У парламенті схитрували, коли виконували вимогу європейських партнерів реформувати державну службу і зробити всім державним службовцям однакові умови праці: оклад 70% і 30% премій. Це важлива реформа, бо вона має зламати систему, в якій керівник державному службовцю міг платити копійчаний оклад і лише від рішення керівника залежало, чи отримає підлеглий значну премію, яка і складала більшу частиною доходу.

Як раніше писала громадська ініціатива “Голка” на “Дзеркалі тижня”, у бюджеті на 2024 рік Апарат Верховної Ради рятував від реформування своїх.  У прикінцевих положеннях до Бюджету-2024 їм прописали особливі умови. Відповідну правку подав віце-спікер Олександр Корнієнко

Тому, якщо вивчати декларації керівників секретаріатів Комітетів Верховної Ради, за минулий 2024 рік, то можна побачити мільйонні доходи, які точно більші, ніж в інших державних службовців на аналогічних посадах. Хитрувати в інтересах Апарату Верховної Ради не припинили і зараз ця хитрість може коштувати бюджету під час війни понад 400 млн грн. 

Здавалося б, ось уже 17 березня парламент підтримав урядовий законопроєкт щодо змін закону “Про державну службу” (8222), який вже відправлений на підпис президенту. Умови мали б стати рівними для всієї державної служби, бо це ж уже діятиме новий закон. Але перед законом, як виявилося, будуть рівні і… рівніші. Працівники Апарату Верховної Ради, матимуть привілейований статус в державній службі.

Чи є тут конфлікт інтересів?
Юрій Мельник
Юрій Мельник
адвокат, учасник громадської ініціативи “Голка”
Ask Question
Тут є очевидний конфлікт інтересів. Законодавчий орган, парламент, визначає правила гри для функціонування свого апарату сам, тобто робить все під своїх. Постає питання, а чим гірша тут, скажімо, судова гілка влади? Мова навіть не про оплату праці, а про класифікацію посад. Чому тоді судова гілка влади не може створити такий каталог для посад державної служби під себе? Бо зрештою, виходить так, що всю державну службу загнали в єдину рамку, окрім апарату Верховної Ради. Тоді про яку рівність гілок влади мова, якщо законодавча створила для себе власні правила гри?

Разом з тим не вирішеною залишається і друга проблема – зарплати тих, хто працює на політичних посадах – народні депутати чи президент, які точно не можуть бути меншими, ніж у державних службовців. Наразі керівники секретаріатів комітетів отримують удвічі більше, ніж голови комітетів. З точки зору менеджменту і здорового глузду – це руйнує систему мотивації й несе корупційні ризики. 

Знімок екрану з додатку до постанову уряду щодо посадових окладів політичних посад

Володимир Зеленський за свою роботу як президент в часи війни заробив за минулий рік 336 тисяч гривень. А голова Апарату Верховної ради Вячеслав Штучний отримав за рік мало не вдесятеро більше, ніж президент – 3,1 млн. Це, до слова, втричі більше, ніж голова парламенту – Руслан Стефанчук.

Важливо розуміти, що для Апарату Верховної Ради створили особливі умови і вже окремо затвердили класифікатори і грейди для посад (зарплатний рівень, який ґрунтується на класифікації посад державної служби). Про це свідчить постанова уряду від 11 квітня 2025 року.

Постанова уряду, яка вводить особливі умови оплати праці для Апарату Верховної Ради

Якщо брати формулу 70% окладу та 30% премій для державних службовців всієї України, то у працівників Апарату Верховної Ради в абсолютному порівнянні за збереженням цих виняткових правил завжди буде вершиною олімпу зарплат на держслужбі. І диявол тут криється в надбавках, які є частиною окладу.

Тим, хто зараз працює в Апараті парламенту гарантують значно більші надбавки за вислугу років, ніж 30% (тут ці 30% – це саме відсотки надбавки, а не премії). Таку норму заклали завдяки правці народного депутата Андрія Клочка (“Слуга народу”) у ще одному законопроєкті, який також вносить зміни до Закону України “Про державну службу” (9748). Документ, який містить цю дискримінаційну норму зараз очікує на розгляд президента, який може закон або підписати, або ветувати. 

Уривок законопроєкту 9478, який очікує на підпис президента

Для порівняння максимум для надбавок в інших державних службовців буде лише 30%. 

Один з нардепів на умовах анонімності розповів громадській ініціативи “Голка”, що у тих, хто не підтримав під час голосування правку Клочка були проблеми:

Не випускали декого за кордон у робочі (!) відрядження, де були офіційні запрошення організаторів. Відправляли заяву на дооформлення відповідно до розпорядження голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Звісно, що у розпорядженні голови є поле для маневрів. Але навряд чи головну скрипку тут грає Стефанчук. Штучний, м’яко кажучи, дуже автономна фігура.

Член регламентного комітету народний депутат Олег Синютка (“Європейська солідарність”) додає, що наразі дійсно обмежене право народних депутатів на міжпарламентську діяльність і тут без Стефанчука та Апарату Верховної Ради питання відряджень дійсно не вирішити. 

А що на рахунок реформи державної служби та особливих умов праці для Апарату Верховної Ради?
Олег Синютка
Олег Синютка
член регламентного комітету, народний депутат (“Європейська солідарність”)
Ask Question
Спільно з західними партнерами ми працювали над тим, щоб під час реформи держслужбовці мали належну систему мотивації. Апарат Верховної Ради отримує захмарні зарплати і цьому сприяє більшість в регламентному комітеті, де перевага у голосах – у представників влади. Фактично голова комітету (Сергій Кальченко, “Слуга народу” – прим. ред) користується цією ситуацією і протягує потрібні рішення. Я неодноразово звертав увагу на непропорціну виплату працівникам Апарату та головам комітетів. Апарат сьогодні напряму працює з Офісом президента і відіграє в структурі Ради більшу роль, аніж самі народні депутати.

Щодо впливу Штучного на діяльність Верховної Ради, який став доволі відчутним, то Синютка наголошує, що це зона відповідальності голови Верховної Ради Руслана Стефанчука

І тут важливо розуміти, що мова йде і про політичний вплив, і про бюджетні кошти. Особливі підходи до формування зарплат Апарату Верховної Ради потребуватимуть додаткових витрат. І суми немалі – сягають понад 400 млн грн на рік. Такі цифри надані Уряду Апаратом Верховної Ради для реалізації запропонованих Апаратом умов оплати праці. Громадська ініціатива “Голка” звернулася за коментарем до Штучного, але відпоівіді наразі не отримала. Щойно він буде готовий коментувати ситуацію – редакція оприлюднить його позицію.

Тут варто нагадати, що коли народні депутати прийняли бюджет на 2024 рік – вони створили особливі умови праці для свого Апарату завдяки поправці Корнієнка. У різних бюджетних установах, зокрема в Апараті Верховного Суду, зрозуміли, що йде нечесна гра. І зрозуміли це, звісно, не лише у Верховному Суді. Тоді розпочався творчий підхід до штатних розкладів у низці державних установ.

Збільшувалася кількість відділів і з’являлися управління. Вслід за новими управліннями виникали департаменти. Або ж створювалися самостійні підрозділи апарату. Так зростала кількість керівників, а також підвищується рівень підрозділу. І це позитивно впливає на зарплату. На папері все виглядає просто — кількість працівників не збільшується. Щоправда, більш захищеними матеріально стають або ті, хто отримав керівні посади, або ті, хто змінив свій підрозділ на вищий (у результаті або переведення службовця “нагору”, або банальної зміни назви підрозділу). Решта залишаються на тих самих умовах утримання.

І тут спрацьовує принцип ланцюгової реакції. Якщо один орган має кращі умови, то ті, хто не трансформувались, втрачатимуть кадри, які можуть перейти в інші органи на держслужбу.

Які це буде мати наслідки?
Галина Третьякова
Галина Третьякова
голова комітету з питань соцполітики Верховної Ради, народна депутатка (“Слуга народу”)
Ask Question
Зараз державних службовців більше 150 000 осіб. Торік через зміни до бюджету їх перевели на систему 70% окладу та 30% премії. І хоча вже парламент прийняв зміни до закону “Про держслужбу”, який чекає на підпис президента, треба запровадити ще одне правило. Обмежити максимальний рівень річної оплати праці на публічній службі (доповнено за погодженням з народною депутаткою Третьяковою - ред). Система “грейдів” хоча й позбавила керівників на держслужбі деякого свавілля, водночас не прибрала із сталої заробітної плати держслужбовців таких складових, як доплати за вислугу років, за  науковий  ступінь кандидата  або доктора наук тощо. Так зростає сума цих 70%. Це видно по зарплаті деяких голів Комітетів-народних депутатів, які отримують надбавки не за обсяг роботи, а за науковий  ступінь. Це радянська деформація, від якої ми не позбулися. Уявіть, що у нас була б прибиральниця зі званням доктора наук – то ми б мали платити їй за прибирання з бюджету більше, ніж за прибирання приміщень прибиральником, який такого ступеню не має.

Рік тому питання із оплатою праці в Апараті парламенту намагалися вирішити і нардепи зареєстрували постанову, аби перерозподілити бюджетні кошти задля оплати праці своїх помічників, але вже поставлені підписи парламентарів під постановою почали раптово зникати. Третьякова як доказ навела скріни, в який йдеться про те, що Апарат просить нардепів не підписувати цю постанову або прибрати вже поставлений підпис.

Знімок екрану з посту народної депутатки Третьякової за червень 2024 року

Але за вирішенням проблеми нерівного ставлення до держслужбовців на різних гілках влади, не слід забувати про те, що у нас роками не розв’язане питання із низькими зарплатами на політичних посадах. 

Неприйнятно, коли йдеться про захист державного суверенітету та боротьбу з корупцією, залишати оплату праці народних депутатів чи президента на такому рівні, на якому вони є зараз. Зарплати на політичних посадах не можуть аж так кардинально відрізнятися від зарплат на держслужбі.  

Чи працюють над вирішенням цього питання?
Галина Третьякова
Галина Третьякова
голова комітету з питань соцполітики Верховної Ради, народна депутатка (“Слуга народу”)
Ask Question
Звісно, дивно, що зарплата президента встановлена постановою уряду, а не законом. Коли мова йде про реформу та її якість, то треба регулювати не лише мінімальний рівень оплати праці, а й максимальний. Я вважаю, що ми можемо встановити максимальний розмір оплати праці на двох рівнях: Виконавчого табелю – перелік посад на яких максимальний розмір оплати праці встановлюється на рівні закону та Генерального табелю – на рівні Кабміну. Також слід створити незалежний консультативно-дорадчий та аналітичний орган при Верховній Раді, який би відповідав за комунікації з суспільством щодо оплати праці на політичних посадах – міністрів, народних депутатів, заступників міністрів та інших.

Під час наступних виборів, які обов’язково відбудуться після нашої перемоги, для того, щоб найняти якісну політичну еліту, яка змінюватиме державність, ми маємо забезпечити гідні умови праці на політичних посадах. А євроінтеграційний курс та розвиток демократії не дозволяє допускати сколіоз у гілках влади. Тому треба втілювати реформи у повному обсязі, а не створювати модель “рівні і рівніші”.

Спеціально для “Дзеркала тижня