Переполох у лісі. «Слуги народу» беруться за сокиру
Рубки у Карпатах та інших лісах можуть сягнути небувалих масштабів. Парламент планує скасувати оцінку впливу на довкілля під час санітарних рубок. Це ініціатива нардепа Олександра Матусевича (“Слуга народу”), яка дуже потрібна для діяльності державного підприємства “Ліси України”. І тут не обійшлося без заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, про що вже писала громадська ініціатива “Голка” для “Главкому”.
Законопроєкт Матусевича (9516) пройшов профільний комітет і може опинитися на розгляді Верховної Ради у будь-який момент.
Україна, на відміну від Європи, не має іншої системи контролю санітарних рубок, ніж оцінка впливу на довкілля і зараз цей єдиний (!) механізм пробують зруйнувати.
І тут мова не лише про захист для екосистеми, мова про створення умов для корупції надзвичайно великих масштабів.
Оцінку впливу на довкілля зазвичай розглядають у контексті екології. Але в ситуації із санітарною рубкою лісів, її роль як антикорупційного механізму ані трохи не менша, ніж екологічна.
Автор законопроєкту Матусевич до обрання нардепом працював директором ДП «Вигодське лісове господарство». Саме лісівники одні з тих, хто зацікавлений у тому, щоб рубки якомога менше контролювали. Так от Матусевич обґрунтовує необхідність скасування оцінки впливу на довкілля зі знанням справи:
Яка аргументація нардепа?
Олександр Матусевич
народний депутат (Слуга народу)
Бо пропадає деревина, яку можна використати. Через шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні.
Ось ця озвучена Матусевичем різниця в 25 разів у ціні між якісною деревиною та дровами і створює шалені корупційні ризики. Листя ховають у лісі, а товарну деревину – в дровах після санітарних рубок.
Корупційних схем, які мають миттєву рентабельність 2400 відсотків, не так багато. А саме відсутність оцінки впливу на довкілля дозволить на папері перетворити здоровий ліс на хворий. За цією схемою держава отримає як за дрова, а хтось продасть його за ціною у 25 разів дорожчою.
Найпростіший спосіб побудувати таку корупційну схему із розкраданням державного лісу в промислових масштабах – це суцільні санітарні рубки, за що законотворцям і пропонують проголосувати.
Шалені прибутки очевидні і замести сліди тут елементарно: після вирубки – лише пеньки, за якими не визначити, чи справді дерево було хворим. Як наслідок – у лісгоспах завжди знайдуться бажаючі на цьому заробити, тож не обійтися без ефективного механізму запобігання рубкам здорових дерев під виглядом хворих.
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма ще торік озвучив кроки для «реформування» галузі, з-поміж яких збільшити заготівлю деревини, механізувати заготівлі і виробляти більше продуктів із деревини.
І озвучені Шурмою планові показники заготівлі деревини у 25 млн куб. м деревини на рік уже прописані у плані Ukraine Facility на 2024-2027 роки, який оприлюднило Мінекономіки.
Голова Комітету з питань екологічної політики Верховної Ради України Олег Бондаренко переконує, що рішенням Комітету, який підтримав проєкт 9516 до першого читання, з тексту прибрали норми, які викликали сумнів як Комітету, так і громадськості:
Які норми залишили?
Олег Бондаренко
Голова Комітету з питань екологічної політики Верховної Ради України
Ми залишили тільки норми, які мають відповісти на питання "що робити з величезними масивами лісів, які потерпіли від пожеж та вітровалів?". Тож до другого читання ці дискусійні норми можуть бути конструктивно та прозоро доопрацьовані для уникнення корупційних ризиків.
Екологи не вбачають за доцільне доопрацьовувати цей законопроєкт і говорять про ризики. Так керівник експертного відділу ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов аргументи лісівників, які говорять про процедура оцінки впливу на довкілля заважає боротися зі шкідниками, називає маніпулятивними:
Чому це маніпуляція?
Петро Тєстов
керівник експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група"
На сайті "Ліси України" є план рубок на цей рік. У Карпатах, наприклад, у Вигодській філії, санітарні рубки є і на серпень, і на вересень. Якщо там ліс дійсно хворий і лісівники вважають що його треба рубати – чекати до осені безглуздо навіть з точки зору класичного лісівництва. Відповідь проста – у Карпатах суцільні санітарні рубки давно вже є нічим іншим як способом заготовляти деревину, де законом заборонені планові рубки.
Санітарні рубки в Карпатах у Вигодському лісгоспі 2023 рік Фото «Української природоохоронної групи»
Проти цього законопроєкту виступає також організація “Екологія–Право–Людина”.
Екозахисники неодноразово фіксували під час суцільних санітарних рубок, як знищували цінні ліси. Про це розповідає геоботанік-лісознавець Сергій Панченко:
Які вже є випадки знищення цінних лісів?
Сергій Панченко
геоботанік-лісознавець, кандидат біологічних наук, доцент
На Сумщині у заказнику "Шалигінський" представлені старовікові світлі діброви. Їх особливість в тому, що на бідних грунтах дуби крислаті, дуплисті й за своїм віком із сухим гіллям. Такі ліси прихисток рідкісним рослинам, тваринам, грибам. Такі світлі діброви майже повністю винищені, але б могли бути взірцем і для самих лісоводів. Хоч історичні фільми знімай! Натомість діброва в Шалигінському заказнику була вирубана саме шляхом суцільних санітарних рубок, натомість створені плантації сосни й вже ми не побачимо природного за породним складом лісу. Проходження процедури оцінки впливу на довкілля – шлях зберегти подібні ліси, адже в регіоні є приклади запровадження поступових рубок, рубок переформування та навіть вирощування дібров.
Більше того, вирубка лісів може негативно позначитися на здатності лісу утримувати воду. На цьому наголошує викладач Києво-Могилянської академії Михайло Хорєв:
Що дає процедура оцінки впливу на довкілляя?
Михайло Хорєв
викладач Києво-Могилянської академії
Гірські ліси відіграють переважно водоохоронну, грунтозахисну і кліматорегулюючу роль, виконують також оздоровчі функції. Суцільні рубки мають значний вплив на позбавлення лісу здатності утримувати воду. Процедура оцінки впливу на довкілля – це саме той механізм, який дає можливість оцінити наслідки рубки. Є навіть спеціальні методичні рекомендації по дослідженню рубок на водозбори, як раз в рамках процедури оцінки впливу на довкілля! Тому приймати цей проєкт і скасовувати оцінку впливу на довкілля для більшості суцільних рубок в Карпатах – це безглуздо.
Наразі діє закон “Про оцінку впливу на довкілля” і він передбачає проведення оцінки впливу на довкілля при суцільних санітарних рубках на площі понад 1 гектар. У більшості європейських країн, оцінка впливу на довкілля при санітарних рубках або взагалі не передбачена, або лише при значно більших площах вирубки понад 5 чи 10 га.
Оцінка впливу на довкілля – досить складна процедура, і в більшості випадках її проведення виглядає саме як забивання цвяхів мікроскопом. Тож досить резонним виглядає питання, чому не відмовитися у нас, якщо в ЄС без неї обходяться?
Відповідь проста: на заході існує відпрацьована десятиліттями ефективна система контролю, завдяки чому серйозні дослідження потрібні лише в поодиноких досить унікальних випадках. А в нас іншої системи контролю, окрім оцінки впливу на довкілля, немає.
Найбільша помилка сприйняття передбачених законопроєктом 9516 змін – це доведений до автоматизму погляд на будь-які чинні суворі вимоги, як створені державою перешкоди ведення господарської діяльності. Ось тільки лісогосподарство – це в першу чергу державна галузь економіки, де ключову роль відіграє ДП “Ліси України”.
Наша держава по добрій волі і безпідставно сама собі не створює перешкод в діяльності і не встановлює антикорупційні запобіжники.
До 2017 року, санітарні рубки за чинним на той час екологічним законодавством навіть не відносилися до робіт, що становлять підвищену екологічну небезпеку, тож не підлягали проведенню екологічної експертизи. І це призвело до шаленої корупції, катастрофічного розмаху фіктивних санітарних рубок здорового лісу, “облисінню” Карпат та низки інших супутніх негативних наслідків.
Щоб виправити ситуацію, сама держава обрала шлях значного підвищення екологічних вимог та обов’язкового проведення оцінки впливу на довкілля для великих рубок лісу, хоча закон “Про оцінку впливу на довкілля” приймався в рамках імплементації Орхуської конвенції, яка вимог щодо подібних рубок не містила.
Можна довго сперечатися, наскільки доцільним й обґрунтованим був обраний сім років тому шлях вирішення проблеми, але незмінним залишається один факт: за ці роки так і не було створено іншого механізму, що міг би замінити чинні вимоги проведення оцінки впливу на довкілля, забезпечивши при цьому не гірший одночасно екологічний та антикорупційний захист.
За діючого законодавства, оцінка впливу на довкілля при санітарних рубках, це як відкриті торги при публічних закупівлях.
Чи є збитки для держави від затримки початку реалізації проектів внаслідок довготривалих процедур публічних торгів? Безумовно, так. Але ніхто при здоровому глузді не пропонує повернутися в “темні до-Prozorri часи”, бо всі розуміють – вигоди від прозорих процедур та економія бюджетних коштів значно перевищує негативні наслідки від початкової затримки в реалізації проекту заради цієї прозорості та відкритості.
Так само і оцінка впливу на довкілля – це збитки для держави від погіршення стану деревини внаслідок затримки початку санітарних рубок. Але якщо прибрати оцінку впливу на довкілля – зникне прозорість всього процесу, і лише самі збитки від корупційних схем на вирубці здорового лісу під виглядом хворого значно перевищать будь-які можливі вигоди. А негативні наслідки для екології взагалі важко буде оцінити в грошовому еквіваленті.
Керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко зазначає, що під час досудових розслідувань виявляють непоодинокі факти незаконної порубки лісу під виглядом санітарних рубок:
Які будуть заслідки законодавчих змін?
Борис Індиченко
Керівник спеціалізованої екологічної прокуратури
Рубки на площі до 1 га не вимагають проведення оцінки впливу на довкілля, наявність якої могла завадити незаконній порубці. З огляду на викладене запропоноване проєктом закону збільшення площі санітарних рубок без проведення оцінки впливу на довкілля до 10 га може лише погіршити стан законності у цій сфері. Крім того, проєктом передбачено зміни до законодавства, якими фактично послаблюється контроль за такими рубками, шляхом виключення з компетенції Міндовкілля повноважень щодо затвердження нормативів використання лісових ресурсів та погодження матеріалів лісовпорядкування. При цьому, будь-який інший орган такими повноваженнями не наділяється. Це не покращить стан законності у цій сфері.
Екологи спростовують і той аргумент, що саме процедура оцінки впливу на довкілля не дає забезпечити фронт деревиною.
Чи дійсно процедура оцінки впливу на довкілля є перешкодою для забезпечення фронту деревиною?
Петро Тєстов
керівник експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група"
У "Прозорро" наявні тендери військових частин на закупівлю деревини на фронт (до речі, перемогла на тендері приватна фірма, а не саме ДП "Ліси України"). Там доступна інформація про обсяг і діаметри потрібної деревини. І це можна спокійно рубати плановими рубками в штучних соснових лісах на Поліссі прямо зараз, без жодних змін в законодавство. Що лісники в принципі і роблять.
За офіційними даними, запаси лісу від потенційних суцільних санітарних рубок становлять трохи більше 11% від загальної кількості деревини.
Тобто, запропоноване законопроєктом фактично повне скасування оцінки впливу на довкілля в найкращому випадку дасть виграш в одиниці відсотків від загального об’єму видобутку лісу, що є несуттєвим і навряд може вважатися вартим, враховуючи описані вище ризики.
При цьому, з моменту реєстрації законопроєкту, ситуація з проведенням оцінки впливу на довкілля вже принципово змінилася в кращу сторону.
У липні минулого року було прийнято закон, який за повідомленням Мінекології скорочує строки проведення оцінки впливу на довкілля з 216 до 67 днів.
Лише це скорочення процедури фактично в три рази зменшує всі можливі негативні наслідки від погіршення стану лісу до початку рубок, яким обґрунтовувалася необхідність прийняття законопроєкту 9516.
А ще у 2022 був прийнятий закон, яким встановлено, що оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабміном.
Тобто, на час воєнного стану вже встановлена можливість проводити будь-яку заготівлю потрібного для оборони лісу без витрат часу на проведення оцінки впливу на довкілля.
Народна депутатка Юлія Овчиннікова (“Слуга народу”), яка входить до екологічного комітету наголошує, що проєкт 9516 у разі прийняття несе значні ризики не лише для Карпат, а й для євроінтеграції:
Як закон вплине на євроінтеграцію?
Юлія Овчиннікова
Народна депутатка (Слуга народу)
Наступного року в ЄС набуває чинності новий регламент щодо боротьби з знелісненням (EUDR), який спрямований на недопущення потрапляння на європейський ринок деревини, яка була зрубана в незаконний або несталий спосіб. Процедура оцінки впливу на довкілля це і є той запобіжник, який дозволяє хоч якось контролювати суцільні санітарні рубки.
Нагадаємо, у квітні у Верховній Раді зареєстрували проєкт (11185), який ламає судову практику Великої Палати Верховного суду у справах, де прокуратура повертає у власність держави і громад незаконно роздані ділянки в лісі та прибережні смуги. Відповідні зміни до Цивільного кодексу пропонують внести «Слуги народу» Степан Чернявський, Олександр Горобець, Сергій Бунін та інші нардепи.
Спеціально для “Главком”
