Чи добре Ви знайомі з Києвом?
Кажеш, любиш і знаєш Київ і відрізняєш Поділ від Печерська? Може пам’ятаєш “йолку” і підписував якусь петицію з вимогою до місцевої влади? А на місцевих виборах 2020 року точно не голосував за Попова і вже заборонене ОПЗЖ?
Громадська ініціатива “Голка” в рамках спецпроєкту “Києве мій” підготувала тест, який точно скаже: чи знаєш ти Київ. Може, Ви поки новоспеченний киянин? Або у Вас з Києвом суто ділові стосунки… Але це таке місто, яке закохує в себе і ділові стосунки дуже швидко можуть перерости у службовий роман. А може так сталося, що Ви уже готові вписати своє ім’я в історію міста і стати видатним киянином?
Результати тесту можуть вас здивувати. Або надихнути. Або обурити. Але точно не залишать байдужим. Ну, і проходячи тест, Ви можете також дізнатися дещо цікаве про наше прекрасне місто — Київ.
Ключі до тесту:
- Від 0 до 6 балів — новоспечений киянин
- Від 7 до 11 балів — у Вас із Києвом ділові стосунки, які можуть перерости у службовий роман 😉
- Від 12 до 20 балів — Ви закохані у це місто, але воно ще має від вас свої таємниці
- Від 21 до 29 балу — кандидат на посаду директора музею “Києвознавства”
Яка страва точно київська?
Галушки — традиційна страва Полтавщини. Бограч — угорська страва, поширена на Закарпатті. Паляниця — символ української ідентичності, але загальноукраїнська хлібна страва. А от перепічка — це виключно київська легендарна страва. Її не знайти в інших містах у такому вигляді, і вона має свою унікальну історію. Київська перепічка — це смажена в олії сосиска в здобному тісті, схожа на хот-дог. Її почали продавати ще в 1981 році в маленькому кіоску на вулиці Богдана Хмельницького, біля станції метро “Театральна”. З того часу вона стала культовою вуличною їжею Києва. До неї завжди черга. Це — ностальгія для киян 80–90-х, відкриття для туристів і незмінна гастро-точка вже понад 40 років. Цей кіоск не розширився до мережі, не запустив франшизу і залишився таким самим, що зробило його ще більшим київським феноменом. Усі знають: “Якщо ти не їв перепічку — ти ще не був у Києві”.
Якого ринку нема в Києві?
Привозу. Це знаний ринок в історичному центрі Одеси, заснований у 1827 році. Спочатку він працював як торговий майданчик Одеського Старого базару, де приїжджим купцям дозволяли торгувати “з коліс” — прямо з возів (звідси й назва). У ніч на 25 липня 2025 року ринок зазнав російської атаки, внаслідок чого були пошкоджені торгові павільйони.
Якщо ж говорити при ринки столиці, то вони теж мають свою історію, зокрема Бессарабський ринок. Він з’явився на місці колишнього сміттєзвалища завдяки Лазару Бродському з родини цукрових магнатів. Ця родина була однією із найзаможніших в Києві.
Лазар Бродський витратив близько 1 мільйона рублів на благодійність. З його легкої руки в столиці з’явилося ремісниче єврейську училище світового рівня. 150 тисяч рублів дав меценат на будівництво Політехнічного інституту. Повністю профінансував зведення величної Хоральної синагоги.
Влада столиці того часу вирішила збудувати великий критий ринок, але у бюджеті не було грошей. Лазар Бродський заповів 500 тисяч рублів на будівництво Бессарабського ринку. Але поставив умову: 4,5% доходів від роботи ринку будуть щороку направлятися на підтримку медичних закладів, котрі свого часу відкрив Лазар Бродський. Через шість років після смерті Бродського з’явився Бессарабський ринок. Його відкрили 1912 року.
Але якщо говорити про традиції, то найдавнішим місцем для торгівлі залишається у Києві саме Житній ринок. На Подолі торгували з часів Київської Русі. Втім будівлю чинного Житнього ринку відкрили у порівнянні із Бессарабським не так давно — 1980 року з нагоди святкування 1500 років столиці. Для того, щоб вберегти Житній ринок від приватизації і знесення, кияни зібрали під петицією понад 6 000 голосів.
У 2025 році будівлю віднесли до переліку об’єктів культурної спадщини.
У ніч на 24 травня 2026 року район біля станції метро “Лук’янівська” в Києві зазнав катастрофічних руйнувань унаслідок масованого російського ракетного обстрілу цивільної інфраструктури. Лук’янівський ринок та сусідній ТРЦ “Квадрат” повністю вигоріли і були знищені вщент, а на місці торгових павільйонів залишилося лише згарище. Але торгівля на ринку відновилась наступного дня.
Завдяки проєкту “Шукай” в Києві розмістили бронзові мініскульптури. Якої мініскульптури немає?
Усі три бронзові мініскульптури вже є в Києві! Більше того, є навіть скульптури “Київське сухе варення“, “Київська кава” та “Паляниця“. Таких мініскульптур у столиці зробили майже півсотні завдяки мистецькому проєкту “Шукай”. Його авторка — гід Юлія Бевзенко, засновниця екскурсійного бюро “Секретний дворик”, амбасадор Києва за версією премії Kyiv Tourism Awards.
Проєкт створено для того, щоб мешканці та гості міста мали можливість пізнавати історію Києва без гіда, досліджуючи столицю України самостійно. Кожна скульптура містить QR-код, який після сканування відкриває сторінку з детальною інформацією про історію кожної з них.
З-поміж скульптур вже є “Київський богатир Кирило Кожум’яка“, “Київський Самсон“, “Київський каштан“.
Є мініскульптури, які присвячені більш пізній історії Києва. Мова про мініскульптуру “Герої“, яку можна побачити на Аскольдовій могилі, де був некрополь киян, зокрема могили загиблих під Крутами, а зараз з’явилися могили загиблих під час Революції Гідності та російсько-Української війни. Цю скульптуру можна побачити, тільки, якщо ви схилитеся або встанете на одне коліно. І “Привид Києва“, присвячений збірному образу бійців Васильківської 40-ї бригади тактичної авіації, які захищали Київ.
Кожен, хто хоче побачити ці скульптури, може скористатися картою на сайті проєкту.
Назву якої станції метро зробили дизайнерським шрифтом Богдана Гдаля?
У Києві вирішили перейменувати станцію метро Льва Толстого у 2023 році. Це сталося через рік після повномасштабної війни. Але справа не обмежилася лише перейменуванням, бо вирішили змінити навіть шрифт. І тутварто нагадати, що Україна послуговується шрифтом, ескіз якого Петро І малював власноручно (“гражданка”).
Літери для станції метро в Києві “Площа українських героїв” створив дизайнер Богдан Гдаль (це колишня станція метро Льва Толстого). У шрифті він використав оригінальні форми деяких літер і стиль початку 20 століття епохи художника Георгія Нарбута та Василя Кричевського.
У метрополітені зазначили, що назва “Площа Українських Героїв” є найдовшою серед інших назв і потребує виготовлення 104 символів.
Варто додати, що наразі у Збройних Силах України вже використовується церемоніальний шрифт Volja, яким вже почали оформлювати грамоти та відзнаки військовим. Шрифт Volja розробила Марчела Можина на основі типографії відомого українського графіка часів національно-визвольних змагань Ніла Хасевича.
Хто виконав пісню на слова Рибчинського, де оспівується не лише Київ, а й головна вулиця столиці Хрещатик та киянки?
“Каштани, каштани, каштани, Софії і Лаври хрести. Кияни, кияни, кияни, ви сестри мої і брати. Я з вами в дощі й снігопади у черзі за щастям стою, і лаю по-київськи владу й горілку по-київськи п’ю… Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати, бо хрещений батько мій – то Хрещатик, то Хрещатик… Вам скажуть, що я в Амстердамі, що Київ зміняв на Москву, не вірте, панове, я з вами за київським часом живу. І де б я не був за кордоном, я знав, що завжди повернусь. Додому, додому, додому в святу мою Київську Русь… “, – так співає Павло Зібров, який написав до цієї пісні музику. Автор слів – Юрій Рибчинський.
Після повномасштабного вторгнення Зібров оновив пісню і заспівав “і ворогів не зміг прощати“.
Окрім того, про Хрещатик згадували у своїх піснях Дзідзьо (Михайло Хома), чия пісня “Я люблю тебе, Київ” завірусилася фразою “у-у-у я так Хрещатик люблю”. Слова і музику Дзідзьо написав сам.
Станцію метро “Хрещатик” у одні зі своїх пісень Кузьма Скрябін: “Ми познайомились з тобою у вагоні метро, людей напхалося конкретно, як сільодки в відро. Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг, і ми у позі еротичній були загнані в тупік. Інтелігентний мужчина, український інженер, Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер. Зашипіли двері, станція “Хрещатик” – і народ почав з вагона, як картопля випадати. Переплетені тілами, виїжджаєм з-під землі і відчуваєм, що так просто нам не розійтися, ні. І я лечу, як метелик, забігаю в генделик, замовляю нам дві кави збудоражити уяву”.
Ці слова, як і музику до пісні, Кузьма написав сам.
Після повномасштабного вторгнення Наталія Могилевська переклала свою пісню “А в Києві осінь” українською мовою. Слова до пісні Могилевська писала разом з Сергієм Підкаурою.
Хто автор слів та музики пісні “Як тебе не любити, Києве мій”
Вперше пісня прозвучала 1962 року на День Києва 27 травня. Слова поет Дмитро Луценко писав місяць, а композитор Ігор Шамо на написання музики витратив лише одну ніч. Першим виконавцем став соліст Київського оперного театру Юрій Гуляєв. Зараз “Києве мій” можна почути не лише на день Києва, а й коли у Київ на центральний вокзал прибуває потяг.
Який пам’ятник найвищий в Києві?
Батьківщина-Мати — це гігантська монументальна скульптура заввишки 102 метри разом із постаментом. Вона вища, ніж статуя свободи в США (93 метри з п’єдесталом). Батьківщина Мати зображає жінку-воїна з мечем і щитом, створена як символ незламності у Другій світовій війні. У серпні 2023 року радянську символіку а щиті замінити на тризуб.
“Монумент Незалежності України”, встановлена на Майдані, має 61 метр у висоту, на вершині — дівчина-Оранта з калиновою гілкою.
Пам’ятник князю Володимиру — один із найстаріших у Києві (1853 рік), розташований над Дніпром, висота з хрестом — 20,4 метра.
Пам’ятник Тарасу Шевченку — класичний монумент у парку його імені, висота — близько 7 метрів.
фото: Христина Бердінских
Дзвони якого храму дзвонили під час зачистки майдану і закликали киян виходити в центр столиці?
11 грудня 2013 року у Михайлівському Золотоверхому монастирі дзвонили вночі кілька годин поспіль дзвони. Так диякон Іван Сидор скликав людей на підмогу майданівцям під час Революції Гідності. Останній раз, за історичними свідченнями, дзвони били в набат так 1240 року, коли йшла монголо-татарська орда. Михайлівський приймав поранених майданівців і став прихистком для них в лютому 2014 року.
Колаж громадської ініціативи “Голка” та ЦРІ
Яка електронна петиція до влади столиці набрала найшвидше голоси, починаючи з 2015 року?
Петиція Ади Роговцевої з вимогою перейменувати одну зі столичних вулиць на честь полеглого Дмитра Коцюбайла (Вовки да Вінчі) набрала понад 13 000 голосів менше, ніж за добу. Це рекордна швидкість. Але якщо говорити про кількість голосів, а не про швидкість збору, то за 10 років роботи петицій у Києві найбільше мала підтримку петиція, яка у 2015 році закликала зберегти у Лаврі панування “фсб в рясах”. Щоправда це було до того, як влада знизила поріг з 10 000 до 6 000 голосів у 2021 році. Інструмент петицій у столиці запровадив Центр розвитку інновацій. Більше про найбільш рейтингові петиції читайте на “Голці”.
Колаж включає елементи, створені за допомогою ШІ
Яку підтримку на місцевих виборах 2020 року отримали сумарно проросійські сили в столиці?
15% сумарно отримали три проросійські партії – ОПЗЖ, “Перемога Пальчевського” та Партія Шарія. По суті кожен 7-й виборець столиці підтримав проросійську політичну силу. Якщо після Революції Гідності на виборах після Віталія Кличка на другому місці була самовисуванка Леся Оробець, яка проявила себе під час Майдану, то через коротку політичу пам’ять киян на друге місце як кандидат у мери під час виборів 2020 року вийшов представник нині забороненої партії ОПЗЖ – Олександр Попов. Це той самий Попов, який у 2013 році встановлював на Майдані “йолку” і в кабінеті якого керував цим всім дійством тогочасний заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони Володимир Сівкович, також були присутні народні депутати “Партії регіонів”, зокрема Нестор Шуфрич. Це все завершилося розгоном мирного студентського протесту і переросло в Революцію Гідності (читати більше).
Степан Радченко "бачив Київ із гори — великий, прекрасний, незрозумілий. І щоразу, проходячи вулицями, почував і радість, і страх. Його тягло до людей, вогнів, вітрин — до шуму великого міста, де кожен здається кимось. Але за тим блиском ховалась самотність. І він мусив учитися жити тут не як у гостях, а як вдома — покірно, вперто, по-справжньому. Він приїхав до Києва з вірою, що це місто відкриє перед ним двері великого життя. Йому здавалося, що варто тільки ступити на його вулиці — і все стане ясним, можливим, досяжним. Але місто зустріло його холодно. Тоді він зрозумів — щоб стати кимось у цьому місті, треба боротись не тільки з ним, а й з собою".
Хто з письменників став засновником урбаністичного роману і писав таке про Київ?
Валер’ян Підмогильний став засновником урбаністичного роману. Його твір “Місто” — один з культових творів про життя в Києві. Коли у міста забрали статус столиці. Підмогильний урбанізував українців і ця книга про те, як молодь з села приїздить навчатися і працювати у велике місто і як їх зустрічав Київ. Можна сказати, що Київ тут — окремий персонаж.
Головний герой Степан Радченко “сходив униз Андріївським узвозом, де будинки нависали один над одним, неначе риб’яча луска на спині київського пагорба” й “ішов по Володимирській, і серце йому калатало збуджено. Тротуар гудів від кроків, мов машина в русі. Київ жив — стрімко, шумно, безжально”.
Скільки міст-побратимів має Київ?
Столиця має 70 міст-побратимів у майже 50 країнах країнах. Після повномасштабного вторгнення додалися 14 побратимів (Гамбург, Осло, Дублін, Вроцлав, Копенгаген, Мадрид, Барселона, Ліон, Марсель, Брюссель, Сараєво, Загреб, Сеул та Тайбей). Загалом найбільше міст-побратимів столиця України має у Німеччині, Франції, у Польщі та Китаї. Після початку повномасштабного вторгнення першими відгукнулися на допомогу громаді Брюссель, міста Німеччини, Литви та Латвії. До речі, першим містом-побратимом Києва стало Тампере, Фінляндія у 1954 році. (читати більше).
Хто з цих видатних особистостей не народився в Києві?
Лише Шолом Алейхем народився у Переяславі, інші троє народжені у Києві, хоча в Києві на його честь є пам’ятник в районі Бассарабки на Печерську. Голда Меїр – прем’єрка Ізраїлю народилась у столиці України в 1898 році, емігрувала в США, згодом — до Палестини. Її називали “залізною леді” Ізраїлю до того, як це стало модним у Британії по відношенню до Маргарет Тетчер. Голівудська акторка Міла Йовович, яка знялася у фільмах “П’ятий елемент”, “Жанна д’Арк”, народилася у Києві в 1975 році, емігрувала з родиною до США. Авангардист Казимир Малевич теж народився в Києві.
Хто з цих художників став почесним громадянином Києва?
Тетяна Яблонська — видатна українська художниця, авторка знаменитої картини “Хліб”, тричі лауреатка Державної премії. Марія Примаченко і Катерина Білокур — геніальні народні художниці, чиї картини увійшли в скарбницю світового наївного мистецтва, але не мають звання почесної громадянки Києва. Художнику-авангардисту Казимиру Малевичу, який народився в Києві, звання не присвоїли, бо його не дають посмертно. Але є ще один художник, який отримав звання почесного громадянина Києва — Іван Марчук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, відомий своїм унікальним стилем “пльонтанізм”, увійшов до списку “100 геніїв сучасності”, складеного британською газетою The Daily Telegraph. До речі, Ліна Костенко вимагає, щоб у Києві створили музей картин Марчука. Про це вона заявила в інтерв’ю в рамках спецпроєкту “Києве мій”.
Київ – єдиний мегаполіс Європи, який має найбільший природній парк в межах міста. Який це парк?
Національний парк “Голосіївський” – це єдиний у Європі природній парк розташований у мегаполісі. Після Революції Гідності завдяки президентському указу межі Нацпарку значно розширилися за рахунок Біличанського лісу. Тому попри назву “Голосіївський”, яка відповідає одному з районів столиці, до національного парку входить і лісовий масив Святошинського району. Загальна площа національного парку близько 11 000 га.
