Федоренко Ярослав Юрійович

Життєпис

Федоренко Ярослав — депутат Київської міської ради ІХ скликання. У 2020 році обраний від партії “Єдність” у Київраду (округ #6, Дніпровський район) та став секретарем комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Політик наголошував, що хотів стати членом бюджетної комісії, але зрештою домігся того, щоб його призначили бодай на посаду голов комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини. 

У 2016 році обійняв посаду генерального директора ТОВ “Фірмова мережа “Київхліб”, а згодом став головою наглядової ради цього товариства. Видання “Главком” звертало увагу на привілейоване становище кіосків “Київхліба” під час масового демонтажу МАФів у Києві. Ця фірма уклала угоду з містом, згідно з якою у разі наявності “Картки киянина” можна було отримати суттєву знижку.

Варто зауважити, що депутаткою Київради від “Єдності” стала ще одна представниця “Київхліб” – Інна Ярмоленко. Вона отримала мандат після смерті Олександра Омельченка.

Хронологія подій

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Ярослав Федоренко голосував за більшість земельних рішень, які містили корупційні ризики, так звані “туалетні схеми”, і потрапили до розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України.

Видання “Главком” звернуло увагу на привілейоване становище мережі “Київхліб” під час масштабного демонтажу незаконних МАФів біля станції метро “Мінська”. Комунальні служби демонтували сусідні тимчасові споруди, однак оминули кіоски “Київхліб”, розміщені на зеленій зоні (газонах) та безпосередньо біля ТРЦ Dream. Журналісти помітили розширення їхнього асортименту до повноцінних продуктів харчування, що суперечить початковій соціальній концепції мережі, а також на масові скарги містян щодо оминання цих точок комунальниками. Федоренко відповів, що кіоски розміщені законно, а підприємство виконує важливу соціальну функцію, продаючи пенсіонерам хліб по низьким цінам.

Політик голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році Федоренко проголосував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Депутат підтримав рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко. 

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США. 

Федоренко проголосував проти детального плану території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою. 

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до переробки документів. Розробка детального плану території вібудвалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році перейшов на посаду голови Постійної комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини. 

Депутат проголосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського. 

Федоренко підтримав побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Федоренко проголосував проти передачі орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято. 

Політик проголосував проти передачі ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році Федоренка обрали від партії “Єдності” у Київраду (округ #6, Дніпровський район) та став секретарем комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, а згодом очолив її.

У 2017 – 2023 роки політик очолював громадську організацію “Свідомі кияни”. Ця організація у подальшому почала виконувати функції громадської приймальні політика. 

У 2016 році політик обійняв посаду генерального директора ТОВ “Фірмова мережа “Київхліб”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.