Як контрольна картка благоустрою стала дахом корупційних схем в Києві
Брутальне знищення “садиби Зеленських” в Києві, спонукало владу шукати шляхи захисту історичних будівель, які не відповідають критеріям пам’яток, але є важливою складовою традиційного історичного середовища.
У парламенті з’явився відповідний проєкт (11481), який проналізувала “Голка” і це дійсно революційний підхід. У той же час влада Києва ініціювала захист вікових будівель, але залишає корупційні схеми. Мова про контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою, які не передбачені законом і дають можливість будувати “своїм”. І це точно не захистить історичні будівлі.
Схема діє не один рік. Представники Антикорупційної ради при мері столиці 7 років тому визнали, що не вирішили проблему. Усі три скликання Київради під головуванням Віталія Кличка ліквідувати цю схему, але все не виходить. Та дивує те, що корупція тут посилюється на вимогу тих, хто себе називає “пам’яткоохоронцями”.

Контрольна картка – не передбачена законом. Це вигадка влади Києва. Це важлива складова забезпечення корупційного даху будівництву з порушеннями. І за це відповідає Департамент територіального контролю.
Кафе і магазини на перших поверхах з капітальними прибудовами – це захоплення землі під виглядом “реконструкції без зміни зовнішніх розмірів приміщень” під захистом Контрольних карток. Огородження додаткової землі, щоб забудовнику було де розгорнутися, також завдяки ним. Таку саме схему застосували і під час демонтажу будівлі Квіти України.
Ці ж картки використовуються для захисту незаконного будівництва від громадськості.
Відповідно до Правил благоустрою Києва (пункт 15.2.7), картка видається Департаментом “за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам”. Тобто, її надання – це підтвердження уповноваженого підрозділу КМДА, що заплановане будівництво законне.
Якщо місцеві мешканці викликають поліцейських, то ті відразу запитують цю карту – якщо є, то забудовник з КМДА домовився і далі вже нічого не перевіряють. Ну а якщо приховати незаконність будівництва неможливо, то в КМДА просто анулюють цю картку. Так влада Києва показує, що нібито щось робить.

Скрин з Fb-сторінки Директора департаменту Тимура Ткаченка
Якщо забудовник хоче жити за законом, його переконуватимуть в стилі рекету із 90-х. Спочатку він отримає припис з вимогою усунути порушення Правил благоустрою. Якщо натяк не зрозуміють, Департамент надає доручення Комунальному підприємству “Київблагоустрій” демонтувати “самовільно встановлені” прибудови, тераси, паркани, рихтування, складовані будівельні матеріали тощо.
Система зловживань із Контрольними картками базується на найбільш безпечному для виконавців алгоритмі побудови схем. Стаття 19 Конституції вимагає від органів влади і їх посадових осіб діяти в порядку та спосіб, встановлені законами.
Але стаття 144 встановлює обов’язковість виконання на відповідній території рішень, прийнятих місцевою владою. Тому якщо та затверджує порядок дій, що суперечить вимогам законів, чиновники отримують можливість безкарно порушувати закони. Оскаржити такі незаконні дії в суді не складно. Закони мають вищу силу. Але це займає час і притягнути винних до відповідальності неможливо.
Нанесені діями Департаменту збитки багаторазово перевищать суму хабарів за видачу картки і ніхто їх не компенсує. Дешевше заплатити відразу.
Але ці силові методи переконання забудовників не можуть бути використані для захисту історичних будівель, які демонтують швидше, ніж Департамент встигне за процедурою видати доручення КП “Київблагоустрій” на вжиття дій. Тож варто детально розібратися, що ж після знесення “садиби Зеленських” пропонує Київрада.

Запропонований до розгляду Київради Проєкт передбачає зміни до Правил благоустрою. Для отримання контрольної картки при проведенні будівельних робіт чи знесенні будівлі, віком більше 100 років, замовник зобов’язаний подати рішення Консультаційної ради, яка діє при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
Ця рада приймає таке рішення після розгляду Облікової картки на будівлю, складеної за вимогами для пам’яток. Власники таких будівель зобов’язані їх відновити за свій рахунок у разі пошкодження чи руйнування.
Аналогічний проєкт подавався торік після скандального знесення 200-річного будинку на Ярославській (автори: секретар Київради Володимир Бондаренко, співголова фракції УДАР Дмитро Білоцерковець, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко).
Це спрацювало б, якби законодавство забороняло проведення будівництва за відсутності такої картки. Закон “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” передбачає, що будь-який документ, за відсутності якого певні дії заборонені, є документом дозвільного характеру. Але в Україні не існує такого дозвільного документу, як “Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою”. Закон передбачає існування Дозволу на порушення об’єктів благоустрою. Та це не контрольна картка.
За законом “Про благоустрій населених пунктів”, дозвіл не вимагається, якщо наявне право на проведення підготовчих чи будівельних робіт (стаття 26-1). Дозвіл не потрібен навіть за відсутності права на будівельні роботи, якщо у замовника оформлене право власності чи користування земельною ділянкою.
Тому зміни процедури отримання Контрольної картки жодним чином нездатні надійно захистити історичні будівлі, бо цей документ сам по собі жодним чином не впливає на право проведення будівельних робіт.
Власне, для цього висновку не обов’язково розписувати все детально – достатньо заяви КМДА з приводу демонтажу будівлі на Ярославській.

Повідомлення КМДА щодо знесення будівлі на Ярославській
Тоді Контрольну картку забудовнику анулювали 31 липня, а 10 серпня він без жодних негативних наслідків для себе зніс історичну будівлю.

Раніше законодавство не містило достатніх запобіжників. Тому місцеві ради в правилах благоустрою вигадували свої власні дозволи і ордери, які мав обов’язково отримати замовник будівництва на додачу до визначених законами.
Але в 2011 році, змінами в закон про благоустрій прямо встановили, що Правила не можуть передбачати обов’язок отримання будь-яких документів дозвільного характеру та повноважень органів влади на видачу подібних документів.
У Київраді недовго сумували – просто “скасували” раніше вигаданий дозвіл (ордер), замінивши по тексту правил його назву на нинішню Контрольну картку. Усі вимоги щодо обов’язковості отримання її при будівництві залишилися без змін, але додали визначення, що це просто документ “на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням”.
Ці очевидні махінації не сподобалися прокуратурі, але її протест відхилила Київрада. Депутати проголосували, що Контрольна картка не є документом дозвільного характеру, а прокурор просто… помилився.
З 2012 року чергову вигадану місцевою владою лазівку спробували прикрити – змінами в профільний закон (нова стаття 26-1) і започаткували Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою. Місцеві ради мали на підставі Типового порядку затвердити власний Порядок видачі відповідних дозволів. А у разі якщо власного Порядку нема, то має застосовуватися Типовий порядок.
Кабмін Миколи Азарова вчасно Типовий порядок не затвердив, чим створив правовий вакуум. Київрада знову не розгубилася. Внесла уточнення, що такі картки вводять, поки не затвердять власний Порядок видачі дозволів відповідно до вимог Закону.
Останню дірку уряд закрив лише в розпал Революції Гідності – Типовий порядок почав діяти з кінця 2013 року. Саме з цього дня, Контрольна картка мала остаточно зникнути, а КМДА мала слідувати урядовому Типовому порядку. Але чиновники продовжували штампувати Контрольні картки, посилаючись на протизаконне рішення Київради.
Вже в квітні 2014 року, нове керівництво КМДА спробувало повернутися в правове поле – розпочалися громадські обговорення проєкту Порядку видачі дозволів. Але мером обрали Кличка і в результаті все зроблене після втечі Януковича відкинули. Так залишилася схема часів Леоніда Черновецького та Олександра Попова.
З того часу Київрада постійно у планах підготовки проектів регуляторних актів приймала рішення розробити Порядок видачі дозволів на порушення благоустрою. Обіцянка почати виконувати вимогу Закону і знищити побудовану на Контрольних картках корупційну схему, перетворилася в одну з київських традицій.
Уперше таке рішення Київрада прийняла 2014 року (п. 21 Плану) і зобов’язала Департамент міського благоустрою розробити проєкт не пізніше першого півріччя наступного року. Потім вирішили розробити протягом 2015 року (п. 24). Не виконали і перенесли спочатку на 2016 рік (п. 13), потім на 2017 (п. 23), 2018 (п. 11), 2019 (п. 7), 2020 (п. 2), 2021 (п. 3), 2022 (п. 2), 2023 (п. 10). Ну і в цьому році (п. 3), традиційно, знову мають розробити.

Фрагмент Плану діяльності Київради з підготовки проєктів регуляторних актів на 2024 рік
Перший раз в епоху Кличка, проєкт Порядку розробили та оприлюдили восени 2016 року. Вже через рік розпочали обговорення нового аналогічного проєкту. Останні відомий проєкт Порядку розробили та оприлюднили в червні 2020 року. Але всі вони так і помирали в стінах КМДА, навіть не в Київраді.

Вже згаданий минулорічний проєкт Київради про захист історичних будівель, позиціонувався Кличком, як один із кроків виконання петиції, яку підписали понад 6 тис киян.

Відповідь Кличка на петицію з вимогою заборони зносу історичних будівель
Білоцерковець, як співавтор проєкту, був директором Департаменту міського благоустрою КМДА (2014 – 2016 роки). Після цього і дотепер він є радником Кличка з питань благоустрою. Як директор Департаменту, він відповідав за надання Контрольних карток та мав забезпечити розробку Порядку надання дозволів на порушення об’єктів благоустрою, хоча за законом був зобов’язаний дотримуватися затверджених урядом правил.
При цьому, ті, хто називає себе “пам’яткоохоронцями” вимагали затвердити корупційного проєкту ще торік та продовжують це робити.

Повідомлення про масову акцію під Київрадою від ГО “Спадщина Київ”
Подібні дії можуть свідчити про наявність у громадських активістів недоліків у знаннях законодавства в сферах благоустрою та містобудування, що і дозволяє міській владі маніпулювати.
Як вже зазначалося, діючі Правила благоустрою Києва передбачають надання Контрольних карток лише на період до затвердження Порядку надання дозволів. Дозволи на порушення об’єктів благоустрою, в свою чергу, непотрібно отримувати при будівництві. Тому у разі прийняття Київрадою цього проєкту, наступна ліквідація корупційної схеми шляхом затвердження Порядку надання дозволів буде означати автоматичне скасування щойно встановленого захисту історичних будівель. А це створює ризик використання міською владою тих самих “пам’яткоохоронців” вже для захисту всієї корупційної схеми із наданням Контрольних карток.

У цьому значну роль може відіграти призначення Олексія Кулеби Віцепрем’єром та Міністром розвитку громад та територій. Кулеба не усунув цю корупційну схему як посадовець КМДА. З 2019 по 2020 рік, він очолював Департамент благоустрою КМДА. Саме Кулеба подавав проєкт Порядку про видачу дозволів на порушення об’єктів благоустрою. Чиновник достеменно мав знати, що надання Контрольних карток порушує вимоги Закону.
Далі він перейшов на посаду першого заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. Саме Кулеба відповідав за благоустрій, мав робити відповідні подання від КМДА проєктів рішень Київради і спрямовувати та контролювати діяльність Департаменту благоустрою, який йому підпорядковувався.

Обов’язки Кулеби, як першого заступника голови КМДА
Тобто, Кулеба мав подати проєкт про затвердження Порядку видачі дозволів, який він сам, як директор Департаменту, подавав раніше у КМДА для проходження консультацій з громадськістю. Більше того він міг примусити Департамент благоустрою припинити порушувати вимоги закону та розпочати видавати Дозволи з використанням затвердженого Кабміном Типового порядку. Але де-факто, щоб припинити порушення, нічого так і не зробив.
В КМДА йому могли просто не дозволити змінити ситуацію. Зрештою він підпорядковувався меру. Але наразі Кулеба очолює міністерство, що не лише формує, але має забезпечувати реалізацію державної політики у сферах благоустрою та містобудування. Тепер вирішити цю проблему – його обов’язок.
Якщо нічого не зміниться, то тиск на КМДА з боку Офісу Президента – це виключно війна за контроль над місцевими корупційними потоками, під час якої жодна “курка, що несе золоті яйця” не повинна постраждати.
Спеціально для “Лівого берега”