Як захистити Обсерваторну гірку у Києві від забудови?
Павлівський сквер та його околиці – одна з небагатьох зелених зон, що збереглася в історичному центрі Києва. Саме тут, як припускають історики, може бути поховання київського князя Олега.
Приватна компанія хоче звести впритул до скверу чергову багатоповерхівку. Засновником цієї фірми є звинувачений у держзраді «ексрегіонал» Володимир Сівкович, який в часи Януковича був заступником секретаря РНБО.
Забудовник продовжує спроби в судовому порядку поновити дозволи на будівництво та наполягає на визнанні нечинним Генплану Києва за цією адресою. Попри те що торік компанія вже програла у Верховному Суді.
Боротьба за цей сквер триває понад 20 років. Кияни неодноразово виходили на акції протесту, збирали підписи проти незаконного будівництва та брали участь у судових справах. На одній з акцій були присутні кінорежисер Роман Балаян, шоумен Андрій Джеджула, телеведуча Марічка Падалко та інші культурні діячі.
Яка позиція киян?
Марічка Падалко
телеведуча
Для мене було дуже важливо підтримати акцію та виступити проти цієї забудови. Павлівський сквер це затишне місце, де виросло вже не одне покоління. Тому ми були категорично проти того, щоби хоч найменший клаптик скверу у нас забрали та забудували.
Ця місцевість – це єдиний природний історико-культурний ландшафтний комплекс.
Фото: Мапа Реновації, Обсерваторна гірка
Про те, що Обсерваторна гірка та її схили – мають унікальний рекреаційний потенціал та історико-культурну цінність, розповідає громадський активіст та правозахисник Марк Зельдіч:
Чим цінна Обсеваторна гірка?
Марк Зельдіч
громадський активіст та правозахисник
Це фрагмент історичного ландшафту, що зберігся принаймні з давньоруських часів та історико-культурне середовище сер. ХІХ – п. ХХ століть з історичним плануванням, забудовою, своїм традиційним характером, атмосферою того часу і великою насиченістю пам’ятками архітектури та містобудування, історії та садово-паркового мистецтва і має реальні перспективи збільшення її культурного потенціалу. Тут розташована садиба художників-академіків Орловського та Пимоненка з меморіальними будиночками, в яких вони мешкали, а це – пам’ятки історії. Також є історичний Павлівський сквер, заснований 1905 року, старовинна лютеранська кірха з чудовими кольоровими вітражами. Усього 12 споруд — це пам’ятки місцевого значення та одна – національного значення.
Окрім того, в безпосередній близькості розташована Астрономічна обсерваторія Київський національний університет імені Тараса Шевченка, яка була побудована ще в середині XIX століття. Про це говорить начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури Наталія Войцещук у коментарі громадській ініціативі «Голка»:
Що відомо про Київську обсерваторію?
Наталія Войцещук
начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури
Київській обсерваторії більше 150 років – її побудували для університету Святого Володимира. Під час будівництва додаткового телескопу у 1860 року, при пристрої фундаментів, розкопали поховання знатного вельможі. За однією з версій це було поховання Київського князя Віщого Олега, тому дана місцевість отримала назву Олегова Гора. До 20-х років минулого століття при обсерваторії працювала служба точного часу. Раз на тиждень київські посадовці збиралися для звіряння годинників. Пережили прилади обсерваторії і евакуацію 1941-1944, а сьогодні більшість з них – експонати місцевого музею старовинних астрономічних приладів.
Астрономічна обсерваторія, фото Геннадія Мойсенко
Раніше обсерваторія була внесена в попередній список Об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте у зв’язку з ризиками забудови прилеглих територій цей статус вона поки що так і не отримала.
Згідно з режимами використання території пам’ятки місцевого значення «Визначне місце «Обсерваторна гірка» та охоронною зоною пам’ятки національного значення «Обсерваторія», земля, на якій запланували зводити багатоповерхівку, належить до першої підзони домінуючого природного ландшафту з високою історико-культурною цінністю. Нове будівництво, окрім реконструкції існуючих будівель без зміни їхніх параметрів, тут є забороненим.
Окрім того, поява на цій ділянці багатоповерхівки може призвести до пошкодження прилеглих пам’яток.
Чому тут не можна будувати?
Марк Зельдіч
громадський активіст та правозахисник
Обсерваторна гірка має складну дренажну систему, яку зруйнує будь-яке будівництво. Павлівський сквер стоїть на підземних струмках, що впадають у притоку Либіді – ручай Скоморох. Фахівці кажуть, що це одна з найпроблемніших ділянок Києва з точки зору перспективи підтоплення. Тим більше, що будівництво тут багатоповерхівки спричинить зсуви ґрунту і руйнування комплексу Астрономічної обсерваторії Київського університету
ПрАТ «Авіакомпанія «Віта» стало власником нежитлового приміщення на вулиці Гоголівській 32-В ще за часів мера Олександра Омельченка. Тоді Головне управління майна КМДА та комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» підписали із забудовником інвестиційний договір про реконструкцію історичної будівлі. А вже за 4 роки Київрада передала компанії земельну ділянку за цією адресою в оренду на 25 років.
Будівля, яку компанія отримала у власність, була зведена наприкінці XIX століття. Це одноповерхова садиба з мансардою, побудована за проєктом архітектора А.К. Краусса.
Фото: Дореволюційна садиба, Мапа Реновації.
За рік після отримання забудовником права оренди у будинку сталася пожежа, у звʼязку з чим він почав поступово руйнуватися. Сьогодні будівля перебуває у критичному стані – дах та перекриття обвалилися.
Згідно з інвестиційним договором, забудовник мав провести реконструкцію цього флігеля, проте натомість подавав на погодження проєкти нового будівництва.
На час викупу будівлі і отримання ділянки в оренду співзасновником ПрАТ «Авіакомпанія «ВІТА» був ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович. Про що писали «Наші гроші». З того часу бенефіціарні власники неодноразово змінювался і наразі компанія належить Олександру Байдацькому та ТОВ «Магнус».
Завдяки активному протистоянню громадськості, будівництво довго не могли розпочати. Восени 2010 місцеві мешканці організували велику акцію протесту проти забудови скверу. Тоді до неї приєдналися вже згадані діячі культури Балаян, Джеджула та Сумська.
Пізніше Роман Балаян, Мирослав Попович, Максим Стріха та інші культурні діячі направили тодішньому голові КМДА Олександру Попову листа з проханням заборонити будь-яке будівництво в межах Обсерваторної гірки.
Проте забудовник провів підготовчі земляні роботи, розчистив територію, уклав залізобетонні плити та видалив зелені насадження.
Фото: Земельна ділянка, відведена під будівництво, Мапа Реновації
Тоді в ході перевірок представники Мінкульту встановили, що забудовник не отримав необхідну дозвільну та погоджувальну документацію від органів охорони культурної спадщини, у зв’язку з чим на Авіакомпанію «Віта» було накладено штраф.
Згодом Державна архітектурно-будівельна інспекція скасувала дозвіл на будівництво, а Київрада тимчасово заборонила використовувати ділянку до усунення порушень. Згідно з цим рішення забудовник мав отримати нові містобудівні умови та обмеження забудови, дозвіл на проведення земляних робіт, а також погодити з Мінкультом нове історико-містобудівне обґрунтування використання земельної ділянки. Проте за відведений для цього шестимісячний строк, документи так і не були приведені у відповідність.
Після кількарічної перерви Авіакомпанії «Віта» таки вдалося отримати новий дозвіл на будівництво. За зверненнями активістів та тодішньої депутатки Київради Ольги Балицької провели перевірку правомірності видачі містобудівних умов та обмежень забудови цієї ділянки. Зрештою встановили, що ця забудова суперечить Генплану Києва. Тому за результатами перевірки дія містобудівних умов та обмежень була скасована. Пізніше це також стало підставою для анулювання дозволу на проведення будівельних робіт. Забудовник намагався в судовому порядку оскаржити це рішення, проте програв у Верховному Суді.
Протягом років боротьби активісти неодноразово отримували погрози та зазнавали переслідувань. Про це писала активістка Аліна Артюх, яка багато років захищає Павлівський сквер та Обсерваторну гірку:
Як погрожували активістам?
Аліна Артюх
активістка
Історія компанії Сівковича – доволі похмурий детектив. Ми, активні громадяни, не раз відчували на собі відгомін цього юридичного задзеркалля. «Как для трупа Вы слишком хорошо выглядите», – це «комплімент» від юриста компанії, який почула 10 років втому у відповідь на ремарку про погрози активістам від функціонерів компанії. Активістів, що намагалися демонтувати паркан переслідували тітушки. На електронну пошту їм надходили погрози. Хтось обстріляв вікна одного з найактивніших борців за збереження Обсерваторної гірки. До іншої активістки якийсь кримінального виду субʼєкт ліз у вікно пожежною драбиною. І всі ці «випадковості» ставалися у піки загострення боротьби.
Також про тиск заявляла колишня міністерка розвитку громад та територій Альона Бабак. В лютому 2020 року під час виступу у Верховній раді, перед голосуванням за її відставку, Бабак заявила, що з нею почали боротьбу через анулювання дозволів на будівництво на деяких об’єктах у Києві, зокрема йшлося й про ділянку на Гоголівській.
Що у промові сказала міністр?
Альона Бабак
колишня міністерка розвитку громад та територій
Я хочу також сказати тим, хто розпочав боротьбу зі мною особисто в пресі через анулювання дозволів на Вільшанській, на Гоголівській, і ці люди скоро почнуть будівництво біля Палацу «Україна» та на Івана Франка, – друзі-кияни не будуть стояти осторонь, вони вийдуть проти вас
Авіакомпанія «Віта» не полишила спроб у судовому порядку повернути дозволи на будівництво та домогтися змін у Генплані. Компанія змінила місце реєстрації з Києва на Дніпро і це дозволило запустити судову справу по новому колу.
У грудні минулого року Верховний Суд виніс рішення, яким мав остаточно поставити крапку у цій справі. Тоді судді залишили позов Авіакомпанії «Віта» без задоволення. Проте забудовник подав до суду нову редакцію своїх позовних вимог і справа знову перейшла на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У квітні відбулося засідання, за результатами якого, суд закрив провадження в частині вимог про поновлення дозволів на будівництво, а вимогу щодо визнання нечинним Генплану за цією адресою передав на розгляд до Києва. Тепер цю справу розглядатиме Київський окружний адміністративний суд.
Чи минула загроза?
Марк Зельдіч
громадський активіст та правозахисник
Ця ухвала ще може бути оскаржена і скоріш за все таки буде оскаржена забудовником в апеляції, касації, тож будемо чекати. Але бліцкриг не вдався. Тобто протягнути в одному рішенні щоб і дозвіл був, і щоб вже хоч завтра можна було почати будувати в них не вийшло. Але загроза не минула, тому ми не розслабляємося і продовжуємо боротьбу вже в Києві.
Активісти неодноразово зверталися до Київради з проханням розірвати договір оренди, створити історико-культурний ландшафтний заповідник, а також викупити історичну будівлю із приватної власності Авіакомпанії «Віта».
Секретар Київради Володимир Бондаренко у коментарі громадській ініціативі «Голка» зазначає:
Які плани у Київради?
Володимир Бондаренко
Секретар Київради
Щодо «Авіакомпанія «Віта», то ми плануємо розривати договір. А от що стосується викупу будівлі, то на період воєнного стану це не вбачається можливим.
Нагадаємо, Київрада обіцяла розірвати договір оранди з ТОВ «Рестін», яке намагається забудувати територію Музею видатних українських діячів, але наразі депутати міськради так і не підтримали це питання у сесійній залі. Повторно його мають розглянути на сесії наприкінці травня.
Також невирішеним залишається питання щодо блокування забудови Літературного скверу.
Спеціально для “Лівого Берега”
