Лимар Юлія Володимирівна

Життєпис

Лимар Юлія — депутатка Київської міської ради ІХ скликання. У 2020 році обрана від партії “УДАР” у Київраду (округ #6, Русанівка – Дніпровський район) та увійшла до складу Постійної комісії з питань екологічної політики. Лимар не набрала достатньо голосів виборців у своєму окрузі і пройшла до Київради партійним списком “УДАР”. Під час з’їзду політичної партії Лимар отримала прохідне третє місце. 

Свій політичний шлях Лимар починала у Народному русі України, входила до керівництва партії. Але вона більше відома не як політик, а як журналіст. Вона – співзасновниця ТОВ “Українські медійні системи”, яким зокрема, належав, загальнонаціональне медіа “Главком”, у якому Лимар була шеф-редакторкою. 

Лимар працювала головною редакторкою видання “Главред Інфо”. Обіймала посаду віцепрезидентки холдингу “Главред Інфо”, до якого входили такі медіа як: “УНІАН”, телеканал “Сіті”, журнали “Главред” і “Профіль”, газета “Известия в Украине”. Фінансував цей холдинг олігарх Ігор Коломойський. 

Хронологія подій

У 2025 році аналітики підрахували, що Лимар голосувала за більшість рішень з корупційними ризиками (туалетні схеми), про які після розслідування “Чисте місто” Національного антикорупційного бюро України стало відомо громадськості.

Депутатка Лимар голосувала за перейменування частини вулиці Лаврської (від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів) на честь гетьмана Івана Мазепи. Іншій частині вулиці, (від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі) повернули історичну назву. Тепер це вулиця Новонаводницька. Кияни виступили за перейменування вулиці ще з 2017 року і подали відповідну петицію, але її роками не розглядали. Після повномасштабного вторгнення Андрій Лупак у 2022 році знову подав петицію і з огляду на те, що обставини змінилися, політики були вимушені її розглянути. Варто нагадати, що перейменування частини вулиці Івана Мазепи на вулицю Лаврську в 2010 році відбулося на догоду державному зраднику Віктору Януковичу та патріарху Кірілу з порушенням Регламенту Київради.

У 2024 році Лимар голосувала за поновлення договору оренди під забудову поряд з урочищем Китаїв. Цю ділянку незаконно передали в оренду завдяки підробці документів в часи головування Леоніда Черновецького. І таких ділянок було кілька. Їх резервували для розширення території природно-заповідного фонду. Заплановане будівництво суперечить генплану Києва. Петиція про відмову у поновлення оренди і захист урочищем Китаїв від забудови набрала майже 8 700 голосів і для 2024 року це був рекорд. Не дивлячись на все це, Київрада поновила оренду в інтересах екс-заступника голови КМДА Віталія Кличка – Ігоря Ніконова.

Лимар підтримала проєкт рішення, яким  передала ділянку на проспекті Георгія Нарбута під будівництво житлового комплексу всупереч генплану Києва. Менш ніж за рік до цього голосування, Київрада, попри протести громадськості, затвердила детальний план території частини промрайону Воскресенський, який суперечить генплану Києва. Основна мета цього документу на момент прийняття – забудова житловими будинками частини промзони в інтересах забудовника “Stolitsa Group”.  Цього забудовника пов’язують із спонсоркою “Батьківщини” Владою Молчановою.

Також депутатка голосувала за рішення про розробку детального плану території  на перетину вулиць Центральної та Зарічної в Дарницькому районі, метою якого є зміна функціонального призначення території всупереч генплану Києва. Проєкт рішення підготувала земельна комісія за зверненням ТОВ “Торговий дім “Рибалка”. Під час розгляду питання особливу активність проявляла довірена особа Дениса Комарницького – депутатка Київради від “Батьківщини” та член земельної комісії Олена Марченко. 

Згодом інформація про проєкт виплила у вилучених НАБУ документах Комарницького. Згідно із записами, менеджерка Комарницького Олена Богославська повідомляла Марченко про виплату бонусу за “успішне закриття одного з проєктів”. У розслідуванні зазначається, що депутатці пропонували на вибір оформити квартиру на своє ім’я або отримати гроші від її продажу. Марченко нібито відмовилася від оформлення нерухомості через проблеми з її подальшим декларуванням і обрала готівку. Сума “бонусу”, про який йшла мова у розмові, становила близько 100 тисяч доларів США.

У 2023 році Лимар заявила, що створення природно-заповідних фондів на великих територіях у Києві приносить більше шкоди, ніж користі. Після цього учасники громадської організації “Київський еколого-культурний центр” на відео спалили ляльку схожу на Лимар. Тодішній секретар Київради Володимир Бондаренко засудив цю акцію. Київрада 80 голосами за підтримала запит до правоохоронних органів щодо перевірки дій активістів за статтям 129 КК України (погроза вбивством) та 351 КК України (перешкоджання діяльності депутата). Кримінальна справа не отримала продовження, нікому не було повідомлено про підозру. 

У цьому ж році депутатка разом з Віктором Шлінаком продали видання “Главком” Тетяні Снопко. 

Голосував за перейменування станції метро “Площа Льва Толстого” на “Площу Українських героїв”. Рішення депутати прийняли на основі рейтингово голосування у застосунку “Київ цифровий”. Варто зазначити, що така назва була обумовлена ще й тим, що ця станція – наступна після “Майдану Незалежності”. Назву на станції написали шрифтом, який розробив Богдан Гдаль. Шрифт поєднав оригінальні історичні форми деяких літер, та стиль з початку 20 століття епохи Нарбута і Кричевського. 

Лимар підтримала побудову паркінгу на вул. Прирічній поблизу коси на Дніпрі – Собаче Гирло. Цей паркінг кияни назвали “аквапаркінгом”, бо триповерховий паркінг з можливістю використання підземного поверху як протирадіаційного укриття, запланували побудувати на ділянці, яку затоплює Дніпро при весняних повенях.

Розвиток інфраструктури поблизу Дніпра пов’язують із тим, що на косі у приватній власності є земля забудовника Ігоря Мазепи.

Передати законно ділянку під будівництво паркінгу було неможливо, бо там немає ані затвердженого детального плану території, ані плану зонування. Київська міська державна адміністрація підготувала проєкт, яким передбачалося надання ділянки для “розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури)”. Тобто, проєкт рішення відповідає вимогам законодавства, але він не дозволяє будівництво паркінгу.

Далі на прохання комунального підприємтсва “Житлоінвестбуд-УКБ”, земельна комісія надала рекомендацію прибрати усюди в тексті формулювання “розміщення лінійних об’єктів транспортної інфраструктури” – і Київрада передала ділянку з її врахуванням. Тобто, рішення стало незаконним, але вже дозволяє будівництво бажаного паркінгу.

У 2021 році голосуваув за передачу орендованої ділянки іншого користувача до товариства “Женсан” Вагіфа Алієва, як нового власника магазину з кафе на ділянці. Але на представленому під час засідання слайді було чудово видно, що ще за два роки до цього ніякої будівлі на ділянці вже не було – там залишалися лише руїни окремих стін.

Депутатам було відомо і про незаконність передачі ділянки в часи мера Олександра Омельченка, і про протести захисників парку Кіото, і про те, що на ділянці вже відбувається будівництво. Але рішення все одно з третього разу набрало мінімально необхідну кількість голосів і було прийнято.

У 2020 році обрана від партії “УДАР” у Київраду (округ #6, Подільський район) та увійшла до складу Постійної комісії з питань екологічної політики. Лимар не набрала достатньо голосів виборців у своєму окрузі і пройшла до Київради партійним списком “УДАР”, у якому було на третьому місці. 

У 2009 році стала співзасновницею ТОВ “Українські медійні системи”, якому,  зокрема, належав, загальнонаціональне медіа “Главком”. Лимар стала шеф-редакторкою “Главкому”. 

У 2005 році обійняла посаду віцепрезидентки холдингу “Главред Інфо”, до якого входили такі медіа як: “УНІАН”, телеканал “Сіті”, журнали “Главред” і “Профіль”, газета “Известия в Украине”. Фінансував цей холдинг олігарх Ігор Коломойський.

У 2002 році стала головним редактором видання “Главред Інфо”.

Раніше працювала у газеті “Хрещатик”.

До початку журналістської кар’єри була у керівництві партії “Народний рух України”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.