Прихована приватизація: чи загрожує Україні масштабний розпродаж державного майна?
Законопроєкт спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука “Про особливості регулювання підприємницької діяльності” (6013), який вдалося зняти з розгляду у жовтні, хочуть виставити на голосування вже у цей вівторок, 17 грудня.
Громадська ініціатива “Голка” вже писала, що законопроєкт може фактично провести найбільш масштабний за період незалежності України перерозподіл державної власності у позаприватизаційний спосіб.
Проти законопроєкту тоді виступили судді господарських судів та голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач, науковці, фермери, арбітражні керуючі, представники бізнес-асоціацій.
Проте й різні державні органи також бачать ризики, які несе прийняття даного законопроєкту.
Головне юридичне управління Верховної Ради України наголошує, що сама концепція проєкту закону є хибною.
Фрагмент з зауважень Головного юридичного управління ВРУ щодо законопроєкту
На підтримку своєї позиції Головне юридичне управління наводить слова Урсули фон дер Ляєн, президентки Європейської Комісії, яка у “Політичних настановах для наступної Європейської Комісії 2024-2029” щодо спрощення ведення бізнесу зазначила:
Позиція наших європейських партнерів однозначна. Правове регулювання має йти до спрощення та об’єднання безлічі законів у кодифіковані акти.
Фонд державного майна України наголошує, що прийняття законопроєкту 6013 негативно вплине на можливість здійснення Фондом своїх повноважень та призведе до суттєвих ризиків.
Фрагмент з листа Фонду Державного майна України до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку щодо законопроєкту
Все це може відбутися через примусову зміну форми власності майна державних підприємств на приватну, що і пропонується законопроєктом.
При цьому такий глобальний перерозподіл форм власності відбуватиметься поза межами процедури приватизації, як це повинно відбуватися зараз за законом.
Після того, як уряд у 2019 році скасував, а парламент не зміг затвердити новий список об’єктів державних компаній, що не підлягають приватизації, такий крок виглядає цілком системним та послідовним. Звісно, якщо говорити про направлену політику позбавлення держави критично важливих для її існування елементів.
Це все перегукується з законопроєктом нардепа Ігоря Фріса (“Слуга народу”), який передбачає зміни до Цивільного кодексу і який вже підтримали народні депутати в першому читанні (12089). Проєкт написано для захисту права власності так званих “добросовісних набувачів”, яким пропонуються встановити часові ліміти, після яких держава не зможе пред’явити до них претензій на майно, яке вони могли отримати через оборудки або схеми. Про це також писала раніше громадська ініціатива, яка звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби воно провело антикорупційну експертизу проєкту.
У своєму висновку НАЗК встановило, що проєкт 12089 не враховує інтереси держави та гарантії повернення державного або комунального майна у разі його відчуження.
Фрагмент з висновку антикорупційної експертизи проєкту закону 12089
Законопроєкт Стефанчука 6013 пропонує також внести зміни до Цивільного кодексу та заборонити державі витребовувати майно від його покупця, якщо він купив його на аукціоні.
Фонд держмайна не підтримує такі зміни, зазначаючи про право кожного звернутися до суду та саме в судовому порядку вирішувати, чи порушено його права.
Фрагмент з листа Фонду Державного майна до Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку щодо законопроєкту
Отже, об’єднує законопроєкти 6013 та 12098 те, що по суті на законодавчому рівні блокується можливість судового захисту майна держави та громади. Що очевидно не відповідає нормам Конституції України, адже кожен, чиї права порушені, повинен мати можливість звернутися до суду за захистом.
Також Фонд держмайна звертає увагу, що законопроєкт 6013 не узгоджується з прийнятим у цьому році Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління”, яким запроваджено Політику державної власності.
Прийняття цього документу для реформи управління держкомпаніями чекали від України міжнародні партнери, оскільки він є частиною плану Ukraine Facility.
В порядку денному на 08 листопада, який був розісланий, проєкт закону 6013 теж був позначений як Ukraine Facility, однак пізніше таке позначення вже зникло і тепер знову з’явилося.
Крім цього Міносвіти занепокоєне перспективою “тіньової” приватизації майна закладів освіти та науки й нагадує, що закон, який встановлює перелік об’єктів державної власності, був скасований, а новий перелік так і не прийнятий.
Фрагмент з пропозицій Міністерства освіти і науки України щодо законопроєкту
Тому “застосування запропонованих проєктом механізмів правового регулювання у сфері освіти містить певні ризики щодо втрати державного та комунального майна закладів освіти, наукових установ і державних підприємств, а також невизначеності у використані матеріально-технічних баз закладів освіти,” – йдеться у пропозиціях Міносвіти.
Руйнівного впливу зазнають і оборонно-промисловий комплекс та Збройні Сили України. Наприклад, законопроєкт запроваджує право на користування чужим майном із правом присвоєння доходів від нього, але за умови збереження цілісності цього майна (так зване право узуфрукту). І це право пошириться і на військове майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. На сьогодні в законодавстві Україні таке право взагалі відсутнє. Як воно буде застосовуватися до військового майна (озброєння, бойової техніки, боєприпасів), автори законопроєкту скромно замовчують.
Те ж саме стосується й майна наукових установ та навчальних закладів, яке на думку Міністерства освіти і науки України може піддатися дерибану.
Фрагмент з пропозицій Міністерства освіти і науки України щодо законопроєкту
Кандидат юридичних наук, голова громадської організації “Всеукраїнський центр економічного права” Ганна Будурова зазначає, що:
Ризики й для власності територіальних громад бачать в Асоціації міст України. Ярослав Рабошук, директор Аналітичного центру Асоціації міст України зазначив:
Також Ярослав Рабошук зазначає, що проєкт 6013 містить пряму заборону створення комунальних підприємств, передбачає, що майно територіальних громад має бути передано у власність господарських товариств, не передбачає внесення будь-яких змін до Бюджетного кодексу, яким визначено, що джерелом доходів місцевих бюджетів є доходи від комунальних підприємств. Тому після ліквідації комунальних підприємств територіальні громади втратять джерело доходів до своїх бюджетів.
Ініціатива щодо законопроєкту 6013 – це загроза гібридного типу, яка маскується під привабливими лозунгами й начебто у рамках правового поля, але насправді фактично є позаприватизаційним поділом державного та комунального майна.
Спеціально для “Дзеркала тижня“
