Порошенка, згодом стала завідувачкою прессектору Служби Секретаря РНБО. У 2006 році стала помічницею нардепа V скликання Петра Порошенка 

У 2003 році працювала помічницею народного депутата Верховної Ради IV скликання Петра Порошенка на платній основі.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.