Відкриті дані: 10 років розвитку країни. Хто створює нові виклики для прозорості в умовах війни?
У жовтні виповнилося 10 років з моменту прийняття урядом постанови №835 про відкриті дані і у сфері відкритих даних працює вже близько 50 000 людей і вона створює 4% ВВП. Про це заявила керівниця департаменту GR Youcontrol Наталія Чорногуб на заході “Open Data Anniversary: A Decade of Change”.
Разом з тим представники низки громадських організацій наголосили, що в часи війни є непоодинокі випадки, коли такі дані можуть невиправдано закривати. Зокрема низка представників громсектору критично поставилася до ініціативи народного депутата Ігоря Фріса (“Слуга народу”), який став головним автором закону, що обмежує доступ до даних з Реєстру нерухомого майна.
Але є й інша проблема – невиконання чинного законодавства представниками влади різних рівнів і тут експертка з відкритих даних Надія Бабинська, засновниця CDC ,закликала громадян стежити за діями влади і вимагати від неї виконання того, що передбачає законодавство.
Керівниця напярму журналістики Даних Texty.org.uaЄвгенія Дроздова зазначає, що часом ті, хто готують набори даних засмучуються, що їх переглядає мало людей:
Євгенія Дроздова
керівниця напярму журналістики Даних Texty.org.ua
Ask Question
Звісно, що це забирає значну кількість ресурсів і коли той, хто готував датасет бачить 5 переглядів він цілком справедливо може подумати: а навіщо це все робити і кому це треба? Але я раджу всім до відкритих даних ставитися так, як до аптечки, яка обов’язково має бути – це своєрідний “Data Aid Kit”. Коли ми аналізували рух транспорту в Києві, то побачили, що навіть після відбою тривоги треба кілька годин, щоб транспорт повернувся на свої маршрути. Тобто дані допомогли виявити проблему і візуалізувати її. Тому доступ до даних має бути посійно, щоб у потрібний момент ми могли дати відповідь суспільству на його запит й проілюструвати важливі питання. Що стосується дашбордів, то вони не замінюють дані. Якщо є можливість їх робити, нехай, але поряд має бути лінк на набір даних, а не просто дашборд замість API.
Бекенд-архітектор Громадської ініціативи “Голка” Василь Жук, який розробив інструмент “Перезарядити країну тобі під силу” – єдине цифрове вікно для адвокації громадського сектору, розповідає про виклики з даними, які виникають під час взаємодії з сайтом Верховної Ради:
Василь Жук
бекенд-архітектор Громадської ініціативи “Голка”
Ask Question
Наш інструмент є по суті візуалізацією совісті народних депутатів, у формі, яка зрозуміла їхнім майбутнім виборцям. Голосує за корисний законопроєкт або проти шкідливого? Плюс в карму, зелений колір в “батарейці”. За шкідливий, проти корисного – мінус в карму, червоний колір. Жовтий - утримався, сірий - схитрив, самоусунувся або не ходить на роботу. Звісно, викликами є, крім технічної доступності і якості самих даних голосувань, ще й обʼєктивна модель оцінки законопроєктів із залученням максимально адекватної експертизи. Але ми над цим працюємо разом із партнерами з Центру розвитку інновацій.
Як система розподіляє голоси народних депутатів після голосування
Марта Береза, юристка Фундації DEJURE та експертка у сфері відкритих даних, зазначає:
Марта Береза
юристка Фундації DEJURE та експертка у сфері відкритих даних
Ask Question
а десять років розвитку відкритих даних в Україні ми переконалися, що відкриті дані – це необхідне джерело для громадського контролю, журналістських розслідувань, стартапів та сервісів, якими щоденно користуються українці. На Open Data Anniversary, ми побачили лише частину з неймовірних проєктів, створених на основі відкритих даних. Наш головний виклик сьогодні – це не втратити ці досягнення та вберегти відкриті дані від закриття, яке зараз “успішно” провертають депутати та уряд під приводом захисту даних від агресора.
Подію “Open Data Anniversary: A Decade of Change” провели партнери “Голки” у проєкті “Перезарядити країну тобі під силу” – Фундація DEJURE у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України. Захід відбувся за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
