Мондриївський Валентин Миколайович

З огляду на те, що цей політик доволі нетривалий час працював народним депутатом і протягом цього періоду було менше 5 знакових голосувань, батарейка не відображається.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Мондриївський Валентин – депутат Київської міськради VII, VІІІ та ІХ скликань. Спершу потрапив до Київради від “УДАРу” після революції гідності. У 2020 його знову переобрали до Київради (округ #9, Подільський район) та увійшов до складу Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.  

Політик має значну підтримаку на Подолі, бо він очолював Подільську районну державну адміністрацію. Варто зауважити, що Мондриївський не підтримав свого часу створення Музею на Поштовій площі, де знайшли залишки вулиць Київської Руси.

Згодом Віталій Кличко призначив Мондриївського заступником голови КМДА у 2018 році.

У IV та V скликанні Верховної Ради Мондриївський був помічником народного депутата від “Нашої України” Юрія Єханурова. А коли Єхануров пішов працювати міністром оборони та прем’єром, то Мондриївський став прес-секретарем урядовця. 

Мондриївський також працював начальником управління інформаційної політики та зв’язків із засобами масової інформації Дніпропетровської обласної державної адміністрації. А до початку політичної кар’єри працював журналістом на телеканалі “СТБ”.

Хронологія подій

У 2026 році заявив, що альернатив відновленню ТЕЦ немає, а перехід на малу генерацію теплової енергії у стислі терміни неможливий через велику концентрацію споживачів. 

Став одним з ініціаторів повернення конкурсного відбору на посади керівників шкіл та дитячих садочків.

У 2025 році аналітики Руху ЧЕСНО підрахували, що Валентин Мондриївський голосував за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Проголосував за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році проголосував за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Цього ж року голосував за рішення Київради, яке суперечило генплану Києва режимам використання історичного ареалу міста, легалізувало будівництво другої черги торгово-розважального центру Ocean Plaza в охоронній зоні “Літаючої тарілки”, висотний ЖК А136 Highlight Tower від групи DIM в партнерстві з Денисом Комарницьким та ряд інших. Найбільше обурення громадськості у ДПТ в районі Либідської викликали наміри побудувати шосе поверх річки Либідь.

Також підтримав рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США. 

У 2023 році проголосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського.

Депутат Київради підтримав побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році Мондриївський припинив виконувати обов’язки першого заступника голови КМДА через повернення раніше відстороненого Миколи Поворозника до роботи.

Проголосував за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

Політик підтримав передачу ділянки спортивного комплексу “Наука” для будівництва житлового комплексу замість стадіону на бульварі Вернадського. При цьому у рішенні посилалися на затверджений в 2015 році детальний план території, який грубо порушував як положення Генплану міста, так і програми розвитку зелених зон – ділянка була частиною спортивного парку. Будівництво на зазначеній ділянці було серед “понятійок” Дениса Комарницького, оприлюднений Гео Леросом в 2020 році. У 2015 році цей ДПТ приймався для легалізації незаконного будівництва ЖК “Академ Парк” від Укрбуду Максима Микитася.

У 2020 році обраний від партії “УДАР” у Київраду (округ #9, Подільський район) та увійшов до складу Постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. 

Кличко тимчасово поклав виконання обов’язків першого заступника голови КМДА та відсторонив від цієї посади Миколу Поворозника. Причиною стало порушення кримінальної справи щодо ймовірного вимагання Поворозником неправомірної вигоди за видачу забудовнику містобудівних умов і обмежень (документ, який необхідний для будівництва). 

У 2019 році балотувався у Верховну Раду від партії “УДАР” (округ № 220, Подільський район міста Києва), але не пройшов.

У 2018 році пішов з посади голови Подільської районної державної адміністрації. Цього ж року Кличко призначив депутата Київради першим заступником голови КМДА. 

Варто зауважити, що Мондриївський не підтримав під час голосування створення Музею на Поштовій площі, де знайшли залишки вулиць Київської Руси. Тут хотів зводити ТРЦ інвестор, який пов’язаний із “завгоспом” часів Януковича – очільником Державного управління справами.

У квітні 2016 році політик став головою Подільської РДА. При цьому Мондриївський продовжив також залишатися депутатом Київради. І це попри те, що закон “Про державну службу”, який набрав чинності 1 травня 2016 року, забороняє поєднання посад держслужбовця категорії “А” з депутатським мандатом. 

Ситуація опинилася в юридично спірній зоні: Нацдержслужба роз’яснювала, що призначені до набуття законом чинності можуть донести повноваження до кінця каденції, однак провідні юристи (зокрема співавтор закону Ігор Коліушко) наполягали, що таке роз’яснення не має правової сили і суперечить закону. Аналогічна колізія тоді торкнулася кількох голів обласних та районних державних адміністрацій в Україні. Мондриївський продовжував суміщати посади до 2018 року, коли став заступником голови КМДА. 

У 2015 році Мондриївський пройшов до Київради від “Блоку Петра Порошенка” (округ 79). Увійшов до постійної комісії Київської міськради з питань транспорту, зв’язку та реклами. 

У 2014 році політика призначили в.о. голови Подільської районної державної адміністрації.

Цього ж року після Революції Гідності Мондриївський пройшов до Київради від партії “УДАР-Солідарність” (округ 79, Подільський район).

Балотувався до Верховної Ради від “Блоку Петра Порошенка” (№ 178 у виборчому списку), але цей був завідомо непрохідний номер для списку цієї партії.

З 2010 по 2014 рік працював керівником проектів Всеукраїнського благодійного фонду “УКРАЇНА-Юнеско”.

З 2008 по 2010 рік був прес-секретарем та помічником консультантом Міністра оборони України. У цей період посаду міністра оборони обіймав спочатку Юрій Єхануров, а потім Валерія Іващенка

З 2006 по 2007 рік був помічником народного депутата V скликання Юрія Єханурова.

З 2005 по 2006 рік працював прес-секретарем прем’єр-міністра Єханурова та керівником прес-служби Кабміну.

У 2005 році обіймав посаду начальника управління інформаційної політики та зв’язків із засобами масової інформації Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

З 2002 по 2005 рік був помічником народного депутата IV скликання Єханурова.

З 1998 по 2002 рік кар’єру на телебаченні почав ще студентом – працював репортером новин, редактором передач “Час К” та “Вікна-кримінал” на СТБ, керував проєктом “Документальний детектив”. 

Навчався в інституті журналістики. 

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

Поки нема голосів.