Врятувати Пирогів. Як майже 20 років триває в судах битва за землю поблизу Музею?
Околиці найбільшого музею просто неба в Європі можуть знищити. 17 років прокуратура веде боротьбу за збереження цих земель. Журналістські розслідування довели, що сліди тут ведуть до партнера колишнього нардепа-ексрегіонала Василя Хмельницького — Андрія Іванова.
Більше того, саме ця земля фігурує у не так давно виявлених “понятійках” забудовників, що могли міститися на комп’ютері офісу “смотрящего” за Києвом Дениса Комарницького. Це — соратник ексмера Леоніда Черновецького. Мова про 230 га особливо цінної землі у столиці, з яких майже 160 га прокуратура намагається досі повернути у судовому порядку.
Цю територію мав би захистити президентський указ Віктора Ющенка, де йдеться про те, що уряд мав би припинити незаконне використання ділянок не лише Музею, а й в його охоронних зонах і розглянути питання розширення території Музею.
Але наказом Мінкульту охоронні зони де-факто зменшили і тепер прокуратурі через це теж доводиться судитися.
Фото: Моя Україна
Громадська ініціатива “Голка” з’ясовувала, чому за 17 років так і не вийшло врятувати землі довкола Пирогово.
У президентському указі йдеться: “рекомендувати Генпрокуратурі перевірити законність рішень Київської міської ради щодо надання земельних ділянок в охоронній зоні Музею та вжити в разі необхідності в установленому порядку відповідних заходів реагування.”
Що ж не так із рішеннями Київради, які перевірила прокуратура?
За даними журналістів Bihus.info серед сторін угоди (т. зв. “понятійки” Комарницького) були забудовник і чинний нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, син ексмера Леоніда Черновецького — Степан Черновецький та вже згаданий Андрій Іванов:
“У понятійці йдеться про те, що Андрій Іванов та Степан Черновецький планують забудувати цю земельну ділянку, а Вадим Столар повинен допомогти у вирішенні питань з усіма інстанціями: “Забезпечити прийняття Київрадою детального плану території до кінця року; Забезпечити рішення Київради про дозвіл будувати багатоповерхівки (не менше 9 поверхів); Забезпечити видачу містобудівних умов; Затвердити знижені орендні ставки на землю”. За ці послуги Столару нібито пропонують 15 мільйонів доларів”.
Так от, ця “понятійка” виникла не просто так. Близько 20 років тому Київрада передала землі в оренду сільськогосподарського ТОВ Агрокомбінат “Хотівський”. Тоді Агрокомбінат справді використовував ділянки за призначенням та займався на них сільськогосподарською діяльністю.
Проте вже за часів Черновецького на “нічному засіданні” Київради частина цих земель передали у власність житлово-будівельних кооперативів, які створили завдяки паспортним даним столичних студентів та інших осіб, які навіть не були киянами. На 15 людей могли виділити понад тисячу га землі, до якої могли входити і природно-заповідний фонд і культурна спадщина. Тоді одіозний секретар Київради Олесь Довгий таку схему назвав “допомогою молоді”. Аби розкрити схему журналістські розслідування тривали до півроку.
Аналогічну схему з коорперативами використали і під час дерибану Біличанського лісу столиці — студенти писали заяви, аби отримати землю, їм давали за це кілька сотень гривень, а вони підписували довіреність на потрібну особу, яка мала нею розпорядитися. Щоправда, її використали депутати прилеглих до Києва рад, аби дерибанити столичні землі.
Така ж схема дозволила змінити цільове призначення земель довкола Пирогово із сільськогосподарського — під забудову. Пізніше прокуратурі в судовому порядку вдалося повернути цю частину земель у власність міста. Після Революції Гідності Київрада ініціювала розірвання договору на частину ділянок, які продовжували перебувати в оренді у Агрокомбінату.
Проте вже за кілька років підприємство повернуло собі право користування кількома земельними ділянками, скориставшись послугами Держреєстраторів. Прокуратура в судах вже неодноразово доводила незаконність реєстрації оренди на ці землі.
Начальник відділу Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Іван Дутчин пояснює, чому правоохоронці захищають ці землі:
Чому правоохоронці захищають ці землі?
Іван Дутчин
Начальник відділу Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора
Прокуратура захищає землі історико-культурного призначення з розташованими на них пам’ятками археології, архітектури і іншим об’єктами культурної спадщини, які є національним надбанням народу України та розкривають життя минулих поколінь у тому числі характер мистецтва та зодчества у різні культурно-історичні періоди.
Що стосується позовів Офісу генпрокурора із забудовниками стосовно Пирогово, то їх наразі є 4. Загальна площа земель, які повертають в судовому порядку майже 160 га. Усі ці справи стосуються товариства “Хотівське” і розглядаються вони різними судами.
Одна справа на розгляді у Господарському суді міста Києва (суддя Василь Мельник), дві у Північному апеляційному суді (судді Олександра Агрікова, Антоніна Мальченко, Тетяна Козир; а також судді Іван Вовк, Валентин Палій, Олександр Сибіга), а одна вже дійшла до Верховного Суду і її розглядає Касаційний господарський суд (суддя Інна Берднік).
Втім попри відсутність юридичного права користування земельними ділянками, Агрокомбінат “Хотівський” продовжує розглядати їх як основу для реалізації свого девелоперського проєкту.
Показовими є події, що торік відбулися на засіданні екологічної комісії Київради. Тоді за поданням депутатки від “Слуги Народу” Ксенії Семенової винесли питання щодо створення об’єкту природно-заповідного фонду на одній із земельних ділянок поблизу музею, яку свого часу прокуратура повернула у власність міста.
Представниця Агрокомбінату “Хотівський”, Ганна Іщенко, яка до того ж раніше захищала інтереси кількох житлових кооперативів зазначила:
Яка позиція агрокомбінату “Хотівський”?
Ганна Іщенко
Представниця Агрокомбінату “Хотівський”
Внаслідок судового дослідження обставин землевідведення спірні земельні ділянки повернули до користування Агрокомбінату “Хотівський”. На думку мого довірителя ці обставини не були враховані при винесенні цього проєкту рішення. Наразі відбувається ситуація, коли внаслідок неглибокого вивчення ситуації низки обставин, які фактично є тривалий час предметом судового дослідження, Київською міською радою — ігноруються. У випадку не врахування прав Агрокомбінату “Хотівський” як орендаря, може скластися ситуація, за якої судові спори будуть продовжуватись.
Пізніше робоча група зʼясувала, що Агрокомбінат не мав юридичних прав користування цією земельною ділянкою. Цю інформацію також підтвердив Департамент земельних ресурсів.
Примітно, що Іщенко у 2020 році балотувалася від “Слуги народу” до Київради і «порятунок зелених зон Києва» — це одна з її обіцянок.
Скрин з Facebook-сторінки Ганни Іщенко
Вона представляла забудовників, коли мова йшла про Жуків острів і у ЗМІ йшлося про те, що Іщенко фігурувала у вже згаданих вище понятійках Комарницького.
Що стосується уряду, то, він згідно з президентським указом мав би не просто подбати про захист чинних охоронних зон, а й про розширення території Музею.
Але по суті одразу ж після того, як Ющенко підписав указ, тодішній Міністр культури Юрій Богуцький видав свій наказ про “коригування” охоронних зон Музею. І територію, де було заплановане будівництво ЖК, винесли за межі охоронюваних зон.
Очільниця Національного музею народної архітектури та побуту Оксана Повякель, говорить, що це було незаконно і наголошує, що концепція музею просто неба полягає у єдності ансамблю памʼяток з оточуючим природним середовищем, позбавленим сучасного впливу:
Чому виникла ця ситуація?
Оксана Повякель
генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту
Цим наказом у Мінкульті тоді намалювали те, що вигідне забудовнику. Це зробили без необхідної науково-проектної документації та без належного наукового обґрунтування необхідності коригування охоронних зон. Експозиція музею — це понад 300 унікальних пам’яток народної архітектури, які, в поєднанні з предметами традиційного вжитку, віддзеркалюють етнічну культуру українців різних регіонів. Такий ансамбль у межах відведеної території розглядається як комплексна пам’ятка архітектури та унікальне й композиційно цілісне утворення, що в поєднанні з природним середовищем характеризуються мистецькою довершеністю й виразністю. Не буде у нас цієї атмосфери, якщо на фоні музею будуть чергові висотки.
Фото: Івана Купала в Пирогово 2019. Оглядач
Земля, про яку йде мова, розташована між Нацпарком “Голосіївський” та парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва ”Феофанія”. Співробітник нацпарку Олександр Соколенко наголошує, що забудова цієї ділянки висотками негативно вплине на сам нацпарк:
Чому не можна допускати забудову?
Олександр Соколенко
співробітник Національного природного парку «Голосіївський»
Навіть якщо зараз це не територія нацпарку чи “Феофанії”. Якщо допустити забудову — це розірвати цей єдиний природний комплекс. І ми вже маємо сумний досвід, зокрема по Біличанському лісу, коли поряд з нашим лісом зводили висотки. Ліс сохне і це відбувається на великих площах, бо будівельні роботи впливають на багато чинників, зокрема і на циркуляцію грунтови вод. Допустити порушення ландшафту і атмосфери довкола Пирогово — це ще й гарантовано знищити частину нацпарку.
Аби виконати президентський указ Офіс генпрокурора судиться не лише із забудовниками, а й позивається до Мінкульту. Цю справу розглядає суддя Київського окружного адміністративного суду Віталій Щавінський (640/17785/22).
Звісно за майже 20 років змінився не один Міністр культури і наразі у Мінкульті переконують, що готові визнати позов прокуратури. На цьому наголошує начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Мінкульту Наталія Войцещук:
Чому Мінкульт визнає позов?
Наталія Войцещук
начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури
Територія довкола музею має створювати сільський ландшафт. Це специфіка музею просто неба. Відвідувачі мають бачити довкола Музею саме такий пейзаж. Тут можна знімати і фільми,і музичні кліпи. Міністерство визнає позов Офісу Генерального прокурора у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та нечинними кількох положень наказу Міністерства культури щодо затвердження меж та режимів використання зон охорони Музею народної архітектури та побуту Національної академії наук України з урахуванням вимог Указу Президента України
Коли Мінкульт визнає позов прокуратури, то це посилить позиції правоохоронців зокрема у тих судових процесах, які тривають із забудовниками.
Спеціально для “Лівого берегу“
