Виборчі системи: як за відсутності виборів працюють місцеві ради та парламент?
Через рік мають відбутися місцеві вибори за умов перемоги. Якщо ж війна затягнеться, то місцеві ради, як і парламент, можуть розраховувати лише на тих, кого виборці обрали на попередніх місцевих виборах у 2020 році. Але ситуація на національному і на місцевому рівнях доволі різна. Справа в тому, що вибори у Верховну Раду і в місцеві ради відбувалися за різними виборчими системами.
У парламенті, де є представники окремих округів – мажоритарники, бракує мало не десятої частини складу ради. А на місцях – ситуація значно краща. І це обумовлено тим, що у 2020 році вже діяв Виборчий кодекс і партійна система спустилася до всіх громад, де було понад десять тисяч виборців. Саме партійна система навіть із напіввідкритими списками в часи війни продемонструвала більшу стійкість.
Громадська ініціатива “Голка” з’ясувала, як працюють в умовах війни обласні ради та міські ради обласних центрів.
Після Революції Гідності парламент переобирали двічі. І двічі він працював без мажоритарників з тимчасово окупованих територій. Здавалося б, можна було зробити висновки і завчасно змінити законодавство та провести парламентські вибори 2019 року за іншою політичною системою, щоб в умовах війни інституція була більш захищеною і мала максимальне представництво. Тим більше, що громадський сектор вимагав роками проводити вибори не за законом Януковича, а за відкритими списками.
Стоп-кадр з сюжету ТСН. Акція на підтримку виборчої реформи, 2018 рік
Але тоді мажоритарну систему залишили, бо політичні сили, які були в парламенті попереднього скликання, сподівалися, що саме мажоритарні округи допоможуть збалансувати великий рейтинг “Слуг народу”. Ця ставка не спрацювала – на багатьох мажоритарних округах голосували не за конкретного кандидата від майбутньої монобільшості, а за новий бренд – “Слугу народу”, від якого обрали президента Володимира Зеленського.
В останні дні роботи парламенту попереднього скликання, нардепи, перед тим, як скласти свої повноваження, таки зібралися із силами та підтримали Виборчий кодекс із відкритими списками.
Але через те, що вибори у парламент вже відбулися за старою мажоритарною системою, наразі у Верховній Раді немає предстаників майже 40 округів (!).
Здебільшого це тимчасово окуповані території, але є й ті округи, де нардепи самі склали мандати. Окрім того представник одного з округів Чернігівщини помер (Антон Поляков, 206 округ – Чернігівщина) і вибори, які мали пройти навесні 2022 року через повномасштабне вторгнення, не відбулися.
Очільник громадської організації “Центр спільних дій” Олег Рибачук зазначає, що виборчу реформу не провели вчасно через те, що в лідерів політичних партій була ментальність партійних вождів:
Афіша про захід нардепа Антона Яценка в окрузі у передвиборчий рік
І тут варто нагадати, що після того, як вступив у дію Виборчий кодекс і пройшли місцеві вибори саме мажоритарники спробували повернути мажоритарку і зареєстрували відповідний законопроєкт (6444), який, на щастя, так і не розглянули.
Зараз навіть кілька десятків голосів для парламенту можуть стати вирішальними під час голосування. До прикладу, критично бракує голосів, коли йдеться про такі важливі питання як деколонізація.
Олег Рибачук зауважує, що коли на місцях ввели партійну систему з напіввідкритими списками, то є результати – такої масштабної проблеми з відсутністю депутатів в радах, як у парламенті, немає, бо нема мажоритарників:
Фото: нардепа СН Дмитра Гуріна. Листівка, яку роздавали у парламенті перед голосуванням
До речі, тоді, коли парламент обговорював, якою буде виборча квота, чи не вирішальну роль тут зіграли представники ОПЗЖ, які пропонували підвищенням квоти “вдосконалити” Виборчий кодекс. Таким чином відкриті списки стали напіввідкритими і зокрема ОПЗЖ проводило в місцеві ради тих, хто їм був потрібний.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в умовах війни має вирішувати доволі складну задачу – знаходити достатню кількість парламентарів для голосування.
Більше того через мажоритарну систему досі залишаються депутатами Миколу Тищенка (Київ, округ 219), який перебуває під домашнім арештом, та Олександра Дубінського (Київщина, округ 94), якого звинувачують у державній зраді. Вони були обрані як представники “Слуг народу”. Якби вони зайшли через партійний список – питання з їхніми мандатами можна було б спробувати вирішити. Так, після скандальної поїздки за кордон нардеп-списочник Юрій Арістов склав мандат, а Тищенка після поїздки до Таїланду лише виключили з фракції.
З початку повномасштабної війни і до кінця вересня в облрадах склали мандати 148 депутатів, а приступили до виконання повноважень 90 депутати.
Така розбіжність обумовлена тим, що на Запорізькій облраді, де 23 депутати склали мандати, жоден не набув повноважень. Остання сесія облради відбулась ще в березні 2022 року. А ще близько десяти депутатів облрад, які втратили мандати, представляли нині заборонені партії. З огляду на те, що партії заборонили – їхні представники більше у раду потрапити не можуть.
Що стосується міських рад в обласних центрах, то тут втратили повноваження 102 депутатів, а набули – 58. Тут ситуація з депутатами заборонених партій аналогічна. Так, у Черкаській міськраді замість 3 депутатів, які представляли ОПЗЖ і які втратили мандати, не зайшов жоден.
У деяких радах депутати заборонених партій встигли розформувати фракції, аби уникнути втрати мандату. Так у Миколаївській міській раді депутат Артем Ільюк, який у 2014 році, будучи нардепоп голосував за “диктаторські закони”, повідомив про відсутність фракції політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Представники забороненої партії стали позафракційними і залишилися з мандатами.
Але тут депутати міськради проявили творчий підхід і змогли таки одного політика з ексОПЗЖ позбавити мандату. У лютому 2024 року його вигнали з ради через несплату аліментів на утримання дитини та “враховуючи відкриту публічну антиукраїнську позицію та діяльність.”
Відповідь Миколаївської міськради на запит “Голки”
І тут варто нагадати, що уряд вже кілька років як подав проєкт, який дозволяє очистити місцеві ради від депутатів, що були обрані від заборонених партій (7476). Проте парламент його так і не розглядає. Якби таку законодавчу ініціативу прийняли, то на місцях не довелося б шукати творчі аргументи для того, щоб очистити місцеві ради, а громадський сектор не блокував би призначення таких політиків на керівні посади в комісіях, як це було в Київраді із депутатом-адвокатом Медведчука.
Та навіть за відкритих партійних списків для введення депутатів у повноваження треба засідання територіальної виборчої комісії. Як правило, політичні партії можуть оплачують роботу своїх членів комісій готівкою і у міжвиборчий період ніхто не зацікавлений працювати просто так. Більше того, частина членів комісій могла виїхати за кордон або змінити місце проживання. І тому може постати питання кворуму.
У Чернігівській міській раді жоден з 4 політиків, які мали вступити у повноваження, не отримав мандат. Причина – відсутність кворуму.
Загалом міські ради менш охоче повідомляють про причини ненабуття депутатами повноважень, ніж обласні ради.
На Київщині з введенням у повноваження нових депутатів теж є проблеми. Так, у Бучанській райраді достроково припинили свої повноваження 21 депутат, проте набуло повноважень тільки 4, оскільки Бучанська районна територіальна виборча комісія більше рішень не надсилала. З яких причин – райрада не уточнює.
На Київщині громадська ініціатива “Голка” направила звернення до 25 селищних, міських та районних рад і загалом територіальні виборчі комісії працюють навіть в тих громадах, які найбільше постраждали від тимчасової окупації, зокрема в Бородянці.
Але при цьому в Коцюбинському, що є анклавом Києва та жодного дня окупованим не було, рішень від територіальної виборчої комісії до Коцюбинської селищної ради не надходило, хоча повноваження тут склало 2 депутати, один ще в лютому 2023 року.
Причини, з яких територіальна виборча комісія не надсилає рішень секретарка Коцюбинської селищної ради Юлія Главацька (“Нові обличчя”) не повідомляє.
Ось який діалог відбувся у чаті коцюбинської ТВК, коли два роки тому постало питання щодо введення нового депутата у повноваження. Члена ТВК, який підняв це питання, навіть не пізнали в чаті, який, вочевидь, роками не працює. Навіть відповідні документи не допомогли зорієнтуватися.
Знімок екрану з чату Коцюбинської ТВК
До цього часу ТВК так і не ввело в повноваження нових депутатів.
Народна депутатка Аліна Загоруйко (“Слуга народу”), яка очолює підкомітет з питань виборів, зазначає, що порушення з боку виборчих комісій можуть мати місце, але Центральна виборча комісія на це реагує:
Загоруйко наголошує, що Виборчий кодекс не зможе вирішити всі проблеми, зокрема такі, як продаж партіями своїх квот у ТВК, і треба оновлювати і законодавство, яке стосується політичних партій:
У Ірпінською міськраді склалася доволі дивна ситуація. Громадській ініціативі “Голка” повідомили, що не ведуть обліку депутатів, які припинили і набули повноваження. І ця відповідь надійшла за підписом Анжели Макеєвої (“Слуга народу”), секретаря ради, яка має стежити за кворумом. Нещодавно виник скандал через те, що Мінюст повідомив, що диплому, який собі приписала Макеєва, офіційно не видавали.
Уривок з відповіді “Голці” від Ірпінської міської ради
Якщо говорити про представників заборонених партій, то на Київщині у Фастові та Бориспільській районній раді не визнали сумарно обраними 5 нових депутатів, бо вони представляли б ОПЗЖ, якої вже юридично не існує. Але за відсутності кількох депутатів тут ради можуть працювати без проблем.
Народна Аліна Загоруйко зазначає, що відкриті списки дійсно працюють, але на перших виборах до парламенту після перемоги, на думку народної депутатки, має діяти пропорційна система закритих списків:
Війна дійсно гостро проявила ризики мажоритарної системи, яка суттєво послаблює парламент як інституцію. Наразі невідомо, за якою системою відбуватимуться повоєнні вибори, бо ситуація може суттєво змінюватися. Але це питання точно потребуватиме обговорень у суспільстві.
Спеціально для “Лівого берега”
