Китаїв і археологія VS забудови. Як судові експерти стають інструментом затягування справи?
17 червня у Північному апеляційному господарському суді Києва вирішується доля історичної місцевості столиці. Пам’ятку національного значення Китаїв можуть або забудувати, або зберегти. Саме тут виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо.
Київрада минулого року мала право відмовити в поновленні договору оренди під забудову і врятувати пам’ятку без жодних судів. Але вона вирішила грати в інтересах забудовника.
Київ – одна із європейських столиць, яка зберегла у своїх межах комплекс археологічної культурної спадщини древнього міста. З огляду на те, що ділянка розміром 21,5 га розташована у Києві і межує з Національним парком “Голосіївський”, активісти її захищають не перше десятиліття.
Китаївські ставки є межею між нацпарком Голосіївським та
ділянкою під забудову. Стоп-кадр з відео, 2021 рік
Відповідно до затвердженої містобудівної документації та генплану столиці, який досі є чинним, ця ділянка належить до території сільськогосподарського призначення. Але за часів Омельченка-Черновецького цю землю Інституту садівництва Національної академії наук України передали компанії “Київська овочева фабрика” в оренду спочатку як сільськогосподарські землі, а згодом – під будівництво. Саме з нею та Київрадою і судиться прокуратура. А суборендарем цієї землі є товариство “Нерухомість сучасності”, і в цій справі вони – третя особа на стороні “Київської овочевої фабрики”.
Захисники Китаєва візуалізували схему зв’язків орендаря “Київська овочева фабрика” і суборендаря – товариства “Нерухомість сучасності”.
Схематична візуалізація зв’язків між орендарем “Київська овочева фабрика” і суборендарем – товариство “Нерухомість сучасності”, яка виявлена за допомогою інструменту порталу Youcontrol “Аналіз зв’язків PRO”
Зв’язки також ведуть до фірми KAN Development, яка пов’язана з забудовником Ігорем Ніконовим – колишнім першим заступником голови КМДА.
Фотографія. Громадськість на черговому судовому засіданні щодо Китаєва, 2024 рік
Офіс Генерального прокурора подав позов на повернення ділянки у державну власність у зв’язку з тим, що вона входить до меж пам’ятки археології національного значення.
Завідувач кафедри археології Києво-Могилянської академії Олег Білинський, який відвідував попереднє судове засідання розповідає, що судді призначили повторно археологічну експертизу і вважає, що це просто затягує час:
Скарб села Мишалівка (нині Київ, урочище Китаїв), який зберігається у Національному музеї історії України
Восени 2023 року Офіс Генпрокурора подав позов, аби повернути у державну власність історичні землі Китаєва, в межах яких розташована пам’ятка археології національного значення. Суддя Господарського суду міста Києва Наталія Ягічева у задоволенні позову відмовила повністю. Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, прокуратура подала апеляцію, яка нині розглядається в Північному апеляційному Господарському суді міста Києва. Судова колегія мала можливість розглядати справу за наявними матеріалами, як це відбувається у подібних судових справах по археології, проте тут суд обрав шлях призначення судових експертиз, які, за словами фахівців, можуть бути спрямовані на затягування часу. Це також шанс для забудовника сформувати нову судову практику у справах, які стосуються земель археології.
Колегія суддів у складі Алли Тищенко, Юлії Михальської та Ірини Іконнікової вирішили дійсно призначити додаткові експертизи. Три експертні установи, пов’язані з МВС, які мали б виписати висновки на вимогу суду, не мають у штаті професійних археологів.
Громадській ініціативі “Голка” в одній з експертних установ повідомили, що є можливість провести експертизу лише із залученням працівників Інституту археології Національної академії наук України чи інших установ, статутна діяльність яких передбачає здійснення наукових досліджень археологічної спадщини.
Відповідь Державного науково-дослідному експертно-криміналістичному центру
Міністерства внутрішніх справ на запит “Голки”
Тяганина з експертизою триває вже майже два роки, і справа не розглядається по суті.
Але історико-археологічна експертиза не єдина, яку призначили судді. Є ще одна – земельно-технічна.
У судовій справі вже були результати експертизи, яка охоплює земельно-технічні аспекти та з питання землеустрою. Її провело Закарпатське відділення Інституту судових експертиз. І суд 21 травня 2024 призначив таку ж експертизу повторно.
Цю експертизу має провести Київський науково-дослідницький інститут судових експертиз. Його представник Юрій Бікус, який проводить землевпорядну експертизу, звернувся до суду з листом та просить надати йому додаткові матеріали та пояснення, аби він міг опрацювати ці документи.
Про роботу Юрія Бікуса як експерта раніше писали “Наші гроші”. Ця публікація стосувалася одного випадку, коли Бікус у справі повернення державі земель водного фонду з різницею у два роки надав два різних висновки, останній з яких був не на користь держави, й прокуратура програла суд.
Щодо того, як у суді сторони можуть зловживати експертизою, розповідає юрист Юрій Брикайло на прикладі резонансної справи про “трубу” Віктора Медведчука:
Фото: Стоп-кадр з відео “Китаїв. Дорогами століть”
Джерело: Youtube-канал архітектора, дослідника історії та архітектури Києва Дмитра Горбатюка, 13.05.2024
Попри наявність офіційної документації, історичних карт, археологічних звітів та включення ділянки до опорного плану Києва, судовий процес затягується під приводом додаткових експертиз. Такий підхід створює небезпечний прецедент – коли зволікання та сумнівні процедурні дії можуть призвести до знищення пам’ятки національного значення.
Спеціально для “Лівого берега“
Проєкт реалізується за підтримки The European Endowment for Democracy (EED).
