Артеменко Сергій Вікторович

З огляду на те, що цей політик доволі нетривалий час працював народним депутатом і протягом цього періоду було менше 5 знакових голосувань, батарейка не відображається.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Артеменко Сергій — депутат Київської міської ради VІІІ та  ІX скликань. У 2020 році обраний від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #5, Дніпровський район) та став секретарем комісії з питань власності. 

Раніше був депутатом від “Блоку Леоніда Черновецького” та заступник голови Дніпровської районної у місті Києві ради V скликання. 

У 2012 році Артеменко був головою Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 214, на якому опозиція та журналісти зафіксували масові фальсифікації на користь Олеся Довгого

Повідомлялось, що окружна виборча комісія відмовлялась приймати протоколи дільничних виборчих комісій, які містили перевагу опозиційного кандидата Віктора Чумака. Крім того, Артеменко був призначений до виборчої комісії за квотою “Народної Партії”, а батько кандидата Довгого Станіслав Довгий входив у фракцію Народної Партії” у парламенті, що деякі оглядачі розцінили як конфлікт інтересів. Після судових оскаржень та публічного протистояння перемогу на виборах все ж здобув Віктор Чумак.

Артеменко з 2014 по 2019 рік був помічником на громадських засадах Віктора Чумака у Верховній Раді VІІІ скликання.

Депутат Артеменко після Революції Гідності очолив благодійний фонд “Дніпровська сила”. Як правило, на такі благодійні фонди чи громадські організації у подальшому виділяються бюджетні кошти для того, щоб депутати могли “засівати” свої округи.

Хронологія подій

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Артеменко голосував за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Депутат голосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році політик проголосував за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Артеменко голосував за детальний план території із будівництвом паркінгу на Пейзажній алеї та офісної будівлі на Киянівській 12. Ця ділянка належить очільниці “Фонду Кличка”.  Питання лобіював заступник мера Києва – Вячеслав Непоп. Така ініціатива обурила археологів, активних мешканців столиці та Аду Роговцеву, яка мешкає поблизу Пейзажної алеї. Археологи наголошували на тому, що на цій території є “культурний шар міста Ярослава”. Мінкульт заявив, що побудова такого паркінгу тут є неприпустимою. 

Важливо розуміти, що для розгляду цього питання міська влада вдалася до переробки документів. Розробка детального плану території відбувалася ще з 2016 року в межах бульвару Тараса Шевченка, вулиць Івана Франка, Ярославів Вал, Січових Стрільців, Вознесенський Узвіз, Воздвиженської, Володимирського узвозу, вулиці Хрещатик. Площа – 209 га. Але у договір на розробку були внесені зміни, якими площу детального плану території зменшили у 90 разів (!) і перетворили на детальний план площею 2.39 га у провулку Киянівський. Для легалізації цієї оборудки внесли і відповідні зміни в програму розробки містобудівної документації – замінили великий детальний план території, який реально розроблявся, на невеликий в провулку Киянівському.

У 2023 році Артеменко проголосував за проєкт рішення, яким Київрада передала товариству “ГЮВЕКСХАУС” ділянку на Оболоні. У парку Наталка на цій ділянці проводили незаконні роботи – звели прибудову до кесону не маючи жодних прав на землю. Кесон – це бетонна споруда у формі субмарини висотою 17 метрів, яка розташована в парку “Наталка” на Оболоні. Її ще називають “Труба”, “Сталінське метро”, “Підводний човен”. Споруді майже 100 років, будувалась вона в умовах повної секретності, адже мала бути важливим стратегічним об’єктом – це одна з частин недобудованого підземного тунелю під Дніпром.

Це питання особисто адвокатував міський голова Віталій Кличко навіть попри те, що проти порушника відкрили кримінальне провадження. Кличко повідомив, що будівництво веде його знайомий. Голос міського голови був вирішальним, бо за це питання віддали 61 голос. Таким чином товариство отримало в оренду землю на 10 років площею 1,28 га під ресторан або інші комерційні об’єкти.

Депутат підтримав перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Артеменко проголосував за побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Артеменко утримався під час голосування за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

Але політик підтримав передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році Артеменка обрали від партії “Європейська солідарність” у Київраду (округ #5, Дніпровський район). На момент балотування політик був директором товариства “НВМ – юридичний консалтинг”. Після обрання депутат став секретарем комісії з питань власності. 

У 2019 році балотувався у Верховну Раду від “Європейської солідарності” (округ № 215, місто Київ), але не пройшов, набравши 15,3% голосів. Артеменко посів третє місце після кандидата від “Слуги народу” Богдана Яременка та “свободівця” Андрія Іллєнка. На момент балотування у парламент політик теж був директором товариства “НВМ – юридичний консалтинг”. 

У 2015 році політик пройшов у Київраду від “Блоку Петра Порошенка” та став секретарем Постійної комісії з питань власності.

У 2014 році балотувався у парламент від “Блоку Петра  Порошенка” (№ 197 у виборчому списку), але не пройшов. На момент балотування був заступником директора юридичної фірми “АІ.ПІ. ЕНД СІ. КОНСАЛТ”. 

Депутат очолив благодійний фонд “Дніпровська сила”. Як правило, на такі благодійні фонди чи громадські організації у подальшому виділяються бюджетні кошти для того, щоб депутати могли “засівати” свої округи. На той момент заступником директора благодійного фонду “Дніпровська сила” був ще один політик – Тарас Криворучко.

Артеменко став помічником на громадських засадах Віктора Чумака у Верховній Раді VІІІ скликання.

У 2012 році був головою Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 214, на якому опозиція та журналісти зафіксували масові фальсифікації на користь Олеся Довгого. Повідомлялось, що окружна виборча комісія відмовлялась приймати протоколи дільничних виборчих комісій, які містили перевагу опозиційного кандидата Віктора Чумака. Крім того, Артеменко був призначений до виборчої комісії за квотою “Народної Партії”, а батько кандидата Довгого Станіслав Довгий входив у фракцію Народної Партії” у парламенті, що деякі політичні оглядачі розцінили як конфлікт інтересів. Після судових оскаржень та публічного протистояння перемогу на виборах все ж здобув Віктор Чумак.

З 2006 по 2010 рік був депутатом від “Блоку Леоніда Черновецького” та заступником голови Дніпровської районної у місті Києві ради V скликання.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

Поки нема голосів.