Китаїв. Депутати Київради продовжують оренду ділянок для KAN Development. Що з цим не так?

4 липня на сесії Київради розглянуть питання продовження договорів оренди трьох ділянок у Голосіївському районі – в історичних урочищах Болгарське та Самбурки. Про це свідчить порядок денний. Під загрозою опинилися озера, червонокнижні рослини, а також цінний історичний ландшафт.

Дані ділянки Київрада віддала в оренду ПРАТ “Київська овочева фабрика” ще 20 років тому за часів мера Леоніда Черновецького і строк оренди спливає 30 липня 2024 року. Тому депутати поспішають голосувати. Але це не єдина причина.

Територію Національного природного парку “Голосіївський” планують розширити саме за рахунок цих ділянок. І коли це станеться – забудовники вже нічого не зможуть зробити. Зараз тут будуватися планує фірма KAN Development, яку очолює колишній перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов.

Питання продовження договорів оренди потрапило у порядок денний Київради попри те, що петиція киян із вимогою припинити договори оренди із “Київською овочевою фабрикою” стосувалася всіх п’яти ділянок (!). Під цією вимогою підписалися нещодавно майже 9 000 голосів. Цьогоріч це рекорд. Та й за всю історію столиці це одна з найбільш рейтингових петицій.

Громадська ініціатива “Голка” писала про те, що Офіс Генпрокурора вже оскаржує договори щодо двох ділянок в урочищі Китаїв, на яких археологи виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо.

Три інші ділянки, які стоять на порядку денному (Самбурки та Болгарське) межують з Китаєвом, приватним сектором Мишаловка та Національним природним парком “Голосіївський”.

Колаж: Межі нацпарку Голосіївський, Китаїв, Самбурки та Болгарське

Співробітник нацпарку “Голосіївський” Олександр Соколенко зазначає, що такі плани суттєво зашкодять екології:

Що буде з нацпарком, якщо тут будувати?

Олександр Соколенко

cпівробітник нацпарку “Голосіївський”

Взагалі нацпарк, урочище Покал, Китаєво та Галерний острів – це єдиний комплекс. Покал віддали під забудову і там майже вже нічого не залишилося. Знищили цілу систему струмків, які з голосіївського лісу йшли в Дніпро. Коли будували “Світлопарк”, то все так і починалося. Спершу один будинок, далі другий. Згодом з’явився цілий мікрорайон як Позняки. Бетонні джунглі. Дозволити тут будувати – це знищити частину лісу. Якщо почнуть таке робити на Китаєві, то буде те саме з Китаєві. От побачите. від природи нічого не залишаються. Прилегла територія – це заповідна зона. Якщо з’явиться стільки людей, які, як правило, населяють висотки, то заповідну зону знищать і засмітять.

Фото: Забудований Покал. Тут раніше був ліс

На території цих двох ділянок є два озера, які потрапили в оренду Київської овочевої фабрики і в документах йдеться, що це земля під житлову і громадську забудову. Насправді це водний фонд.

Фото: озеро в мікрорайоні Самбурки

Практика Великої Палати Верховного Суду у таких справах стоїть на захисті водного фонду від забудови. Будь-яке будівництво на території водного фонду незаконне. Але забудовників це не зупиняє, згадати хоча б їхні дії на території Екопарку Осокорки.

Перший заступник міністра довкілля Олександр Краснолуцький зазначає, що тиждень тому до них надійшло клопотання про розширення території нацпарку саме за рахунок ділянок Самбурки, Болгарське та Китаїв.

Про що йшлося у клопотанні?

Олександр Краснолуцький

перший заступник міністра довкілля

У цьому клопотанні йшлося про включення до складу Парку ділянок площею 196 га. Наразі міністерством здійснюється розгляд зазначених матеріалів. У разі їх відповідності статтям 51-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" міністерством буде схвалено зазначене клопотання та організовано його погодження із землевласниками землекористувачами для подальшої підготовки проекту зміни меж парку.

Але ці ділянки цінні не лише з точки зору екології. Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, офіцер ЗСУ пояснює, що Самбурки відомі з 17 століття з архівних джерел і мали назву «хутір Садморський»:

Якими були Самбурки?

Олександр Алфьоров

кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, офіцер ЗСУ

Це була потужна лаврська економія, яка забезпечувала монахів та паломників продуктами. А землі урочища «Болгарське» належали до самбурської економії, що дозволило монахам у другій половині XIX століття облаштувати тут монастирище – Преображенську пустинь. Тут створили цвинтар, який згодом знищили більшовики, але ще збереглись поодинокі поховання на цвинтарі Мишаловки. Болгарське так назвали, бо тут жив ув’язнений голова Болгарської греко-католицької церкви митрополит Йосип Сокольський. Його викрали з Константинополя російські агенти. Досі є фундаменти, де був ув’язнений митрополит, що становить величезну історичну цінність в контексті і сучасної російсько-української війни і в контексті міжцерковних відносин української греко-католицької та Православної церкви України – як нагадування про окупаційні дії Росії.

Алфьоров додає, що урочище Болгарське з одного боку відмежоване від лісу старовинним валом з рівчаком:

Олександр Алфьоров

кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, офіцер ЗСУ

Ask Question

У часи геноциду Голодомору 1932-1933 років в межах Болгарського відбувались поховання жертв російського злочину в Україні. В урочище Болгарське заходить група печер датування яких і до цього часу є загадкою для вчених. Не виключено, що вони пов’язані з кількома етапами їх будівництва, а саме періодом XXI-XXII та XVII-XIX століть. На даному етапі печери малодосліджені та законсервовані. Судячи з провалів, що періодично фіксуються дослідниками їх траси простежуються в бік Болгарського. Урочище Самборки та Болгарське – мають унікальну для столиці історію пов’язану із історико-археологічними пам’ятками міжнародного значення та сакральним виміром.

Перед сесією Київради архітектор Дмитро Горбатюк оприлюднив відеосюжет про історії та легенди Китаївського монастиря.

Нагадаємо, KAN Development не єдиний забудовник, який хоче в цьому районі будуватися. МЖК “Оболонь” планує зводити висотки поряд з Голосіївською вежею, яка є пам’яткою архітектури.

Публікація створена в рамках проєкту “Мережа активних громадян” громадської мережі “Голка”, до якої можуть доєднуватися громадяни, які відстоюють захист культурної спадщини та зелених зон.

Спеціально для “Главкому“